Аріна Шугалевич із міста Дубровиця, що на Рівненщині, завдяки своїй феноменальній пам’яті встановила рекорд України. Дівчинці лише два роки, а вона зуміла назвати 194 столиці країн світу. Мама Аріни — Ірина — розповідає, що столиці країн із донькою почала вивчати, щоб зайняти її чимось цікавим, адже вона допитлива. Цьому приділяли по 5-10 хвилин у день. Вибирали той момент, коли дитина сама цього хотіла. Аріна ж схоплювала все на льоту і гарно запам’ятовувала. Звернутися в організацію, яка фіксує такі незвичні успіхи, порадила продавчиня з магазину — вона стала випадковим свідком знань дитини.
У результаті Аріна Шугалевич продемонструвала свій талант у фіналі конкурсу, який проводив Національний реєстр Рекордів України.
«Я рано почала читати Аріні. Перші віршики вона слухала із двох місяців. А ще з моменту народження доні я про все розповідаю для неї. Так, коли ми йшли робити щеплення, я перед тим пояснювала, для чого це, що це буде схоже на укус комарика, і просила, щоб Аріна не плакала. Вона справді не плакала, — каже мама дівчинки Ірина. — Донька рано почала розмовляти. У п’ять-шість місяців вона вже вимовляла «мама», «тато», «дякую». Потім ми почали вчити літери і цифри. А ще помітили, що Аріна легко запам’ятовує віршики».
Якось в Інтернеті жінка натрапила на відео, де дитина називала столиці країн. Вирішила спробувати, чи було б таке заняття цікаве її доньці. Дівчинці сподобалося. «Я показувала фото, наприклад, Колізею, Ейфелевої вежі, називаючи місто. У день ми проходили п’ять назв. Потім знову давала подивитися відповідні зображення, запитувала, де це, і з’ясувалося, що Аріна запам’ятовує за один раз три-чотири столиці. 115 назв ми вивчили, так би мовити, на одному подиху. Далі я вирішила зупинитися. Адже самі назви міст вже були заскладні для вимови. Але якось чоловік попросив доньку повторити слово Парамарибо (столиця Суринаму, що у Південній Америці). Я ще сказала тоді йому, щоб не мучив дитину, бо і я з першого разу можу не вимовити цієї назви. Але Аріна його повторила. До того ж відразу, — переконує жінка. — Я не муштрувала доньку, щоб вона це вчила. Ми просто приділяли цьому декілька хвилин у день. Наприклад, під час прогулянки запитувала в неї, чи повторимо столиці. А якось ми зайшли в зоомагазин. Продавчиня почула, як Аріна називає міста різних країн. Саме вона й сказала, що це рідкість, і запитала чи не хочемо ми звернутися в організацію, яка фіксує рекорди. Це мене підштовхнуло, тож почала шукати інформацію».
Аріна у сім’ї — перша дитина. Також у подружжя під опікою перебуває 13-річний хлопчик. Мама Ірина за фахом — психолог. Каже, що насправді дитина до трьох років вбирає інформацію, як губка. Тому не варто поводитися із нею так, ніби вона нічого не розуміє, а навпаки — розповідати про все, що оточує.
