Днями заступник начальника Головного управління МНС України в Криму полковник внутрішньої служби Олександр Мазілін спантеличив не лише мешканців сотень кримських багатоповерхівок, але й усі служби, покликані забезпечувати безпечну життєдіяльність населення — санітарну, медичну, протипожежну, рятувальну. Він сказав, що ГУ МНС у Криму заборонятиме будівництво на півострові будинків підвищеної поверховості. За його розрахунками, типові для міст Криму «висотки» несуть для тих, хто в них мешкає, реальну загрозу. Причина цього — системний незадовільний протипожежний стан таких будівель. Сьогодні, в разі виникнення в Криму пожежі, наприклад, на десятому поверсі і вище, її ліквідація і порятунок людей може стати надто складною, якщо взагалі можливою операцією. Принаймні, за відомостями Олександра Мазіліна, ймовірність порятунку людей у такій ситуації надзвичайно низька, і люди, які мешкають у багатоповерхових будинках вище 9-го поверху, як проте й у нижніх поверхах, цілу добу перебувають, без перебільшення, в зоні ризику. У чому ж причина?
У Криму нараховується вже понад 110 будівель підвищеної поверховості, в основному це — житлові будинки, де проживає понад 40 тисяч осіб. І річ не лише в тому, що звичайна пожежна автодрабина дістає лише до дев’ятого поверху. А спеціальна драбина, яка дістає до 14 поверху і призначена для евакуації людей із «висоток», — лише одна на весь Крим. Автономії терміново потрібні пожежні драбини довжиною в 45-50 метрів, але одна така машина коштує 1,3 мільйони гривень, а бюджет жодного кримського міста не може сьогодні виділити такі гроші. Тому на будь- якій пожежі, що відбувається у висотних будинках, єдина надія — на мужність і самовіддачу рятувальників. За минулий рік у таких будинках у Криму сталося п’ять пожеж. При цьому дві з них сталися влітку цього року. В одному з будинків у Євпаторії невідомий підпалив сміття в ліфтовій шахті, а в Бахчисараї на балконі одинадцятого поверху від недопалка загорілися старі речі. На щастя, обійшлося без жертв і потерпілих, але рятувальні операції були надзвичайно екстремальними.
Будинки вищі за 10 поверхів мають спеціальні протипожежні проекти, в них створено додаткові засоби захисту мешканців від пожеж, але вони, як правило, перебувають у неробочому стані. Так, у всіх житлових будинках цього типу не обслуговуються і не працюють системи автоматичної пожежної сигналізації, несправні системи димовиведення, не працює спеціальна вентиляційна система, несправна і система підпору повітря в ліфтах для перегороджування доступу диму на інші поверхи. Не обслуговуються системи внутрішнього протипожежного водопостачання, не забезпечені необхідним інвентарем пожежні крани, а шафи для пожежних гідрантів слугують часто комірками.
Наприклад, у будинку № 133 на вулиці Київській у Сімферополі, що має 20 поверхів, електродвигуни додаткових насосів підвищеного тиску води, без яких, у разі пожежі, вода не надійде на верхні поверхи, взагалі демонтували. Керівництво ЖЕУ вважає, що вони просто не потрібні і пожежі будинкові не загрожують. Як розповідає Олександр Мазілін, окрім перерахованих порушень, до будинків дуже часто перекрито шляхи під’їзду, на будівлях зрізано пожежні сходи і заварено люки, перекрито шляхи евакуації мешканців, які завжди мають бути вільними. Крім того, люди, побоюючись злодіїв, ставлять кодові замки на під’їзди, броньовані двері до помешкань, грати на сходи і балкони, склять балкони квартир. Все це ускладнює доступ рятувальників у разі пожежі.
Проблема безпеки житла нещодавно обговорювалася в Ялті. Було ухвалено провести обстеження всіх житлових будинків зі складанням актів і кошторисів на ремонт систем пожежної сигналізації та димовиведення. Проте лише цим і обмежилися, а де взяти гроші, ніхто не знає. Проте вже чотири роки поспіль при формуванні міського бюджету виділення коштів на протипожежні заходи, в тому числі в будинках підвищеної поверховості, не передбачається. І будівлі підвищеної поверховості — лише в Ялті їх близько п’ятдесяти — так і залишаються в загрозливому стані. Справа доходить до смішного: в Алушті, де 20 таких будинків, у проекті бюджету на 2004 рік для проведення ремонтних робіт систем протипожежного захисту було передбачено 7200 гривень — сума, якої не вистачить навіть на виконання проектних робіт. Аналогічне становище з багатоповерхівками в Керчі, Бахчисараї, Євпаторії та Сімферополі. Олександр Мазілін вважає, що вся робота, яку проводить міська влада, — суцільний формалізм, і значиться вона лише на папері. ГУ МНС Криму домоглося нарешті того, що глава уряду дав доручення Рескому з питань ЖКГ, а також міським головам міст і керівникам організацій, на балансі яких перебувають висотні будівлі, створити комісії та провести ревізії систем протипожежного захисту в таких будинках, визначити конкретні обсяги ремонтних робіт. Спеціалізовані організації буде залучено для ремонту та профілактики систем протипожежного захисту. Глава уряду Криму зобов’язав їх при формуванні міських і районних бюджетів на наступний рік внести пропозиції щодо виділення коштів на відновлення систем протипожежного захисту. Однак надії на те, що все це буде виконано, немає.
Складова частина протипожежних заходів — підготовка до експлуатації взимку, коли газ і опалювання слугують джерелом підвищеної пожежної небезпеки. Однак за рахунок бюджетів усіх рівнів на підготовку до зими витрачено 8,5 мільйони гривень, що становить лише близько 10 % від потреби. За інформацією Міністра будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Геннадія Бабенка, з 24873 житлових будинків Криму реально готові до зими лише 15063, або 60,5 %. І така «традиція» існує вже багато років: наприклад, 2004 року на капремонт житла було виділено все ті ж 10 % від потреби. 2003-го року — також. Головне — не готові багато які котельні: з 840 передбачених планом ремонтів проведено лише 515, капітальний ремонт виконано в 6 з 8, замінено 10 із 12 котлів, які відпрацювали свій ресурс. З 28,1 кілометрів зношених теплотрас поміняли на нові лише 15,9 кілометрів.
Як бачимо, для того, щоб поліпшити протипожежний стан будинків, у тому числі висотних, нічого не зроблено. У зв’язку з цим виконком вніс пропозиції до міськради щодо коректування бюджету на 2005 рік і формування бюджету на 2006 рік, він просить збільшити витрати на капітальний ремонт житлового фонду міста, виділити цільові кошти на протипожежні заходи, часткову заміну ліфтів із терміном нормативної експлуатації, який уже минув. Але якщо питання не вирішується вже десятки років, то де гарантія, що воно буде вирішено зараз, — вважають у ГУ МНС у Криму.
