Учора в Ялті поховані загиблі під час виконання бойового завдання: лісничий Оползнівського лісництва Ялтинського заповідника Володимир Тареєв та його дружина Лариса. Лісник разом зі своєю дружиною, як показало розслідування, проведене після того, як пожежа була погашена, не тікали від вогню, а ще вночі, коли сухорлявий тільки починався, намагалися гасити його своїми силами. Однак стихія виявилася сильнішою... Володимира Володимировича колеги знали як прекрасну людину й досвідченого лісника, який багато зробив для охорони кримських лісів. Лариса Василівна раніше сама працювала в лісовому господарстві й чудово знала наскільки велика небезпека. Як і багато представників громадськості, вона добровільно відправилася на допомогу чоловіку.
Похорони Володимира та Лариси організував Республіканський комітет із лісового господарства Криму. Всі колеги вважають їх справжніми героями. У Володимира та Лариси залишилася 17-річна дочка, якій колегами й урядом Криму буде надана психологічна й матеріальна допомога та підтримка. Зараз прийняте рішення про оплату навчання дівчинки в Ялтинському інституті менеджменту й надання їй додаткової стипендії від імені кримського уряду й міської ради Ялти. Республіканський комітет АРК iз лісового й мисливського господарства висловлює щире глибоке співчуття рідним, близьким, друзям у зв’язку з трагічною загибеллю справжніх героїв.
КОЛИ ПРИРОДООХОРОННА ПОЛІТИКА НЕ ДІЄ
Пожежа на території Алупкінського й Оползнівського лісництв Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника погашена. Перелом у боротьбі з вогнем настав тоді, коли «в бій» вступила протипожежна авіація, і екіпажі трьох вертольотів МІ 8 почалискидати на вогонь по три тонни води кожні п’ять хвилин, і літак АН 32 по вісім тоннкожної півгодини. Іншими засобами загасити вогонь на крутих кам’янистих скелях виявилося неможливим. Зараз у лісників і пожежників є можливість озирнутися й оцінити масштаби трагедії. Коли розсіявся дим, стало зрозуміло, що згоріла значно більша площа, ніж вважали раніше. За даними Рекомлісу Криму, за не зовсім повними даними, площа згорання лісу склала понад 300 гектарів. Причому понад 70 гектарів лісу згоріло так званою верховою пожежею, коли вогонь блискавично розповсюджується кронами дерев і швидкість його руху за вітром досягає 60 км/години. Це найнебезпечніший тип згорання лісу, оскільки дерево згоряє повністю й гине. У таких місцях, зазначає голова Рескомлісу Ігор Кацай, лісникам доведеться ліс відновлювати заново — доведеться саджати нові саджанці. До прибуття протипожежної авіації завдання понад 1000 людей, які брали участь у гасінні пожежі, і полягало в тому, щоб не допустити перетворення низової пожежі у верхову, але при вітрі в 20—30 метрів за секунду це виявилося практично неможливим.
Досі на місці пожежі, як і раніше, працюють люди — бійці державної лісової охорони, військові, моряки, пожежники, добровольці з місцевого населення, які проводять зачистку і оцінку втрат на території, що вигоріла. У Міністерстві з надзвичайних ситуацій підрахували, що витрати МНС на ліквідацію пожежі склали близько 700 тисяч гривень, повідомляє Центр громадських зв’язків главку МНС України в Криму. Але «сума витрат на гасіння заповідника могла б бути набагато вищою, якби не оперативні дії всіх, хто брав участь у гасінні вогню», — підкреслив міністр у справах НС України Нестор Шуфрич. У той же час, за найскромнішими підрахунками, втрати Ялтинського гірничо-лісового заповідника складають близько 0 мільйонів, повідомив на прес-конференції в Сімферополі голова Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» академік Віктор Тарасенко. Він переконаний, що оцінювати втрати заповідного фонду повинні екологи. «За нашими підрахунками, нанесена серйозний збиток рекреації Алупкінського регіону. Вже десятки тисяч людей поспішили виїхати — вуглекислий газ і зола спускаються на прибережні території», — заявляє Віктор Тарасенко. Разом із тим він вважає, що пожежа в Алупкінському лісництві продемонструвала відсутність системи природоохоронної політики, як у Криму, так і в Україні загалом. Досі не визначені в натурі кордони Ялтинського гірничо-лісового заповідника, не виконується постанова Верховної ради Криму щодо вдосконалення й розширення мережі територій і об’єктів природно-заповідного фонду, не затверджена програма формування національної екологічної мережі в республіці до 2015 року. Майже 10 років триває незаконне комерційне освоєння плато Ай-Петрі. Густина споруд зросла в кілька разів. Щодня яйлу відвідують тисячі людей, сотні машин, табуни коней і верблюдів розважають курортників, які залишають за собою гори сміття.
