Вважають, що судна, як люди, — народжуються і вмирають. І вмирають по-різному. Буде дуже шкода, якщо «Товарищ» загине від дуельної кулі. Через жінку на ім'я верф.
Підстав для проведення ремонтних робіт за межами України було більше, ніж достатньо. По-перше, брак українських коштів. По-друге, договори про використання вітрильника, агентування його, підписані 21 березня 1995 року з німецьким товариством «Tall- ship Friends», лист президента товариства Вульфа Маркворда про готовність ньюкаслської організації «Coalition Against Crime» взяти на себе витрати з ремонту на суму 0,5 млн. фунтів-стерлінгів. По-третє, запрошення виконавчого директора «Coalition Against Crime» Ніколі Харвей прибути до Англії, і той факт, що 19 травня 1995 року закінчується термін дії суднових документів.
Уже по прибутті «Товарища» в Ньюкасл спонсорська організація «Coalition Against Crime», за домовленістю із судноремонтною верф'ю «Appledore», підтвердила, що має можливості для здійснення ремонту. Вітрильник увійшов у сухий док. Але 30 червня заводський ремонт несподівано для української сторони зупинили. Док було покинуто...
З'ясувалося, що спонсорська організація виявилася неплатоспроможною. У листі, надісланому до Посольства України в Лондоні, її представники повідомили, що відмова «спровокована» виявленим обсягом додаткових робіт, що не передбачені в договорі. Після відмови від зобов'язань із оплати ремонту було зупинено й ділову співпрацю з «Товарищем». Біднягу «старичка» довелося перевести до причалу закритого басейну «Albert Еdward Dock».
Експертна група оцінила техстан барка. Були проведені переговори з керівництвом «Tees Side Development Corporation» про можливий ремонт у Національному центрі вітрильних суден. Технічні й технологічні умови центру дозволяють ремонтувати й відновлювати судна на кшталт «Товарища». Зацікавленість же західних партнерів була зумовлена можливістю рекламно-комерційного використання «пацієнта». Але лід не рушив, були остаточно заморожені будь-які наміри... 34 МІСЯЦІ ПОТОМУ
У березні нинішнього року в Херсон повернулася частина змінного екіпажу «Товарища». За попередніми даними, в країну Туманного Альбіону надалі не будуть відряджати моряків. Напевно, тому, що всі ці роки «морські вовки» сиділи на голодному пайку, а альбіонці, які пожалiли їх, приносили їм хоч що-небудь поїсти. Так, це було. Країна, забувши про своїх синів, позбавила їх не тільки зарплати.
Щоб хоч якось допомогти землякам, херсонці, взявши приклад з англійців, створили два роки тому свій фонд порятунку «Товарища», але за весь цей час у нього «накапало» аж... 300 грн. Доля забутого богом і людьми «Товарища» скоро здійснить аж ніяк не віртуальне, а дуже навіть круте піке. Справа в тому, що допомога вітрильнику, схожим на який в світі є ще тільки один — португальський «Сагреш», залишилася на рівні намірів. Барк продовжує страждати на свої хвороби, а після 1 травня вимушений буде платити за англійське «ліжко-місце, яке він займає». Нову «лікарню» знайдено. Як повідомив директор Херсонського морського коледжу Володимир Ходаковський, вітрильник прийме на безкоштовний відстій один із портів Німеччини.
Як хочеться, щоб 1 травня не стало днем відліку, що наближатиме оголошення «смертного вироку» «Товарищу».
