17 — 19 травня 2006 р. у Луцьку відбувся III Міжнародний конгрес українських істориків. Його співорганізаторами виступили Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Інститут історії України та Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Українське історичне товариство (США, Україна, Канада, Європа). В конгресі взяли участь понад 300 науковців майже з усіх університетських центрів України, а також вчені-українознавці з США. Німеччини, Франції, Польщі. На пленарних і сесійних засіданнях обговорювалися актуальні проблеми теорії та методології історії, української історіографії, джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін, а також вітчизняної історії від найдавніших часів до наших днів.
З великим хвилюванням учасники конгресу говорили про постійне скорочення кількості годин, які відводяться на вивчення історії України у вищих навчальних закладах негуманітарного профілю. Тепер існує загроза, що викладення цієї дисципліни взагалі буде ліквідоване. «День» подає ухвалу III Міжнародного конгресу українських істориків з приводу становища курсу «Історія України».
«Враховуючи, що історія України є чи не єдиною дисципліною у вищих навчальних закладах негуманітарного профілю, яка формує у студентів почуття патріотизму, виховує в них інтерес і повагу до рідної країни, свого народу, допомагає їм зайняти чіткі державницькі позиції, конгрес висловлює свою стурбованість з приводу поширення чуток про вилучення цієї дисципліни з навчальних програм вузів, — йдеться в ухвалі. — Незважаючи на відсутність офіційних підтверджень цієї версії, в низці ВНЗ упродовж останніх років відчутне самодіяльне втручання в навчальні плани та скорочення годин на вивчення історії України. Не розвіяла сумніви наукової громадськості і відповідь Міністерства освіти і науки України (від 28.04.06) на «Відкритий лист викладачів вищих навчальних закладів м. Тернополя до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, міністра освіти і науки України. — з приводу становища курсу «Історія України» у вузах України», де нічого не говориться про перспективи історії України у вищих навчальних закладах.
Виходячи з вищесказаного, III Міжнародний науковий конгрес українських істориків пропонує:
* Міністерству освіти та науки України висловити своє бачення майбутнього курсу «Історія України» у вищих навчальних закладах;
* на рівні Міністерства освіти і науки України, НАН України у жовтні 2006 р. провести всеукраїнську науково- практичну конференцію, присвячену стану, проблемам і перспективам викладання історії України у вузах країни, на якій чітко визначити статус цього навчального предмету;
* авторитетній комісії з числа досвідчених вузівських викладачів історії України підготувати проект нової програми з історії україни для студентів неісторичних спеціальностей та винести його на широке обговорення фахівців».
КОМЕНТАР
Володимир РОМАНЦОВ , професор :
— Курс історії України був запроваджений у 1991 р. в усіх вузах для всіх спеціальностей. На нього відводилося 72 години аудиторних занять. Читався цей курс протягом одного семестру і завершувався іспитом. В наступні роки кількість годин на історію України почала скорочуватися: спочатку — до 54 годин аудиторних занять, а потім подекуди до 36 год. Вже зустрічаються випадки, коли його ліквідовують взагалі (наприклад, він ліквідований з 1 вересня 2005 р. в Симферопольському медичному університеті).
«Ліквідатори» обґрунтовують свою позицію тим, що курс історії України читається в загальноосвітній школі. Однак форми і методика навчання у вищій і загальноосвітній школі неспівставні. Але головне у вузівському курсі — це не фактологічна основа навчальної дисципліни, а концептуальні засади вітчизняної історії.
