Зараз велика частина світової медицини працює саме над цією проблемою — як подовжити людині життя і як зробити життя якіснішим. Власне, гальмування процесів старіння вже стало об’єднуючою складовою всієї медичної науки, сферою, де поєднуються традиційна і альтернативна медицина, використовується широке коло наукових знань, практичних досягнень. Йдеться про терапію, профілактичну медицину, геронтологію, ендокринологію, неврологію, дієтологію, фізіологію і багато інших напрямків. Завдяки об’єднанню цих галузей медицини, зародився новий напрям — антиейджинг або медицина антистаріння. Якщо геронтологія займається лікуванням і подовженням життя людини похилого віку, то антиейджинг спрямований на профілактику захворювань, використання методик, які сповільнюють процеси старіння, щоб людина якнайдовше залишалася молодою, добре себе почувала, була повна сил й на старості жила повноцінним життям. Важливо, що основоположниками сучасного антиейджингу були три українські світила медицини — професори Олександр Богомолець, Борис Маньковський та Володимир Фролькіс. В Україні лише три роки тому створили Асоціацію медицини антистаріння, до якої увійшли знані науковці нашої медицини. Нещодавно в Києві пройшла перша Міжнародна конференція по антиейджингу. Про актуальність розвитку цього напряму в медицині, її завдання розповідає віце-президент Асоціації антистаріння України, головний лікар Українсько-німецької клініки Оксана САВЕНКО.
— Оксано Юріївно, наскільки актуальним для України є розвиток антиейджингу?
— Для України і українців проблема подовження життя і збереження здоров’я є гіперактуальною. Нині в нас проблема не стільки з рівнем народжуваності, а з високим рівнем смертності, з кількісним співвідношенням між працездатним і непрацездатним населенням. Ми — на передостанньому місці по тривалості життя в Європі. Фахівці вже зафіксували катастрофічну смертність чоловіків, а розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок — 11 років. Поріг смертності сильно виріс особливо через онкопатології. Про це важко говорити, але ми різко старішаємо, українська нація просто вироджується... Україна сьогодні знаходиться на дуже цікавому етапі: у зв’язку з Чорнобилем, який дуже сильно вплинув на наше здоров’я, ми стали для Європи моделлю, на якій дуже добре видно всі процеси старіння, руйнування, появи онкопатологій. Нині на будь-якій європейській конференції до думок українських медиків-науковців і їхніх докладів дуже прислуховуються. Ми отримали міжнародне визнання і є членами правління Європейської асоціації антистаріння.
— Чим нам може допомогти антиейджинг?
— Антиейджинг — це не вузька спеціалізація, а скоординовані зусилля багатьох галузей медицини і, власне, самого суспільства, це якісно новий погляд на речі. Самі медики повинні об’єднуватися, кооперуватися, поєднувати зусилля, ділитися досвідом... Нині всі чомусь просять в держави гроші, але я переконана, що шлях в Європу — не через державні органи, а через професійні, громадські об’єднання. Візьмемо за приклад Європу. Нині тривалість життя там вже дотягує до 80 років, там у 50 років жінка виглядає прекрасно, має достатньо енергії і сил. До речі, за останні десятиліття життя людей в розвинутих країнах подовжилося на 40 років!.. На жаль, Україна не є в числі цих країн. Найперше й кидається в очі нашому громадянину, який потрапляє в європейську країну — зовнішній вигляд їхніх бабусь і дідусів. Вони підтягнуті, усміхнені, енергійні і ми запитуємо себе, чому я в свої 30 так погано виглядаю і так недобре почуваюся, в порівнянні з людьми, набагато старшими? Я відповім. Річ не в косметології, не в рівні фінансового забезпечення, а в іншому підході до свого здоров’я. По-перше, причина криється в тому, що з дитинства дітей привчили слідкувати за своїм здоров’ям, по-друге, куди правдi дітися, в європейських клініках краще роблять діагностику (вона є якісно іншою, бо використовуються нові прогресивніші методи), і по- третє — там інше ставлення до свого здоров’я як у людини, так і в суспільства в цілому. На Заході ти не знайдеш хорошої перспективної роботи, якщо погано виглядаєш чи хворий, адже перш, ніж працевлаштуватися, потрібно пройти медичне обстеження. Там прекрасно розуміють, що здоров’я — це престижно, воно є гарантією успіху — того, що людина буде не лише працювати, а працювати продуктивно. Там — це культ і людині просто необхідно гарно виглядати і бути в формі. По-друге, людина зацікавлена в продовженні віку. В 50 років чоловіки і жінки мають гарно виглядати, добре себе почувати, активно працювати і жити нормальним повноцінним життям. В нас цього немає. Чомусь людина не зацікавлена в здоров’ї, не цінує його...
— Що ж конкретно роблять фахівці з антиейджингу пацієнту, який вирішив дожити до 100 років?
