Одного дня в кінці червня у невеличкому селі Станично-Луганського району, що на Луганщині, почули страшну звістку: повісився 12-річний Миколка, якого тут всі добре знали. Про хлопчика і сусіди, і вчителі в школі говорили тільки хороше.
Експертиза відразу встановила, що причиною смерті дитини було переохолодження, а суїцид імітовано пізніше. Невдовзі у вбивстві зізнався вітчим Миколи.
За своє коротке життя Миколки так і не взнав, що таке дитинство. Вітчим Олександр Петренко (прізвища змінено на прохання слідства) прийшов до їхньої родини, коли хлопчик був ще зовсім маленьким. Потім мама - Зоя Петренко - народила двох дочок. А для Миколки життя перетворилося на пекло. Найважча робота у господарстві лягла на його дитячі плечі: він годував худобу, прибирав, о п`ятій ранку гнав корову на пасовисько, відводив сестричок до дитсадка. Вітчим з хлопчика відверто знущався і нещадно експлуатував: запрягав його у ярмо і примушував боронувати город. Іноді, розлютившись, саджав на ланцюг. Миколка ніколи не кричав, коли його били, і не скаржився сусідам. Знала про все мати, але мовчала, не втручалася, бо боялася втратити чоловіка - "годувальника".
Односельці за роботою бачили тільки Миколку. Вітчим, 1962 року народження, який працював у місцевій пожежній частині командиром відділення, і мати, 1964 року народження, домогосподарка, найважчі справи намагалися перекласти на дитину.
Коли Миколка вкотре чимось не догодив вітчиму, той кинув його до холодного порожнього льоху і зачинив товстелезні двері. Відчинив він їх майже через три доби. Весь цей час вітчим фактично вбивав Миколку, бо хлопчик без їжі, в шортах і майці повільно помирав у темній норі.
Побачивши, що пасинок мертвий, О.Петренко взяв тіло і заніс на горище в одній із будівель на своїй садибі. Там він мертвого хлопчика спробував повісити, але мотузка обірвалася. Вітчим залишив все, як є. Розраховував, що така картина буде правдоподібною. Ще через кілька днів, коли тіло вже почало розкладатися, сказав дружині, що знайшов Миколу повішеним. Він, мовляв, покінчив життя самогубством. До цього повідомлення вітчим робив вигляд, що розшукує пасинка. Мати сьогодні стверджує, що про вбивство нічого не знала.
Як повідомили "Дневі" в прес-центрі УМВС в Луганській області, подробиці трагедії з`ясовуються. Але працівники Станично-Луганського районного відділу міліції вже мають достатньо доказів, щоб вітчим-нелюд опинився на лаві підсудних.
Односельці Петренків все ще не можуть відійти від шоку. Мати Миколки сприйняла трагедію досить спокійно. Можливо, і раніше вважала, що її син жив нормально? Адже нікому не скаржився, а з дому, рятуючись від знущань, втік усього один раз. Що стосується працівників правоохоронних органів з багаторічним стажем, то навіть вони визнають, що в області за багато років це перше вбивство дитини, учинене таким звірячим способом.
