Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вітрова міні-електростанція на... даху

Тернополянин використовує енергію вітру для опалення свого будинку та економить 50% газу
11 листопада, 2008 - 00:00
ЯКЩО В ДОСИТЬ БЕЗВІТРЯНОМУ ТЕРНОПОЛІ ТАКА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ ДОЗВОЛЯЄ ЗМЕНШИТИ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ ДЛЯ ОПАЛЮВАННЯ БУДИНКУ НАПОЛОВИНУ, ТО ЩО ГОВОРИТИ ПРО ПІВДЕННО-СХІДНІ ОБЛАСТІ ЧИ КРИМ...

Здавна людина намагалася «приручити» вітер. Так, у V тисячолітті до нашої ери з’явилися вітрила, а в IX—VII століттях до нашої ери у Сістані, що на території між сучасними Іраном та Афганістаном, було збудовано перші вітряки. Нині ми повертаємося до використання екологічно чистих природних енергій, до яких належить і вітер. В Україні вироблено цілу стратегію щодо використання ресурсів, які б могли забезпечити енергозбереження: у червні цього року ухвалено постанову уряду «Про пілотний інноваційний проект «Розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроенергоустановок та енергонакопичувачів», а в одному з пунктів розпорядження КМУ від 16 жовтня «Про схвалення пріоритетних напрямів діяльності в сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008—2009 роки» йдеться про «збільшення використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії, зокрема енергії вітру, сонця, тепла Землі». Ці урядові документи мали б посприяти ефективному використанню паливно-енергетичних ресурсів та зменшити обсяги споживання природного газу, підвищити енергетичну безпеку держави та поліпшити соціально-економічну ситуацію (за підрахунками фахівців, за сучасного розвитку вітроенергетики спорудження вітрових установок у Криму, Карпатах, південних і східних областях України надало б можливості покрити майже третину потреби України в електроенергії).

З «НІЧОГО» — ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ

Тернополянин Ярослав Миколайович Бендас не чекав на постанови уряду, а подбав про економію сімейного бюджету ще п’ять років тому, встановивши на даху свого будинку міні-електростанцію, яка працює на механічній енергії вітру і в осінньо-зимовий період опалює будинок та нагріває воду.

— Я люблю щось вигадати, щось скомпонувати — з нічого зробити щось, — каже Ярослав Бендас. — Почалося з того, що в господарстві був генератор електричного струму, але сама ідея зробити електроустановку виникла через подорожчання газу. Для роботи таких двигунів потрібно пальне, а я подумав: а чи не можна, щоб вітер заводив генератор? Я власноруч виготовив турбіну, яка оберталася горизонтально: хотів виграти у тому, щоб не міняти напрям вітру, бо якщо турбіна горизонтально крутиться, то звідки б вітер не дув — із півночі, заходу, сходу, значення немає, вона все одно буде крутитися. Але коли я вже почав її використовувати і підключати генератор, побачив, що кількість обертів мала й потужність не зовсім така, яка мені потрібна. Справа в тому, що генератор має два кіловати, а для того, щоб він розвивав відповідну потужність, то треба, щоб і сила вітру була відповідною, бо мала кількість обертів не розвиває потрібної напруги. І я тоді подумав: як же зробити, щоби установка не горизонтально оберталася, а вертикально? Тобто, якщо вона крутитиметься вертикально, то потрібно, щоб сам вітряк повертався відповідно до вітру. То ж виникла нова задача: потрібно було, щоб вітряк і крутився, і повертався одночасно. Я цього досягнув, але постала проблема укріплення установки на даху, бо важила вона вже майже півтонни, адже, удосконалюючи її, я накопичував деталі і, відповідно, вагу. Втім, коли я ще будував хату і робив стелю, то відразу закріпив анкерні болти разом із бетоном, тобто вже наперед думав про можливість встановлення такого агрегату. Для того ж, щоби шум і вібрація при роботі установки не передавалися на будинок, поставив її на чотири гумові амортизатори, — розповідає винахідник.