«Відбувається освоєння серцевини кримських гір, що ніким і ні чим не обмежується — там, де народжується вода й найважливіший для курортного Криму унікальний клімат. Усе кинуте на бізнес, неначе це центр Сорочинської ярмарки, — зазначає Віктор Тарасенко. — Є закон великих чисел, і він спрацював саме на Ай-Петрі. Ця пожежа, як і багато інших, результат стихійного, масового, безконтрольного відвідування туристами південноберегових лісів».
ЩО БУДЕ З АЙ-ПЕТРИНСЬКОЮ ЯЙЛОЮ?
Асоціація «Екологія і світ» заявила, що екологи Криму вимагають провести позачергову сесію кримського парламенту, на якій потрібно обговорити стан природно-заповідного фонду. Кримській владі давно час ухвалити рішення й перекрити дороги на Ай-Петрі, евакуювати всіх людей, які перебувають там, а також домогтися того, щоб президентським указом включити територію всієї яйли в кордони Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Зараз у Криму розробляються плани подальшого освоєння Ай-Петринської яйли, у тому числі є проекти зі створення тут гірськолижного курорту. Однак, за даними екологів, антропогенний вплив на Ай-Петринську яйлу знищує її, як водозбірник. Міліють південноберегові ріки, зникають джерела, а в результаті — сохнуть знамениті реліктові ліси на південному схилі гори, що, у свою чергу, веде до ерозії грунту й безповоротних зсувних процесів. Якщо не ввести мораторій на відвідування плато, Південний берег Криму втратить свою рекреаційну привабливість, оскільки клімат перестане бути цілющим.
Кримські вчені нагадали, що Ялтинський заповідник створювався саме через те, що там бували часті пожежі. І перший час його іронічно називали «протипожежний заповідник», бо особливих наукових завдань йому не приписували. У штаті заповідника був науковий співробітник, який спеціалізувався на пірогенних питаннях. На думку екологів, серія великих пожеж у кримських лісах є наслідком безконтрольного освоєння клімато- і водогенеруючих структур гірського Криму, комерціалізації природоохоронної діяльності. У результаті це призведе до втрати Криму як кліматичного курорту.
Кримські екологи та вчені також вважають, що кримські заповідники повинні перейти у сферу управління Мінприроди України. Вони вважають недопустимим той факт, що Ялтинським гірничо-лісовим заповідником керують «податковий інспектор і мисливець», заявив на прес-конференції в Сімферополі директор Кримської філії ДП «Центр заповідної справи» Мінприроди України Валерій Проценко. Так, протягом останніх п’яти років очолювана ним організація займається Ялтинським гірничо-лісовим заповідником. «За допомогою кримських учених ми глибоко досліджували його стан і можемо з усією відповідальністю заявити, що Ялтинський гірничо-лісовий заповідник не використовується як заповідник», — заявив Проценко.
Він уточнив, що за статусом заповідник є науковою організацією, у штаті якої повинно бути дев’ять осіб, які займаються саме науковою роботою. У цей час в Ялтинському заповіднику наукову діяльність веде тільки один співробітник — заступник директора. На думку Проценка, у таких умовах не можна казати про координацію якоїсь наукової діяльності або про якісь дослідження. Територія заповідника становить 14 тисяч гектарів, і якщо науковий працівник захоче просто її обійти, йому буде потрібно мінімум чотири роки, не кажучи про те, щоб провести якісь дослідження.
