За словами першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Володимира Триколіча, Волинська область — найбільш недисциплінований споживач газу з усіх регіонів. Вона постійно і у великих розмірах перебирає ліміти блакитного палива. Наприклад, минулого місяця тут використано на 2 мільйони кубометрів газу більше від визначеного. Це і є той самий «несанкціонований відбір», який російська сторона прямо називає розкраданням її транзитних паливних ресурсів. До того ж спожитий газ оплачується зовсім не в тих розмірах, що слід. І ближчим часом інакше не буде, бо, скажімо, в бюджеті обласного центру закладено лише 3,6 млн. грн. на виплати населенню для покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, а Луцькій міськраді потрібно було передбачити на це 8 млн. грн. Ще понад 5 млн. грн. боргу за газ має підприємство «Луцьктеплокомуненерго». На що ж розраховує місцева влада? Чи не на те, що газ, як і раніше, можна буде використовувати без оплати?
Кабінет Міністрів, як відомо, уповноважив газовиків від’єднувати підприємства-боржники від газопроводів. Спробували зробити це у Луцьку — працівники «Луцьктеплокомуненерго» всіма силами намагалися не допустити «непроханих гостей» до котелень. А коли ті, все-таки зробивши належне, уже виїжджали з Луцька, наряд ДАІ затримав їх і відконвоював до міського управління міліції, де з ними мав зовсім не дружню розмову перший заступник міського голови. Подібне відбулося і в другому за величиною місті області — Нововолинську. Тут газовикам вдалося відключити котельні від газопостачання лише з допомогою співробітників СБУ. Врешті за непоступливих постачальників газу взялося керівництво облдержадміністрації. Заступник голови облдержадміністрації Микола Косенко викликав до себе начальника Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Ярослава Дубася, аби поставити категоричну вимогу: зняти пломби з нововолинських і луцьких котелень. Тим часом постанова Кабінету Міністрів України №21/84 від 28 листопада 1999 року прямо забороняє органам виконавчої влади втручатися у виробничо-господарські відносини між газовиками і споживачами, зокрема в питаннях відключення за борги.
Власне, уряд і так пішов назустріч боржникам. Органи виконавчої влади повинні були до першого липня переглянути свої поточні бюджети і закласти в них кошти на покриття витрат за споживання енергоносіїв, не допустити розпломбування котелень без розрахунків за використаний природний газ. Цей же документ зобов’язував державні органи на місцях скасувати свої рішення щодо заборони чи обмеження відключень підприємств і організацій, котрі заборгували за електроенергію і транзитний газ. Тоді ж голови всіх облдержадміністрацій одержали від прем’єр-міністра Віктора Ющенка урядову телеграму, в якій ставилася вимога під їхню персональну відповідальність відключати від енергопостачання всіх споживачів-боржників. У дійсності ж, як бачимо, деякі з них не тільки не збираються брати відключення під свою відповідальність, а якраз навпаки — силою своєї влади намагаються не допустити їх. Становище в ПЕК України визначається сьогодні як критичне. Добре було б до цього додати ще й правильне розуміння того, хто це становище спричинює. Адже основа паливної кризи — неплатежі.
Борючись проти відключень, місцева влада працює не на вирішення проблеми, а виключно на своє реноме. Їй байдуже, хто понесе за це збитки. Принаймні, щоб не красти паливо з російської труби, а отримувати його на законних підставах, Волинській облдержадміністрації потрібно було б вирішити з «Нафтогазом України» питання про збільшення лімітів. Але про це не може бути й мови. Хто ж піде назустріч при задавнених боргах у більш як 80 млн. грн.? Навпаки, правління НАК «Нафтогаз України» нещодавно попередило Волинську адміністрацію про те, що в зв’язку з незадовільною проплатою за спожитий газ та несанкціонованим відбором російського палива вже у вересні має намір відключити область від газомагістралі .
