Патріотична громадськість Дніпропетровська вже не перший рік домагається перейменування вулиць, які названі іменами катів українського народу — організаторів Голодомору 1932—1933 років. У різних районах міста до цих пір можна побачити вулиці Косіора, Постишева або Чубаря. Не варто забувати, що і сам Дніпропетровськ носить ім’я «всеукраїнського старости» Григорія Петровського.
Тому недавній указ Президента Віктора Януковича, присвячений 80-річчю Голодомору, а також увічненню пам’яті його жертв, національно-патріотичні сили зустріли зі схваленням. Координатор громадської організації «Громадянський актив Дніпра» Сергій Карноза говорить, що президентський указ стане ще одним приводом для активізації громадянських акцій, направлених на те, щоб прибрати з карти міста імена винуватців Голодомору. Як керівник ініціативної групи з перейменування вулиць С. Карноза та його однодумці витратили немало часу для того, щоб зусилля громадськості увінчалися успіхом. «Ще минулого року ми зібрали близько 600 підписів городян для того, щоб відповідно до Статуту Дніпропетровська винести питання про перейменування вулиць на громадське обговорення. Своє звернення ми направили до міськради. Сам я спробував потрапити на засідання міської комісії з найменування вулиць та інших об’єктів міста, щоб безпосередньо почути всі аргументи «за» і «проти». Але у визначений термін отримав відповідь про те, що в роботі цієї комісії беруть участь лише її члени або фахівці, яких вони запросять, — наприклад, історики, краєзнавці. Домагалися ми і того, щоб винести питання про перейменування вулиць, які названі іменами винуватців Голодомору, на депутатську сесію. Але знов отримали відповідь приблизно таку ж саму, мовляв, зміна назв дратує людей, а тому вносить непотрібну дестабілізацію в суспільство напередодні наступних виборів», — розповідає С. Карноза.
Не зумівши здолати чиновницькі «рогатки», члени ініціативної групи самі «пішли в народ» — до мешканців вулиць, що носять імена катів українського народу. Чотири рази вони проводили бесіди з перехожими та мешканцями будинків вулиці Косіора, пояснюючи, хто він такий і чим «прославився», запитували дніпропетровців про те, що вони взагалі знають про Голодомор. Одночасно збирали підписи на підтримку перейменування вулиці Косіора у вулицю Героя України Богдана Ступки.
Такий підхід і шанобливе ставлення більшості мешканців до великого українського артиста, вочевидь, сполохали недоброзичливців змін. На вулиці Косіора з’явилася альтернативна група «громадських діячів» у супроводі місцевого телебачення, яка почала говорити людям про всілякі неприємні наслідки. Жителів вулиці залякували майбутніми витратами та неминучою морокою при отриманні нових документів, починаючи від паспорта з реєстрацією і закінчуючи свідоцтвом про право власності на квартиру. З таким підходом наслідки не забарилися — принаймні, в міськраду посипалися петиції з протестами проти задуманого перейменування. Підвищився і градус агресії на зустрічах, особливо, з боку суб’єктів, які вголос шкодували про те, що «не всіх розстріляли» при Сталіні. «В основному, — розповідає С. Карноза, — негативно ставилися до перейменування літні люди. Натомість, молодь сприймає ідею абсолютно позитивно».
Активісти ініціативної групи вивчили питання з оформленням документів і прийшли до висновку, що проблема — надумана. «При бажанні місцева влада, — говорить лідер групи, — може організувати «єдине вікно», куди мешканці вулиць, які підлягають перейменуванню, могли б здати документи, а через якийсь час отримати їх без будь-якої тяганини, черг і ходіння по різних інстанціях. Крім того, міськрада може вирішити і питання про відміну платежів за подібні послуги. Одним словом, після знайомства з роботою бюрократичних інстанцій ми переконалися в тому, що всі питання вирішувані, і не варто ними лякати людей. Урешті-решт, у Дніпропетровську щорік перейменовують немало вулиць, наприклад, із «подвійними» назвами. За останніх 15 років нові назви отримали близько 50 вулиць, провулків і проїздів, і нічого особливого не сталося», — зауважує С.Карноза.
«Зовсім недавно я був на сесії обласної ради, де розглядалося питання про встановлення у Дніпропетровську пам’ятного знаку на честь 30-річчя перемоги футбольної команди «Дніпро», коли вона стала чемпіоном СРСР, — розповідає глава Дніпропетровської правозахисної групи Василь Сухов. — Депутати та чиновники без будь-яких заперечень схвалили ініціативу про те, щоб назвати вулиці міста іменами відомих спортивних тренерів — Кучеревського, Жиздика, Ємця. Ім’ям Кучеревського вже названий бульвар біля стадіону «Дніпро-арена». Хочу звернути увагу, що подібні питання вирішуються легко, якщо цього хоче місцева влада. Щодо вулиць, які носять імена винуватців Голодомору, ситуація зовсім інша».
Реалізація нового указу Президента України про 80-річчя Голодомору, судячи з усього, супроводитиметься цілою низкою заходів, у тому числі й на місцевому рівні. «Було б дуже доречно, якби в Дніпропетровську, нарешті, прийняли рішення про перейменування вулиць, які названі іменами винуватців і організаторів Голодомору, — вважає С.Карноза. — Таким чином, влада могла б продемонструвати щирість своїх намі
