Нормально й природно організована наймогутніша галузь із
величезним досвідом та інтелектуальним капіталом була зруйнована під виглядом
створення нового енергоринку, коли кожний буде мати цивілізований доступ
до нього. Все виявилося казкою із сумним закінченням.
Три роки тому в Запорізькому регіоні були розроблені пропозиції
щодо економічного реформування галузі, зміни ситуації, яка склалася в енергетиці.
Проте вони виявилися не затребуваними і загалом ситуація в галузі, м’яко
кажучи, не поліпшилася. У цей час електроенергетика продовжує залишатися
основним кредитором, і дотує застійне народне господарство України (і «тіньових»
структур), хоч вона сама потребує багатомільярдних інвестицій. Криза платежів
загострила проблеми виплати зарплати персоналу, розрахунків із підрядниками,
які надають послуги атомним станціям.
Унаслідок невиплати зарплат на підприємствах склалося напружене
соціальне становище. Загалом, кваліфікований, грамотний, з досить високим
інтелектуальним рівнем персонал, що його має Енергодар в атомній енергетиці,
вимушений загрожувати страйком. Така ситуація може призвести до зниження
якості експлуатації і зменшення виробництва товарної продукції на АЕС,
що може мати негативні наслідки в країні.
Якщо персонал Енергодара реально почне страйкувати, АЕС
повинна бути негайно зупинена, оскільки страйкуючий персонал не може забезпечити
безпеку експлуатації блоків.
Щоб досягти контролю над ситуацією в нинішній час у енергетичній
галузі необхідні особливі економічні й інші заходи. Проте сьогодні ми не
розуміємо реформи, яка проводяться урядом, і не можемо відповісти на спантеличені
запитання мешканців Енергодара, котрі дивуються, що всі ці реформи вже
привели до найжорстокішої економічної кризи.
Потрібна економічна програма електроенергетики, як базової
галузі.
Ми повинні зробити аналіз того, що склалося. Організувати
відкриту, прозору систему продажу електроенергії за реальні для економіки
України ціни. Енергетики хочуть бути нормальними, повноправними господарями
продукції, яку виробляють. Вони розуміють, що встановлений у Києві тариф
на електроенергію, нереальний для України. Не може українська економіка
купувати електроенергетику за встановленими цінами. За ці ціни не може
вижити й електроенергетика. Та жити в Україні за умов, коли всі затягнуть
паски тугіше й будуть багато працювати — електроенергетики готові. Я думаю,
що непопулярність економічних рішень має бути саме в цьому».
№194 10.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
