Мер столиці Віталій Кличко ще торік доручив розпочати проектування та будівництво Центру захисту тварин. Директор департаменту міського благоустрою та збереження міського середовища КМДА Андрій ФІЩУК розповів, що проект за оновленим технічним завданням готовий. «Ми зрозуміли, що Києву потрібна установа з зовсім іншою концепцією, ніж у притулку в Бородянці, де є лише вольєри для утримання тварин і невелика ветеринарна служба. В новому центрі створять умови не просто для утримання та лікування безпритульних тварин, а й для їхньої адопції — прилаштування в родини, — обіцяє Андрій Фіщук. — Ми не відпускатимемо тварин після стерилізації, як сьогодні, тож очікуємо, що за кілька років безпритульних тварин на вулицях Києва не буде. Відповідно, таку програму маємо організувати й у Київській області, щоб тварини з прилеглих територій теж отримували необхідну допомогу».
СХЕМА АДАПТАЦІЇ
Над проектом майбутнього центру, окрім працівників згаданого департаменту та Київської міської лікарні ветеринарної медицини, працювали зоозахисники та архітектурна студія Platforma Buro. Михайло ЗАСЛАВСЬКИЙ, директор лікарні та керівник міської програми з захисту тварин, зазначає, що центр побудують на вулиці Автопарковій у Дарницькому районі. На 2,5 га розмістять ветеринарну клініку з найсучаснішим обладнанням для діагностики та операцій, літні й зимові вольєри та майданчики для вигулу, інфекційний блок і карантинну зону, готель для тварин. У подальших планах — іпотерапевтичний центр, притулок для котів і навіть салон краси для тварин.
Зоозахисниця та засновниця благодійного фонду «Маленькі серця» Юлія ПЕТРЕНКО пояснює, як буде облаштовано зону для утримання собак. «Є несоціальні собаки, в яких мало шансів знайти дім. Але вони теж мають право на життя, тож ми з ними працюватимемо. Будуть спеціальні вольєри з шумозахисними бар’єрами для двох-чотирьох тварин. Ми будемо виводити на майданчики для вигулу одразу кілька собак. Коли тварина зможе перебувати у великому «товаристві», переведемо її в напівкруглий вольєр із 20 — 30 собаками, щоб продовжити адаптацію. Будуть зони з собаками, які добре йдуть на контакт і готові до поселення у сім’ю. Туди можна буде привести навіть дитину. А ще запланували невеликий блок для собак із хворобами та інвалідністю». Юлія запевняє: центр надаватиме послуги однакової якості і домашнім, і безпритульним тваринам.
Михайло Заславський каже, що спорудження основних приміщень центру займе приблизно рік. Але до початку будівництва слід затвердити проект і його кошторис в усіх інстанціях. «Ситуація ускладнюється ще й тим, що ми першопрохідці. Це означає, що значна частина обладнання, яке ми хочемо встановити, в Україні навіть не сертифікована. Це затягує процес, але ми сподіваємося, що відкриття нашого центру стане поштовхом для розвитку таких ініціатив у інших регіонах. Їм має бути простіше з нашим досвідом», — вважає він.
ПОРЯТУНОК У НЕБАЙДУЖОСТІ
Доки центр не спорудять, головним комунальним рятувальником тварин залишається міська лікарня ветеринарної медицини на вулиці Електротехнічній, 5-А. Наталія МАЗУР, заступниця директора з ветеринарних питань, зауважує, що медичну допомогу в установі можуть отримати не тільки коти та собаки, а й гризуни, продуктивні та екзотичні тварини. Лабораторна та апаратна діагностика, складні оперативні втручання, кесарів розтин і хіміотерапія — неповний перелік послуг, які тут надають. Також можна стерилізувати чи чіпувати тварину.
У лікарні є такий підрозділ, як служба «Зоодопомога», яка за своїми функціями нагадує «швидку допомогу» для тварин. До речі, окремий такий сервіс незабаром планують запустити в Києві. Служба працюватиме цілодобово, обслуговуватиме й безпритульних тварин (безоплатно), і домашніх (за спеціальним прайсом).
Крім того, Головний інформаційно-обчислювальний центр розробляє інформаційну систему «Реєстр домашніх тварин». За словами Юлії ГІТЛАН, яка керує проектом, в особистому кабінеті киянина люди зможуть зареєструвати своїх тварин і шукати інформацію про власників домашніх улюбленців. Із часом запровадять сторінку з повідомленнями про загублених і зниклих тварин, інформаційну довідку для кожної тварини про чіпування, щеплення, укуси. В перспективі є і жетони, за номерами яких тварин можна буде шукати у системі.
Вагому роль у вирішенні проблем безпритульних тварин відіграють небайдужі люди — зоозахисники, волонтери притулків, ті, хто бере тварин на перетримку чи стає їхнім опікуном. Аліна ВЕСНА, опікунка котів, наголошує: тварини, яких господарі викинули на вулицю, не пристосовані до таких умов. Тож тривалість життя дорослого пухнастика на вулиці — не більше року, а кошеняти — лише кілька місяців. Допомогти можна, не тільки взявши додому кота і собаку. Інформаційна підтримка, пошук потенційних господарів, участь у соціалізації, повідомлення про тварину в біді — усе це не потребує надзусиль, але може подарувати людині вірного друга, а тварині — довге та щасливе життя.
