Цьогоріч відбудеться низка важливих подій — Всесвітній економічний форум, Зустріч сторін Конвенції про біорізноманіття, перегляд Цілей сталого розвитку ООН, Кліматична конференція в Ґлазґо. Саме тому 2020-й може стати шансом для здійснення прориву в урахуванні природи в усіх діяльностях людини. Україна також може долучитися до цього процесу, не лише визначивши збереження довкілля одним зі своїх пріоритетів, а й реалізуючи це на практиці. Нещодавно оприлюднений «Огляд стану довкілля та ризиків для людей і бізнесу 2020» від Всесвітнього фонду природи WWF Україна, заснований зокрема на даних WWF Water Risk Filter, може стати частиною цього фундаменту для визначення ключових напрямів роботи держави.
Значна частина огляду присвячена водним ресурсам. Як зазначено в документі, «згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку «високий ризик» і впевнено прямує до статусу «дуже високий ризик». Причини — втрата природних територій, надмірне використання та забруднення річок і підземних вод, фізичне змінення русел, створення перешкод на річках і штучних водних об’єктів.
Ба більше, в звіті йдеться, що «ми не маємо уявлення про запаси риби та стан інших водних ресурсів. У системі національного управління видами це справжня «чорна діра». Окремі наукові розвідки вказують на те, що кількість риби та молюсків продовжує скорочуватися, особливо у водосховищах Дніпровського каскаду, а також у Чорному та Азовському морях. Імовірний сценарій для України — це припинення комерційного рибальства вже до середини століття».
Важливим питанням є й відновлення природного буфера, який допомагає накопичувати та зберігати воду, впливає на якість води та її баланс загалом — луки, степи, річки, ліси, болота. Тому в планах WWF Україна — «поширення в Україні міжнародного досвіду з відновлення територій та ландшафтів природними способами та реалізація кількох таких проєктів. Експертами організації вже визначено понад 20 територій на Поліссі та в Карпатах для відновлення торф’яників, водоутримувальних лісів та знесення старих бар’єрів на річках. Намір WWF Україна — залучити до цих проєктів не лише державні органи та громади, а й сільськогосподарські компанії України».
Також у звіті зазначено, що хоч діє багаторічна заборона на полювання чи вилов, наприклад, таких червонокнижних видів, як ведмідь, рись чи осетрові, їхня кількість не тільки не залишилася такою самою, а навіть зменшилася. Причини — зникнення середовища існування багатьох видів та неконтрольоване браконьєрство. WWF Україна визначила стратегію заходів задля зміни такої ситуації, яка включає, наприклад, розробку національних планів дій зі збереження та відновлення популяцій ведмедя та рисі, видів осетрових риб, що стане складовою частиною національної стратегії збереження рідкісних видів, їх відновлення та управління їхніми популяціями.
Ще один важливий напрям — робота для збереження пралісів, яку вже здійснює WWF Україна. Чому це важливо? Як пояснюють експерти, приблизно половина лісів є посадженими людьми, одновидовими, а отже, нестійкими до стихійних лих та спалахів хвороб, а також зі значно нижчим рівнем біорізноманіття, ніж природні ліси. Натомість, як вказано в звіті, «праліси незамінні для збереження рідкісної флори та фауни, формування клімату та регуляції водного стоку». Саме тому вони особливо потребують збереження. Ще одним нагальним питанням є протидія вирубуванню лісу. Одним із способів здійснення цього є надання їм природоохоронного статусу.
Крім того, експерти WWF Україна звертають увагу на неконтрольовану хімізацію сільського господарства, одну з найменш досліджених проблем. А саме вона відіграє важливу роль у погіршенні стану наших чорноземів; масовій загибелі комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є надзвичайно важливими для функціонування сільського господарства й не лише.
Важливо, що «Огляд стану довкілля та ризиків для людей і бізнесу 2020» не лише вказує на головні виклики, які постають перед Україною, а й містить практичні кроки для їх подолання, до яких можуть долучитися і державні інституції, і кожен українець.
