«Жінка на борту військового корабля — гарантована поразка в бою». У цьому були переконані наші далекі пращури. Але з часом така слабка й беззахисна, на перший погляд, половина людства сказала своє давно наболіле «фе». Не в усіх країнах оте «фе» перетворилося у всепоглинаючу течію фемінізму. В нашій країні жінки переконують чоловіків не пустими балачками, а ділом. Вони не лише стрибають iз літаків iз парашутом, літають у космос, працюють на шахтах, а й стають... військовими. Звісно, жіноча служба в армії — не заслуга України, та, як виявилося, дівчат, що бажають служити у Збройних силах України, і в нас чимало. На перший погляд, ЗСУ мають асоціюватися з кулеметами, танками, окопами, військовими навчаннями, тисячами молоденьких солдат. Та це не зовсім так. Адже Збройні війська поділяються на дві категорії: штабні частини та військові частини.
Основною справою штабних частин є офісна робота з військовими паперами та нагляд за військовими частинами. Отож, дівчата й жінки здебільшого працюють саме у штабних частинах: чи то телефоністками, чи то радистками, чи взагалі економістами або перекладачами. До речі, робота в штабі досить вигідна в плані відпусток та медичного обслуговування. Ці переваги сплачує держава.
Але трапляються й такі жінки, які служать безпосередньо у військових частинах. Наприклад, прапорщики або офіцери. Ось цих жінок відрізнити від чоловіків стає трохи важче. Жорсткі, суворі, холоднокровні, вони прекрасно виконують свої обов’язки й міцно тримають у покорі жовторотих солдат.
Як бачите, вибір військових спеціальностей для жінок доволі-таки широкий. Тепер я вирішила дізнатися, де їх можна отримати. Одне з таких місць — Військовий інститут Київського національного університету імені Т.Шевченка. Побувавши там, я переконалася, що це сучасний центр підготовки фахівців для Збройних сил. Активну наукову та викладацьку роботу в ньому ведуть чотири факультети й 14 кафедр. Молодим хлопцям і дівчатам пропонують оволодіти такими спеціальностями як картографія, фінанси, іноземні мови (переклад), психологія, політологія тощо. Тобто, окрім отримання належного фаху, ти ще навчишся порядку, дисципліні та, звісно, вогневій підготовці.
Коли я заходила в інститут, відчуття було дивне й не дуже приємне. Напевно, кожна дівчина почувалася б зніяковіло, бачачи навколо себе сотні юнаків. Та от з’явилася дівчина, а он іще дві. Я зітхнула з полегшенням. (Між іншим, в інституті з 1009 студентів 91 дівчина.) Вже через хвилину я стояла на подвір’ї iз двома привітними дівчатами і мило з ними спілкувалась. Вони відверто розповіли мені, чому вирішили поступити в цей інститут і яким бачать своє майбутнє. Як я зрозуміла, основними причинами їхнього вибору було те, що тут курсанти отримують порівняно високу стипендію, забезпечені харчами, одягом та пристойним житлом. Окрім цього, вони безкоштовно користуються громадським транспортом. На відміну від інших військових училищ, курсанти університету мають вищий графік переміщень, у закладі відсутній суворий військовий режим. Тому можна сказати, що у Військовому інституті навчаються не курсанти, а студенти в погонах. Але майбутнє цих студентів уже забезпечене.
— На мою думку, основною перевагою навчання у військових училищах є гарантоване працевлаштування, — коментує військовослужбовець Валерій Галаган. — Після закінчення навчання у військовому вузі всі без винятку випускники отримують непогану роботу. Зарплатня лейтенанта-випускника, наприклад, сягає 500 грн. А дівчині після інституту знайти роботу з такою зарплатнею без знайомств неможливо. Через те мені здається, що дівчата йдуть у ці училища не заради військової кар’єри, а задля того, щоб міцно стати на ноги в Києві чи в іншому великому місті. Безперечно, багатьох привертає надія успішно вийти заміж. В училищі дівчата так само, як у будь-якому інституті, отримують диплом про вищу освіту, гарну спеціальність і роботу, що буде їй відповідати.
— Чи є такі дівчата, які мріють працювати саме у військовій частині?
— Я таких не зустрічав. По-моєму, немає навіть і таких хлопців. Усі мріють про тепле місце в офісі та роботу з паперами. Нікого не манить холодний полігон, солдати, термінові підйоми серед ночі. Але все ж я вважаю, що військову службу корисно пройти кожному. Це тільки допоможе в житті.
