«Якщо з наступного року закон «Про обмеження споживання тютюнових виробів» вступить у дію, це означатиме, що невеликі тютюнові фабрики будуть змушені зупинити роботу, а на ринку зросте питома вага контрабандних сигарет», — заявив президент Асоціації сприяння обігу й виробництву алкоголю та тютюнової продукції (СОВАТ) Олександр Сухомлин під час круглого столу «Державна політика обмеження споживання тютюнових виробів: соціальні та виробничі аспекти». На його думку, автори проекту не врахували того, що технічні можливості виробництв не дозволяють за короткий термін впровадити запропоновані норми. «Це економічно не виважений закон, який принесе державі колосальні збитки». В законі повинен бути баланс інтересів суспільства, бізнесу і держави. Мені здається, що балансу бізнесу тут немає», — підкреслив О.Сухомлин.
Згаданий законопроект, розроблений групою народних депутатів і внесений Комітетом з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства ВР, було прийнято Верховною Радою в першому читанні наприкінці червня. Цей документ є логічним продовженням обраного курсу на здійснення контролю за тютюнопалінням, що відповідає сьогоднішнім європейським тенденціям. Як відомо, Україна бере участь у переговорних процесах щодо проекту Рамкової конвенції з контролю за тютюновими виробами, запропонованого Всесвітньою організацією з охорони здоров’я (планується, що конвенція вступить в дію у 2003 році). Цей процес знайшов відображення у затвердженні у травні 2001 року концепції державної політики у сфері здійснення контролю над тютюном. Основні її положення й лягли в основу запропонованого законопроекту. Законопроект, зокрема, передбачає заборону тютюнопаління у транспорті, в закритих спортивних спорудах, у ліфтах і таксофонах, у приміщеннях державних установ тощо. Встановлено також допустимі рівні шкідливих для здоров’я речовин у тютюнових виробах: з 1 січня 2002 року вміст нікотину має становити 1,3 мг, смоли — 15 мг (сьогодні діє норма для сигарет без фільтру 22 мг), а на початок 2008 року ці показники повинні вийти на рівень вимог Європарламенту — відповідно 1,0 мг та 10 мг.
Схоже, ці обмеження стали повною несподіванкою для українських виробників тютюнової продукції, оскільки попередньо законопроект із ними не узгоджувався. Це й зумовило загалом негативне ставлення до нововведень. Генеральний директор асоціації «Укртютюн» Валентин Єгоров згоден із тим, що споживання тютюну повинно обмежуватися, але засоби, застосовані державою, мають бути специфічними — адже йдеться про високоприбуткову легальну галузь, яка випускає підакцизний товар і забезпечує щорічно понад 1,5 млрд. грн. надходжень до бюджету.
Звичайно, великим тютюновим компаніям із сучасною технологічною базою простіше пристосуватися до жорстких вимог нових євростандартів, що підтвердив виступ менеджера по стандартизації, сертифікації та якості компанії «Філіп Морріс Україна» Володимира Титова. За його словами, цей закон необхідний Україні, багато його положень збігається із законодавством країн ЄС, до того ж аналогічні закони вже приймаються у сусідніх країнах — Росії, Білорусі, Молдові.
Представників виробників тютюну на обговорення не запрошували, однак «Дню» вдалося з’ясувати й їхню думку з приводу посилення антитютюнових заходів. На противагу від виробників тютюнових виробів вона виявилася досить позитивною. Віце-президент Всеукраїнської асоціації тютюновиробників І.Ковтуник звернув увагу на те, що зниження тютюнової смоли залежить від тривалості процесу сушки сировини: при вогненій сушці, яка знайшла поширення за кордоном, втрати шкідливих речовин становлять 18,5%, при сонячній сушці — 26,5% і при тіньовій, яка переважно застосовується в Україні, 42,7%. Особливості вітчизняної сировини (тютюн, який вирощується в Україні, належить до групи східних тютюнів), технологія її обробки, штучна ферментація (за кордоном майже не застосовується, хоча дозволяє знизити вміст смоли в межах 5 — 13%) дозволяють стверджувати, що євронормативи цілком досяжні для вітчизняних виробників тютюну.
