17 травня у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася церемонія нагородження переможців V Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Нині це один із наймасовіших (!) мовних конкурсів, організаторами якого є Освітня фундація Петра Яцика (Канада), Ліга українських меценатів і Міністерство освіти та науки України. Очевидно, престижу йому додають встановлені грошові премії від 2000 до 7000 (сума залежить від місця та віку). «Опоненти дорікали Петрові Яцику, мовляв, гроші псують дітей. Однак він стверджував, що зароблені власним розумом, вони, навпаки, сприяють утвердженню школярів чи студентів, — говорить виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький. — Торік шестикласник Антон Кульчицький iз Немирова Вінницької області не зміг одержати разом із всіма своєї нагороди, тому приїхав за нею дещо пізніше. Отримавши шість тисяч гривень, він запитав: «Тату, а скільки тобі треба працювати, щоб заробити таку суму?» Батько, працівник заводу, відповів, що рік. Антон планував придбати комп'ютер, який бачив лишень по телебаченню...» До речі, грошовими відзнаками (близько тисячі гривень) нагороджуються й вчителі, учні яких вибороли перше-друге місця. Власне, на початку 2005 року до конкурсу приєдналася Українська православна церква Київського патріархату, встановивши свої премії для вчителів.
У цьогорічному мовному марафоні було понад п'ять мільйонів учасників: школярі, учні професійно-технічних училищ, технікумів і коледжів, студенти ВНЗ, а також молодь української діаспори. Такий інтерес організатори частково пояснюють тим, що він стартував 25 листопада — саме у розпал помаранчевої революції. Власне, багато школярів і студентів події листопада-грудня 2004 року обрали темою своїх творів. На V Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика загалом переважали творчі завдання. «Специфіка була в тому, щоби учасники показали не тільки знання орфографії, лексики, граматики, а змогли виразити українською мовою найцікавіші, навіть найпотаємніші моменти свого життя, — зазначає голова журі Любов Мацько. — Тобто етап, коли треба було перевіряти дітей на знання правопису тощо, пройдено. Такі творчі завдання, як міні-твори, літературні диктанти, кросворди, вікторини демонстрували, наскільки українська мова органічна для особистості». Тому переможцями стали ті, хто найцікавіше, найоригінальніше самовиразився. Володарів першої — третьої премій серед школярів та студентів — понад три десятки. Третьокласниця Зоряна Вівчар із Тернополя свою премію — дві тисячі гривень покладе у банк... на навчання в університеті. Дівчинка хоче бути лікарем. Цілком прагматичний підхід у десятирічному віці! А її мати, Ольга Георгіївна, неймовірно рада, що нарешті своїм розумом можна заробити пристойні гроші!
Важливо, що організатори зробили свято не тільки для призерів завершального загальнонаціонального етапу, а й для багатьох учасників, які вийшли у фінал районного, міського чи обласного рівнів. Таким чином, діти почувалися причетними до вагомої справи. Очевидно, це дієвий спосіб піднесення престижу української мови у дитячому чи юнацькому сприйнятті. Андрій Олійник, учень третього класу київської СШ №170 (до речі, син редактора відділу політики «Дня»), зізнався, що почувається впевнено, адже виборов право змагатися аж у міському конкурсі. Каже, що цікаво було спробувати власні сили.
На адресу конкурсу надійшли вітання від Президента України та прем'єр- міністра, а також від міністра освіти та науки. Президент Освітньої фундації імені Петра Яцика Надя Яцик запропонувала державі взяти на себе відповідальність за проведення мовного марафону, а вона разом iз українськими та закордонними меценатами допомагатиме. Він розпочнеться вже за кілька місяців — 9 листопада в Криму.