Котел для обігріву приміщення Ярослав Бендас переобладнав так, що він функціонує і на газі, і на електроенергії: якщо вітру немає, то опалювальний пристрій працює на газі — і навпаки.

— Наприклад, якщо я налаштовую котел на температуру 50 градусів і вітер починає виробляти електричну енергію, заводячи генератор, тени нагріваються і газ вимикається автоматично. А при відсутності вітру в котлі знижується температура, а отже включається автоматично газ, — уточнює Ярослав Миколайович.

Коли пан Бендас користувався виключно газом для опалювання свого будинку, то за сильних морозів використовував майже по 400 кубометрів блакитного палива на місяць, а тепер використання газу зменшилося наполовину. Для сімейного бюджету це економія.

«МОЛЮСЯ БОГОВІ, ЩОБ БУВ ВІТЕР»

Свою міні-електростанцію Ярослав Бендас робив без жодних креслень. Особливістю його установки є те, що вона простої конструкції і малопотужна. І, як довів тернопільський винахідник, її можна зробити власноруч, проте потрібно бути конструктором, слюсарем, електрозварювальником, електриком одночасно. Для виготовлення установки Ярослав Миколайович в основному використовував те, що знайшлося на господарстві й було придатним для його роботи. Наприклад, спрацьований задній міст від «жигуля», параболічні антени.

До нього пишуть та приїжджають з усієї України, просячи зробити таку ж установку, були пропозиції й купити його міні-електростанцію. Проте пан Ярослав не погоджується, а лише пропонує свої ескізи.

— В основному запитують, чи можна придбати, чи ви б не зробили, — розповідає Ярослав Бендас.— З Одещини жінка писала, що хотіла б собі таку установку, але заводи виготовляють їх лише високої потужності, якщо й зробити подібний агрегат у заводських умовах, то його виготовлення і встановлення коштуватиме 35 тисяч доларів. Моя ж має потужність 2 кіловати і обійшлася мені, якщо не враховувати затрат праці, у дві тисячі гривень. Таку установку, як моя, мати вигідно тим, хто має дачну ділянку чи проживає в сільській місцевості, в горах. От нещодавно з Долини Івано-Франківської області чоловік приїжджав і розповідав, що живе у горах, в улоговині, й там постійний вітер, то така установка йому б згодилася... Мене запитують, чи не маю креслень, я ж відповідаю, що креслення в мене в голові. Можна зняти ескізи з готового приладу, проблема лише в тому, де взяти малопотужний генератор електричного струму від 2 до 10 кВТ. Чому наша промисловість не може виготовляти самі генератори? Я впевнений, що люди із задоволенням би їх брали, адже за нинішніх цін на енергоносії це вигідно. Найдоцільніше використовувати вітряки без усяких проблем на півдні України, а надто на Одещині, Херсонщині, де поблизу море й постійний вітер. Він тільки змінює свій напрямок— вдень дме з моря на сушу, а вночі— навпаки... За кордоном, особливо у прибережних зонах Франції, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Португалії — маса вітряків. Поставлять їх 50 чи 100 — і працюють в єдину енергосистему. Це вітрові електростанції.

Вітрова міні-електростанція— не єдиний винахід Ярослава Бендаса. Він удосконалює все, що є вдома, починаючи від свого автомобіля до супутникової антени. У свої майже 70 років Ярослав Миколайович із задоволенням займається слюсарною справою на заводі, а до того навчав електротехніки на шкільному виробничому комбінаті Тернополя.

Де мешкає винахідник, знає чи не кожен житель Тернополя, адже його будинок здалека примітний великим вітряком, що має 8 лопатів із розмахом крил 2 м 80см і встановлений на триметровій щоглі. Для того, щоб він обертався, достатньо вітру силою три метри за секунду, а якщо вітер шквальний, вітряк пригальмовується. Поряд — флюгер, який показує напрям вітру. Цього року Ярослав Миколайович пофарбував свою установку в національні блакитно-жовтий кольори та написав великими літерами «Україна», а в новорічні свята вона ще й сяє ілюмінацією...

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль. Фото автора
Газета: 
Рубрика: