«Тату! Бігом вставай з печі й приходь на фотовиставку: через годину — закриття!» — закликала по мобільному молода поросль своїх батьків оцінити найкращі фотороботи року. Відтак, в неділю редакція «Дня» підбивала останні підсумки цьогорічної фотовиставки газети «День». А рахувати було що. За один тиждень роботи фотовиставки в Українському домі її відвідали близько 18 тисяч шанувальників сучасного фотомистецтва. У голосуванні взяли участь 2960 відвідувачів. Отже, одну з головних інтриг цьогорічної фотовиставки — «Приз глядацьких симпатій» — розкрито! Перш ніж назвати переможців, вкажемо на тенденцію: глядачі у своїй більшості погоджувались із вибором журі щодо гран-прі, але прагнули відзначити також ті роботи, які на їхню думку, теж заслуговують на увагу. Відтак, перше місце посів «Монополіст» Олександра Косарєва. За цю роботу віддали свої голоси 99 відвідувачів. За ним, з невеликим відривом у 12 голосів, слідує Василь Артюшенко за «Очі Майдану». Всього на один голос відстає світлина «Вічність» Сергія Кущенка. Третьою виявилася робота Наталії Кравчук «Сирітка» — 86 голосів. Завершує п’ятірку лідерів Анатолій Степанов за фото «На Паску» — 76 голосів. Нагадаємо, що А. Степанов — наш цьогорічний дебютант, який із першого разу виборов один із найпрестижніших призів — спеціальний приз від головного редактора «Дня» Лариси Івшиної. З невеликим відривом від основних лідерів «йдуть» фото «Тихо, тато спить...» Володимира Фаліна, «Нестатутні відносини» Бориса Корпусенка, «Запаска» Анастасії Сироткіної, «Новий рік на Майдані» Михайла Марківа і «Старий солдат» Василя Артюшенка. Отже, як бачимо, боротьба йшла за два-три голоси, які й вирішили долю нашого призу. Цьогорічний переможець, з недавніх пір штатний фотокор «Дня» О. Косарєв, отримує пам’ятний диплом, дві нові книжки з «Бібліотеки «Дня» — «День і вічність Джеймса Мейса» та «Апокрифи Клари Гудзик», а також фотоальбом. Головний редактор «Дня» Лариса Івшина відзначає, що «ми усе далі підтягуємося до неодновимірного сприйняття світу». І цьогорічна фотовиставка яскраво ілюструє оте розмаїття думок, яке й має домінувати в суспільстві. «Дуже багато відтінків присутні на фотовиставці, багатий духовний світ людей, які знімали, викрешують оту іскру в тих, хто дивиться», — каже Лариса Івшина.
Нагадаємо тим, хто не зміг подивитися виставку в Українському домі: призерів і найкращі роботи запросила до себе Національна бібліотека імені В.І. Вернадського. Отже, приходьте з 4 жовтня за адресою: проспект 40-річчя Жовтня, 3. Експозиція працює з 10.00 до 18.00.
Любов КОЛОМІЄЦЬ, молода мама:
— Фото — супер! Усі настільки цікаві, що схарактеризувати одним словом — неможливо. Мене приємно здивувало, що навіть мої маленькі діти зацікавилися і уважно розглядали кожне фото. Тут — справжня Україна. Добра, весела, життєрадісна... Діти на фото — просто чудові. Так само не можуть не вражати фото з Віктором Ющенком.
Костянтин ПОНЕДІЛКО, Одеса:
— Відчуття таке, неначе і фотографи, і наш народ мають невичерпне почуття гумору. Класно, що крім майстерних фото ще майстерно зроблено і підписи. Особливо запам’яталися «Запаска» і «Третє око». Незважаючи на політичні складності, все одно дуже вражає. Дивлячись на ці фото, думаю, що наша країна має велике майбутнє і вона все подолає. Дякую за виставку і величезний заряд позитивної енергії від фотографій!
Ольга РЕШЕТИЛОВА, студентка четвертого курсу Національного університету «Острозька академія»:
— Ми приїхали спеціально, щоб побачити фотовиставку. В об’єктиві «Дня» опинилося наше життя. Саме тому з тисяч тих, хто проходив від фотографії до фотографії, ніхто не залишався байдужим. Відгуки були різними: від «знову Ющенко!» до «Дуже добре!!!», «Я відчула подих сучасної України», проте в цих коротких фразах можна побачити все українське суспільство, з його поглядами і переконаннями, сподіваннями та надіями.
Кожна робота, представлена на виставці, знаходить своє місце в серці глядача. Чого варта лише фотографія «Без коментарів», дивлячись на яку неможливо не відчути біль за багатостраждальну українську державу, її сучасне та майбутнє. Не можна не оцінити і ту іронію, з якою автори бачать наш політикум. Щирий сміх у мене особисто викликала робота «Запаска», де Юлії Володимирівні дарують ще одну «косу». Зі ста сімдесяти експонатів нереально вибрати якийсь один, найкращий, проте всі вони, без перебільшення, варті найвищої оцінки. А найвищу нагороду, безперечно, віддаємо «Дню»: за ідею, відданість справі, вміння бачити, відчувати, показувати...
Ігор ШМИНДРУК, студент другого курсу Національного університету «Острозька академія»:
— Здатність виокремлювати серед хаосу руху мить, епізод людського життя — це харизма фотографа. Організація фотовиставок — це справа напрочуд важка, скласти воєдино, як сюжет, доробок авторів, динаміку робіт — титанічна праця. Проте, незважаючи на увесь спектр робіт, генератор ідей на медійному ринку країни — редакція газети «День» — з великим успіхом провела виставку найкращих авторських робіт із усієї України. Кожного разу вирушаючи до Києва, на запрошення газети, готуєш себе до чергового культурного шоку, коли на світ починаєш дивитися через призму постійного руху, оновлення зміни вражень, подій, людей. Надзвичайно вдало було підібране місце проведення виставки — просторі зали Українського дому. Тематика робіт — перелoм свідомості суспільства після подій листопада-грудня минулого року, нова-стара Україна. Кожна робота несе у собі значний підтекст, доводилося зупинятися, вдивлятися у кожну деталь, обличчя, фон. Я декілька разів проходив та повертався до фотографій з Майдану, інавгурації Президента, Насті Овчар... Для гостей було запропоновано визначити найкращу роботу, претендента на приз глядацьких симпатій — запам’яталася фоторобота з зображенням маленького хлопчика у вишиванці зі скринькою, на якій надпис: «На розбудову Української держави». Ми поверталися, як кажуть «самі у собі», адже було над чим задуматися. Дуже хотілося, аби «День» презентував цю виставку і в Острозі, щоб її побачити по всій Україні.
Ольга БЄЛОКУРОВА, студентка четвертого курсу Національного університету «Острозька академія»:
— Фотовиставка газети «День» — це Україна у різних іпостасях і кольорах. Я побачила тут не лише очікувану «країну помаранчевих мрій», а й таку звичну, злободенну Україну. Ця виставка — наше минуле і теперішнє, але саме на грунті цього формуватиметься наше майбутнє... Нехай тоді в ньому буде якнайменше сірого кольору. Сподіваюся, так воно і буде. Взагалі кажучи, з кожним роком виставки газети «День» стають професійнішими і цікавішими не лише для політично активних громадян, а й для пересічних українців та гостей столиці. Між іншим, саме останні активно цікавилися виставкою, питаючи у перехожих: де знаходиться Український дім? Приємно, що у нашій країні є такий «фотовисновок» суспільного і політичного життя держави. Дякуємо «Дню» за подарунок українцям.
Валерій КОВАЛЬ, заступник голови Партії Свободи:
— Я ось уже протягом семи років відвідую виставки газети «День». І з кожним роком радію з того, що рівень фотовиставки підвищується, з’являється багато нових прекрасних робіт молодих авторів. А загалом, якщо оглянути фотовиставку цього року, то можна скласти енциклопедію українського життя за всі чотирнадцять років нашої самостійності. Чесно кажучи, сьогодні (я вже не перший раз на цьогорічній виставці) прийшов подивитись одну-єдину роботу — «Очі Майдану». Я, коли був у відрядженні, бачив жінку, в якої один до одного такі ж самі очі, як у героїні вищезгаданого фото. Всі мої друзі, які побували на виставці, відчувають незрівнянне захоплення!.. Це неперевершено і проходить на дуже високому професійному рівні. Моя дружина взагалі каже, що ці роботи — документальний фільм, який необхідно переглянути кожному громадянину. Варто відзначити, що вельми вправно розроблений політичний ряд світлин. А якщо узагальнити, я вважаю «День» однією з найкращих серйозних газет, які є в Україні. Я постійний її читач і прихильник. Я читаю цю газету із самого першого дня її заснування. Отже, успіхів вам, творчої наснаги і вдячних читачів!
Віктор ДАВИДОВСЬКИЙ, фотограф:
— Добре, що всі фото, зібрані на цьогорічній виставці, мають розширену географію. Тут бачимо як всю Україну, так i інші країни. Всі роботи — дуже цікаві. Особливо помітні світлини Бориса Корпусенка та Миколи Лазаренка. Призи, які присудили спонсори, по праву належать цим фотокорам. Не секрет, що для газетяра — головне бачити та, як у снайперів, вчасно натиснути на курок. Приємно, що показане різностороннє життя, що журналіст обходиться без сучасних комп’ютерних технологій, завдяки яким можна створювати спецефекти. Адже нині, скажемо так, дуже цінується натурпродукт.
Сергій ТУЛУБ, екс-президент ДП НАЕК «Енергоатом»:
— Ця виставка «знає» абсолютно все про Україну. Ось це, наприклад, (показує на знімок «Очі Майдану», — Авт.) — погляд нашої Батьківщини. Це фото повинне висіти в кабінеті у кожної людини будь- якої професії. Особливо у політиків. Кожний повинен зробити свій внесок у те, щоби ці очі не були такими сумними і тоскними, а, навпаки, веселими, щасливими. Приємно, що всім авторам, чиї роботи тут представлені, вдалось показати правду. Слід також відзначити професійну і грамотну роботу відбіркової комісії. Вони вибрали із «моря» фотографій саме ті, які дійсно заслуговують на увагу кожного, навіть не затятого фотографа.
Костянтин ОСАДЧИЙ, студент третього курсу факультету міжнародного права Київського інституту міжнародних відносин:
— Ця виставка показує, як змінилася Україна за рік. Важко навіть уявити собі, як буквально рухнули мрії мільйонів людей. Бачимо, що революція нічого не принесла країні. На багатьох фото видно, якою матеріально бідною, але водночас духовно багатою залишається Україна. Я проголосував за роботу «Третє око» тому, що в ній показані саме ці стосунки між можновладцями, які існують насправді. Ці кулуарні зв’язки, інтриги й обман виражені в одному-єдиному фото. І тут я бачу майстерність автора Бориса Корпусенка.
Юрій ЛЕЩЕНКО, викладач Центру гуманітарної освіти:
— Мені більш імпонують фото філософського плану. Наприклад, робота «На Паску». Я згоден з вибором головного редактора «Дня». Загалом, представлені фото змушують думати. Недарма я як відданий читач «Дня» давно звик до того, що сама газета і всі її численні акції розраховані на мислячого читача. Я б не сказав, що ці роздуми наштовхують на песимізм... Вони просто реальні. Багато робіт показують, що, як співається: «Ще не вмерла Україна!», і ми можемо змінити ситуацію на краще. Все в наших руках. Однак, з іншого боку, видно з фото, що в багатьох ситуаціях ми ще плутаємося, блукаємо.
Олеся БІЛОУС, художник-монументаліст, редактор «Великої дитячої газети»:
— Фотовиставка «Дня» — це великий комікс життя. І спостерігати за цим життям у фотографіях набагато цікавіше, аніж у статтях. На фото, таких живих, рухливих, страшенно гарних, — уся Україна від Президента до простої бабці з села. Надзвичайно вдало придумані підписи під фото. Складається враження, що цей останній рік пройшов як 24 кадри за хвилину. Що ти нічого не пропустив і все побачив: і сумне, і веселе, і трагічне... Також дуже вдало дані премії фотографам. Дуже гарно вхоплена влада: не в тому ракурсі, в якому ми бачимо її по ТБ. Дивишся і розумієш, що вони є такими ж звичайними людьми, як і всі ми: з такими ж емоціями, думками... Це цікаво для споглядання. Погляньте! На вашу фотовиставку приходять люди різних уподобань, професій, рангу, статку, віку... Це означає, що на цій фотовиставці вирує справжнє життя. Несподівано зустріла на виставці своє фото з донечкою, що було зроблене на фестивалі «Країна мрій». Тоді ми були такі стомлені, що вже навіть не звертали уваги на фотографів. І тут можливість побачити себе збоку, а не тоді, коли ти комусь позуєш, усміхаєшся... Це ніби й не я. Але це цікаво.
Євген БІЛОУСОВ, дитячий письменник (Феодосія):
— Фотовиставка «Дня» просто неперевершена. Думаю, що було б дуже доречно зробити такі фотосесії «Дня» ще й у Криму. Це актуально. Особливо напередодні виборів, коли наші громадяни стають аж занадто заполітизованими. Набагато краще не перейматися політикою, а подивитися в очі дітей, які є на знімках. І класно, що на фотовиставці приблизно десять відсотків фотографій присвячено дитячій тематиці. Доречно було б зробити цю виставку і в «Артеку». Оскільки я, як колишній вожатий знаю, що дітям вона б дуже сподобалася.
