Нещодавно на черговому засіданні Книжкового клубу Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Леонід Кравчук звернув увагу присутніх на видану минулого року газетою «День» книгу «Корона, або Спадщина королівства Руського». За кілька днів перший президент України завітав до редакції «Дня», де поділився своїми враженнями від прочитаної книги і розповів, як має ставитись держава до проектів «Дня».
«Я дуже вражений підходами, оцінками і новизною подання таких складних історичних матеріалів, які містяться у книзі «Корона, або Спадщина королівства Руського», — сказав Леонід КРАВЧУК. — Відверто скажу, нас за радянських часів учили по-іншому. Нас всіх переконували, що колискою «братніх» народів є Росія. Навіювався міф про існування старшого брата, молодшого брата і просто брата. Згідно з цією концепцією, головним історичним рушієм була Росія, а всі інші були «при ній». Книга «Корона...» розвіює цей міф і доводить правоту іншої концепції. Зараз, на жаль, український народ погано освічений у цій царині. Ми багато чого не знаємо самі про себе. «Корона...» є саме просвітницькою книгою. Вона має абсолютне право бути на полицях, у тому числі — й навчальних закладів. Її мають читати не лише історики, а й всі українці. «Корона...» має всенародне значення, адже здійснює просвітницьку місію в дуже важливому аспекті: хто не знає свою історію, той не зможе бути справжнім борцем за незалежність і буде приречений на повторення помилок минулого.
Нещодавно я виступав на конференції і згадав про «Корону...» як книгу, яку варто було максимально розповсюдити. Вважаю, що, зокрема, потрібно провести круглий стіл, у тому числі за участю авторів цієї книги, а також інших людей, які мають вагу в українському суспільстві. Можливо, «Корону...» варто не лише перевидати, а й подати ще в більш стислому вигляді для максимального залучення читачів. Така практика існує на Заході.
Держава має звернути увагу на «Корону...» і взагалі Бібліотеку «Дня». Міністр освіти має зробити все, щоб учні та студенти прочитали її. Я переконаний, що цю книгу треба прочитати Президентові, прем’єр-міністру, міністрам та всім народним депутатам. Вони також мають пам’ятати про те, що існує документ — торговельна угода між Україною та Візантією. Цьому документу — 1180 років. Це не просто згадка, а офіційний документ, який доводить, що наша держава уже тоді мала свою суб’єктність. Торговельні угоди могли бути укладені лише між повноцінними державами, в основі яких лежить цілісний народ. Якщо ми говоримо про свою ідентичність, то «Корона...» має всі необхідні потужні аргументи, які доводять таку позицію. З цього приводу я хочу привітати головного редактора «Дня» Ларису Івшину і подякувати їй за цю працю, яка, переконаний, багатьом розкриє очі. Але хочу додати, що не лише «Корона...», а й вся Бібліотека «Дня» є взірцем того, як потрібно доводити надважливу інформацію до відома українців і як правильно розставляти історичні акценти.
Я сам багато чого пізнаю з книг «Дня» — хоч є досвідченою людиною, але все ж таки сформувався в іншій інформаційній та ідеологічній системі. Мені це потрібно. Зокрема, мені дуже сподобалась книга «Котел, або Справа без терміну давності». Зміцнення нашої держави, формування нових підходів, європейського бачення і нашої внутрішньої культури — неможливі без вивчення нашого минулого, якому не кілька десятків років, а тисячоліття. Тоді ми будемо знати, що вже тисячу років тому про нас знали, нас поважали і з нами мали справу. Тоді як у Московії ще не було нічого. Це не значить, що ми маємо дивитись на росіян зверхньо, але ми маємо відчувати свою позицію та свою роль і належне місце в історії. Якщо людина знатиме про це, то вона не допустить опуститися нижче від цієї планки. Опускаються ті, хто не має коріння, належної бази знань. Знання історії — це стрижень не лише для держави, а й для ідентифікації себе як українця, кожного громадянина. «Корона...» є таким стрижнем, на який може опертися кожен українець. У цій книзі, незважаючи на досить великий обсяг, немає другорядних матеріалів. Всі вони об’єднані головною метою. І, скажу відверто, «Корона...» лежить у мене на столі, і я дуже часто її перечитую. Ця книга дійсно справила на мене враження.
