Із 2005 року в середині травня Всесвітня організація здоров’я відзначає Всесвітній день боротьби з гіпертонією (12 травня) та Всесвітній день боротьби з інсультом (15 травня). Це патології, які безпосередньо пов’язані одна з одною і в останні роки набувають дедалі більшого поширення в усьому світі. В Україні серцево-судинні захворювання, до яких належать гіпертонія, посідають перше місце за кількістю спровокованих смертей. Але не така страшна гіпертонія (підвищення артеріального тиску), як її ускладнення — інсульти й інфаркти: в Україні інсульти трапляються в 12 разів частіше, ніж у країнах Європи. Причини — неправильне лікування або відсутність лікування. Про підвищений тиск, необхідність його контролювати і правильне лікування розмовляємо з Наталією ХОЛОД — керівником Волонтерської організації «Академія здорових сердець», активісти якої нещодавно провели в Києві акцію «120/80», покликану привернути увагу громадян до свого здоров’я. Волонтери планують найближчим часом із цією ж метою об’їхати Україну.
— Пані Наталіє, яка причина того, що щороку кількість хворих на гіпертонію зростає?
— Кожен четвертий дорослий українець хворіє на гіпертонію, хоча, на жаль, досі не встановлені першопричини цієї хвороби. Дуже важливо звернути увагу на те, що така сама статистика — в Європі й Америці. Найстрашнішими є наслідки гіпертонії: через те, що у нас люди не лікують цієї хвороби і дуже часто про неї не знають, то вона часто приводить до ускладнень — а це інфаркти, гіпертонічні кризи та інсульти. І якщо порівнювати з іншими країнами, то інвалідність і смерть, спровоковані гіпертонією, у нас трапляються в 2,5 разу частіше, ніж у Європі, й утричі частіше, ніж в Америці. В Україні немає культури профілактики серцево-судинних захворювань. Лікарі підтвердять, що коли зробити модифікацію життя — відмовитися від шкідливих звичок, правильно харчуватися, вести більш рухливий спосіб життя, — то це призведе до покращення здоров’я, не допустить негативних наслідків, і статистика це підтверджує. Лікарі стверджують: половина хворих на гіпертонію дізнається про свій діагноз від лікаря «Швидкої». Також слід сказати, що половина хворих на гіпертонію українців має неадекватне лікування. Вони лікуються методами, які не покращують стану.
— Ви маєте на увазі самолікування чи лікування у лікаря?
— І те, й інше. Гіпертонія, на жаль, — довічна хвороба. Часто люди приймають ліки до тих пір, доки не відчують покращення. Як тільки стає краще, вони одразу припиняють приймати ліки. І саме тоді відбувається різке погіршення здоров’я — навіть гіпертонічні кризи.
— Тобто, якщо в людини виявили гіпертонію, відтоді вона постійно має приймати ліки, незважаючи на те, як себе почуває?
— Це може бути і медикаментозне лікування, і модифікація життя: що треба робити, може сказати тільки лікар. Усе залежить від стадії, на якій перебуває хворий.
— І все-таки, якщо лікарі не можуть точно назвати причин гіпертонії, то які є гіпотези розвитку цієї хвороби?
— Однозначно в дуже багатьох випадках причиною є спадковість. Також — ритм життя. Зараз збільшилася кількість стресів від швидкого темпу життя, а стрес негативно впливає на самопочуття й артеріальний тиск людини. Ще цікавий факт: до 50 років — чоловіки більш схильні до гіпертонії, потім кількість хворих жінок та чоловіків вирівнюється. Ще є міф, що гіпертонія — це хвороби людей старшого віку. Зараз вона дуже помолодшала: багато молодих людей, які працюють в офісах, потрапляють на лікарняні ліжка і з гіпертонією, і зі страшнішими серцево-судинними патологіями, такими як інсульти й інфаркти.
— Що б ви порадили і гіпертонікам, і тим, у кого поки що тиск — у нормі?
— Гіпертонію називають тихим убивцею, адже вона дуже часто може протікати без симптомів. Перше, що мають робити люди, то це знати свій тиск і регулярно його вимірювати. Як правило, в Україні це роблять люди, які вже мають якийсь діагноз: так вони орієнтуються, приймати ліки чи ні. Але це — не правильно. Всі люди мають контролювати свій тиск. Якщо є діагноз чи симптоми хвороби — двічі на день його вимірювати, якщо тиск у нормі — хоча б декілька разів на місяць. Це потрібно робити регулярно, тому що за один раз неможливо зрозуміти, чи є в тебе гіпертонія, чи ні: залежно від ситуації, артеріальний тиск поводиться різним чином, можливі різні показники. При цьому тиск треба переміряти тричі: найнижчий є «робочим» тиском на даний момент. У разі гіпотонії (зниженого тиску) — ті самі рекомендації, що й при гіпертонії: звертатися до лікаря, щоб він сказав, чи є причина для хвилювання.
— Ви проводили в Києві благодійну акцію «120/80» — давали можливість людям виміряти свій тиск і проконсультуватися. Які результати?
— Наш волонтерський рух проводить низку заходів, щоб привернути увагу людей до цих захворювань. Таку акцію, як у Києві — з метою пропагувати профілактику серцево-судинних захворювань, — у подальшому ми плануємо провести по всій Україні. Це буде розважально-просвітницький тур, мета якого — створити моду на здоровий спосіб життя. У Києві під час акції ми виміряли тиск у близько тисячі людей. Більша частина людей виявилася гіпертоніками. Ми знайшли тільки одну людину з ідеальними показниками — з параметрами 120 на 80 і з пульсом 70 ударів на хвилину. Це був чоловік 38 років. Звичайно, були люди (їх менше) і з нормальним тиском — більше молодих, але були й дорослі.
