Приблизно так відповідає чимало запоріжців на пропозицію вступити в об'єднання співвласників багатоповерхових житлових будинків
Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, "День"
Спливло два з половиною роки після ухвалення постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об'єднань, створюваних власниками для управління, утримання й використання майна житлових будинків, які перебувають у спільному користуванні". Як її виконують на практиці, наш кореспондент попросив розповісти заступника начальника Управління житлового господарства Запорізького міськвиконкому Олену Сопіну.
- Почну з того, що створення об'єднань мешканців квартир багатоповерхових будинків - це необхідність, продиктована часом. Крім того, що за кордоном це практично головна і, гадаю, найефективніша форма управління й утримання будинків, а також того, що в дореволюційній Росії був досвід товариств мешканців, прототипами таких організацій у наш час можна вважати житлово-будівельні кооперативи. Різниця полягає в тому, що вони об'єдналися в юридичну особу на початок будівництва, цілком фінансували його і вже тоді займалися проблемами утримання й експлуатації. А сьогодні ситуація така: у результаті прийняття законів про власність, про приватизацію, стало нагальним реформування системи управління й утримання багатоквартирного будинку так, щоб кожен мешканець відчував відповідальність не лише за свою конкретну житлоплощу, а за весь будинок.
Десь за місяць до постанови ми уклали договір про співробітництво з німецьким інститутом житла й довкілля міста Дармштадта. Працювали над статутом, договором, з урахуванням специфіки нашої економіки й законів. Намагалися навіть створити модель об'єднання на одному з будинків, обрали для експерименту 12-квартирний будинок. Та ба, нічого в нас не вийшло - люди не дали "добро".
І все-таки півроку тому зареєстровано перше об'єднання співвласників будинку "Дюна". Слідом - "Портовик". У "Дюну" ввійшло 18 квартир комунальної власності й укладено договір на обслуговування з житлово-експлуатаційною організацією, а "Портовик" обрав шлях самостійного управління.
У Німеччині закон передбачає створення об'єднань співвласників і функціонування їх через фізичних осіб, котрі мають право на свій розсуд розпоряджатися коштами, спрямовуючи все на благо, керуючи роботами з утримання, ремонту тощо. Інакше кажучи, це домоуправ з усіма правами, ЖЕК в одній особі. Зведено до мінімуму бюрократичну тяганину, а для виконання якихось спеціальних робіт управляючий може вибирати підрядника, керуючись міркуваннями якості й ціни.
У нас, на жаль, сьогодні є монополізм ЖЕУ, плюс дуже сильна прив'язка до місця проживання (прописка). Друге - питома вага державного житла досить висока, звідси будинки зі змішаною формою власності.
Перешкодою також є недосконалість податкової системи. Приміром, об'єднанню "Дюна" надано статус громадської організації, хоча це й не так. Створене для управління й утримання будинку, воно, в принципі, ніяких прибутків мати не може. Але в нас виходить, коли створена юридична особа, вона мусить зареєструватись у податковій інспекції, й тут же постає питання про оподаткування. Для, скажімо, серйозного ремонту потрібно, ясна річ, нагромадити певну суму, й її вже розглядатимуть як прибуток і оподатковуватимуть. У майбутньому, можливо, з'явиться така стаття доходів, як відсотки за збирання плати за комунальні послуги (це є в німців - за воду й газ вони платять через об'єднання). Проте в нас усе проходить транзитом. Ми зібрали - віддали, а за те, що ведемо бухгалтерський та інший облік - нічого не отримуємо. А ці кошти слід використовувати для зменшення видатків на утримання будинку (відповідно й квартплати). Проте податкові служби тут знову вбачають прямий дохід.
І все-таки на створення об'єднань співвласників я дивлюся оптимістично. У разі цілковитої приватизації будинку залишається тільки об'єднатися. Процес іде, й помалу будинки почнуть "випадати" з комунальної власності.