— А як ви і ваші колеги- чоловіки ставитесь до жінок- військовослужбовців?
— Нормально. Так само, як ставиться, скажімо, чоловічий колектив менеджерів до менеджера-жінки. Взагалі, армія — це просто зріз суспільства. І якихось особливих відмінностей між чоловіками й жінками там не існує.
Не погодитися з останньою фразою я не можу, бо не маю достатнього досвіду.
Насторожує мене одне (з умов прийому): «До Військового інституту (чи до іншого військового училища) приймаються ЮНАКИ…» А чому поряд до цього часу не вжито «і дівчата»? Хто знає. Та наші дівчата на цю прикру помилку не зважають. Вони знають, що наша держава дала їм можливість служити у Збройних силах. І ніхто від них цього права не відбере. Чоловіки позичили не одну жіночу професію, то чому б і нам, жінкам, не позичити ще одну в них?!
Ігор ХАЛЯВІНСЬКИЙ, начальник групи інформації прес-служби Міністерства оборони України:
— 110 тисяч жінок служать сьогодні у Збройних силах України. Майже кожну четверту посаду в українському війську обіймають жінки. Це і зовсім юні солдати-контрактниці військ ППО і досвідчені телеграфістки телефонно-телеграфного центру вузла зв’язку штабу Південного Оперативного командування. Зокрема, ветерани Великої Вітчизняної війни, старшина надстрокової служби Лідія Балицька, старший сержант надстрокової служби Ніна Кошеленя, старший матрос Ксенія Овсянкіна. Загальний стаж служби цих жінок-військовослужбовців становить понад 150 років. Найбільш досвідчена серед них, Лідія Балицька, в роки війни забезпечувала зв’язок під час проведення Ялтинської та Тегеранської конференцій.
Найбільша кількість жінок — понад 47 тисяч — служить і працює в найбільшому за чисельністю виді Збройних сил — Сухопутних військах. Iз них близько 1700 — офіцери і прапорщики. Зокрема, у військовому шпиталі Західного ОК Сухопутних військ проходить службу начальник лабораторії майор медичної служби Марія Заклик та начальник 32-ї станції переливання крові, головний трансфузіолог Західного ОК майор медслужби Наталя Томін.
Представлена жіноча стать і в МВС України, де, зокрема, служать технік відділення обслуговування вузла зв’язку ракетно-артилерійської бригади МВС мічман Олена Бандар та помічник оперативного четвертого із спостереження бойового інформаційного поста штабу ВМС України старший лейтенант Марта Худицька. У батальйоні морської піхоти добре вписалася в чоловічу команду під час багатонаціональних навчань «Сі Бриз-2000» та «Козацький степ 2000» радіотелеграфіст взводу зв’язку старший матрос контрактної служби Ольга Гасанова.
Абсолютну першість серед жінок-військовослужбовців тримають Війська ППО України. Саме в них служить старшим офіцером відділу організаційно-мобілізаційного управління єдина в Збройних силах України жінка-полковник Тетяна Корсун.
Василь ЯГУПОВ, кандидат педагогічних наук, доцент, начальник кафедри військової психології та педагогіки Військового інституту Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, полковник ЗС України:
— І як психолог, і як військовий до жінок-військовослужбовців у Збройних силах України ставлюся позитивно. Їхньою присутністю нелегка армійська служба олюднюється. Іншими словами, стає комфортнішою, світлішою.
Сьогодні в Україні дівчатам надана можливість дістати військову освіту психолога, фінансиста, картографа й ін. і у званні лейтенанта прийти на службу в Збройні сили України. І ще раз підкреслюю, це дуже позитивно. Поки що в нашій армії жінки — «кабінетні» військовослужбовці. В інших армійських умовах я їх не уявляю. Адже в усьому світі жінки служать в армії й, будучи повноправними громадянами своїх держав, одночасно є й повноправними воїнами національних Збройних сил.
Далі. Сьогодні, на мій погляд, необхідно, щоб проходження військової служби українськими жінками було всебічно забезпечене законодавчо: декретні відпустки жінок-військовослужбовців і зарахування цього часу в загальний термін служби; сімейні стосунки, коли і чоловік, і дружина — офіцери й ін. Не секрет, що нині багато проблем щодо військових-представниць прекрасної статі не розв’язано.
Необхідно також, на мою думку, змінити загальну атмосферу в армії, змінити ставлення й офіцерського складу, й солдатів до жінок-військовослужбовців, жінок-офіцерів.
А взагалі, повторюся, жінку в військовій формі підтримую і схвалюю.