«Природно, кримську екологічну науку не підтримують ні Рескомліс в особі Ігоря Кацая, ні Володимир Капітонов, якого зараз призначили директором заповідника. Ця кадрова політика дотримується одного й того ж ленінського принципу, що навіть куховарка може керувати країною. Зараз у нас країною, якою є Ялтинський гірничо- лісовий заповідник, керують непрофесіонали — податковий інспектор і мисливець», — зазначив Валерій Проценко. Він переконаний, що результатом комерційної діяльності заповідника стане його повне знищення. «Ще чотири-п’ять таких пожеж і ми розірвемо заповідник, дефрагментуємо», — підкреслює Валерій Проценко. У цей час Центр заповідної справи закінчує роботу з обгрунтування кордонів Ялтинського гірничо-лісового заповідника. За словами Проценка, виявлені досить серйозні системні порушення із заповідною територією.
«Ми можемо абсолютно відповідально казати про те, що він зазнав досить серйозних змін», — повідомив журналістам Валерій Проценко.
За його словами, зараз триває боротьба між науковим обгрунтуванням кордонів, як його бачать вчені, і як це уявляється чиновниками, із посиланням на земельний кодекс. «Якщо в нас селищна рада ухвалила рішення і виділила землю Ялтинського гірничо-лісового заповідника комусь у користування, і вже ухитрилися цю землю тричі перепродати, і під незаконне рішення вже отриманий державний акт на землю, тепер звичайно буде «земельна війна». За нашими матеріалами, там є цінність і це повинно бути в межах заповідника, а, згідно із законом, ми нічого зробити не можемо, оскільки там добросовісний набувальник і він уже має державний акт і відмінити його ніхто не може», — пояснив Валерій Проценко.
Він повідомив журналістам, що в Раді Міністрів Криму щодо цього питання створена робоча група, яка вже провела перше засідання. «Через 1,5—2 місяця ці дані будуть доведені до широкої громадськості», — пообіцяв Проценко.
ЗАПОВІДНИКИ ПЕРЕТВОРИЛИСЯ В ТЕРИТОРІЮ, НА ЯКІЙ МОЖНА РОБИТИ БІЗНЕС
У свою чергу голова Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко розповів, що тільки в минулому році Ялтинський заповідник офіційно отримав три мільйони гривень прибутку від господарської діяльності. «Ми можемо скільки завгодно захоплюватися подвигом лісників у гасінні пожежі в заповіднику. На жаль, є людські жертви серед працівників лісгоспу. Але заповідник є заповідник, у ньому повинен дотримуватися заповідний режим, вестися наукова робота, а лісники перетворилися в бізнесменів — займаються обслуговуванням стоянок, туристичних стежок, груп. Керівництво розуміє цю територію як таку, на якій можна робити бізнес. Ми вважаємо, що природоохоронним фондом у Криму повинно займатися Міністерство охорони природи, а не лісове господарство, — заявив Віктор Тарасенко. — Концептуально в Мінприроди є розуміння системи наукової роботи. Лісники в природоохоронній системі цінностей не працюють. Їм це в завдання не ставиться».
У той же час, жоден заповідник Криму не виконує своє першорядне завдання — збереження дикої природи. Замість природоохоронної та наукової діяльності керівництво заповідників займається організацією туризму й зароблянням грошей, заявив на прес- конференції в Сімферополі зампред Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Андрій Артов. Так, сьогодні на півострові нараховується шість заповідників, якими керують п’ять різних структур. «Опукський і Казантипський заповідники підкоряються Мінприроди, Ялтинський — Рескомлісу, Кримський природний заповідник — державному управлінню справами при Адміністрації Президента, Карадагський заповідник — Академії наук України і Мис Мартьян — державному Никитському ботанічному саду. Шість заповідників — п’ять структур», — заявив Андрій Артов. Він підкреслив, що згідно із законом, існування заповідника повинне дотримуватися двоєдиного завдання — збереження дикої природи в її природному стані й проведення наукових досліджень у тій мірі, в якій вони не порушують цей природний стан. Сьогодні жоден кримський заповідник збереження дикої природи за головну мету не ставить. Завдання скрізь інші — або туризм, або заробляння грошей. «Керівництво жодного заповідника Криму закон не виконує, в яке б підкорення він не входив», — заявив Артов. Причиною він назвав відсутність системної природоохоронної політики. За словами Артова, в 2001 році в Україні був ухвалений закон про створення екологічної мережі. Відповідно до нього, у кожному регіоні повинен бути створений свій сектор екомережі, який включає природно-заповідні території, водозахисні зони, лісові ділянки й низку інших цінних ділянок.