— На жаль, про це українцям мріяти рано. Ми є реалістами і поки що можемо працювати лише над тим, щоб наші жінки жили в середньому довше 60, а чоловіки — 58 років, і перша порада для кожного з нас — знайти хорошого лікаря. В основі антиейджингу — професіоналізм, система і індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Перш за все, він базується на вивченні генетичних факторів пацієнта, які приводять до старіння. У відповідності до аналізів лікарі застосовують різноманітні заходи по оздоровленню способу життя конкретної людини з метою попередження генетичних змін. При вивченні генетичних особливостей людини враховуються дві обставини: успадкований від батьків генотип і спосіб життя людини, вплив зовнішнього середовища на його генетику — фенотип. Головним є генетичний поліморфізм, який дає можливість передбачити на яку недугу конкретна людина може захворіти, уникнути її або відстрочити. Ідеалом роботи спеціалістів по антиейджингу є людина, котра у 60 років є активною і повною сил. Дослідження на генетичному рівні дозволяють показати схильність кожного органу і системи до певної патології, дає змогу передбачити, як вони вестимуть себе надалі, як людина зможе переносити ті чи інші ліки, ми можемо визначити які препарати потрібні, а які ні, можна передбачити можливість онкопатологій тощо, можемо порекомендувати чого людині слід уникати, визначити характер харчування, спосіб життя. От ці всі речі ми можемо і повинні відкоригувати. «Ми» — це лікар, який використовує результати цих генетичних досліджень. Друге завдання, або його можна назвати першим, — це впровадження в медицину зовсім іншої якості аналізів — більш детальних, точніших і повніших. Також ми впроваджуємо нашим пацієнтам маркери старіння. Йдеться про те, щоб за допомогою лабораторної діагностики визначити наскільки реально ваш вік відповідає паспортному, в яких системах і органах вже відбувається старіння, причини цього. Третє — впровадження онко-маркерів для кожного органу і системи, спрямовану на раннє виявлення захворювання. Як бачите, перше завдання фахівця — профілактика, яка дозволить показати стан організму.
Практично кожна людина, яка приходить до нас стикається з проблемою андро- і менопауз, які пов’язані з багатьма проблемами — косметологією, фізіологічним і психологічним станом. У нас розроблені унікальні програми, які успішно впроваджуються і пацієнти переживають цей складний період, насолоджуючись життям. І якщо правильно підійти до проблеми, то жінки можуть не відчути всіх проблем, пов’язаних з цим перехідним віком. Тобто, жінка, яка, приміром, скаржиться на сухість шкіри, отримує не лише послуги косметолога — вона проходить комплексне обстеження. Ми дивимося її з ендокринологом, гінекологом, дивимося маркери старіння, соціальний і біологічний вік. Все — дуже індивідуально і, головне, в комплексі. В нас є жінки, яким ми на 5—6 років відстрочили настання клімаксу.
— Хто вони, вітчизняні спеціалісти по антиейджингу?
— На жаль, зараз у нас майже немає спеціалістів по антиейджингу, хоча в Європі цей напрям дуже популярний. Приміром, нещодавно в Монако відбувся форум спеціалістів по медицині антистаріння, на ньому був присутній навіть сам король Монако. Це говорить про ставлення влади до проблеми. Як правило, в розвинутих країнах наукові конференції проходять у найкращих містах під патронатом керівників держави. На конференції, яка відбулася у нас, ми проводили спеціальне навчання медиків: розповідали про механізми старіння, про діагностику (УЗД і лабораторну), маркери старіння, як з цим боротися, як донести до пацієнта його проблему, як створити індивідуальну програму реабілітації тощо. Звісно, хотілося б ввести цей напрям в спеціалізацію в медичних університетах. Адже всі матеріали, всі напрацювання в нас є, ми готові поділитися ними з спеціалістами. Найголовніше, що всі розробки, методики і теоретичні надбання, навіть практичні навички у нас є. Скільки не слухаєш західних колег, розумієш, що ми нічим не відстаємо в теорії від них. Підніміть напрацювання українських вчених — про все це вже говорили наші терапевти, фармацевти, все це є в розробках медичних інститутів. Просто слід всім цим займатися. Нам є чим поділитися, адже у витоків антиейджингу як напряму, стояли такі українські професори, як Богомолець, Маньковський і Фролькіс. Вся світова наука антиейджингу базується на розробках цих вчених.... В травні в Україні за державної підтримки буде проходити Міжнародний форум «Здоров’я нації», у якому наша асоціація теж прийматиме участь. Ми хочемо донести, що зі всіма нашими глобальними проблемами — СНІДом, наркоманією, туберкульозом, онкозахворюваннями тощо — слід боротися в комплексі, бо всі ці недуги пов’язані між собою і передбачають скорочення життя.
— Професор Геннадій Апанасенко стверджує що пересічний українець на 10—15 років старший за свій паспортний вік. Ви з цим згідні?
— Геннадій Апанасенко ще досить коректно сказав... Якщо брати загалом, то, на жаль, реальне старіння організму за зношеністю його органів та систем, випереджає паспортний вік на 15—20 років. Причина? Чорнобиль, екологія, згубні звички, нездоровий спосіб життя. Давайте підрахуємо, скільки в середньому українець витрачає коштів за місяць на спиртне та сигарети? Все залежить від того, як людина підтримує своє здоров’я, слідкує за ним. Адже старість може починатися і в 20—25 років. Хоча слід відмітити, що в Україні вже є прошарок людей, яким цікаво боротися за своє здоров’я, зокрема, відстрочувати настання старості. Вони вже стали на ноги, мають гроші й можуть систематично слідкувати за здоров’ям — своїм і власних дітей. Адже антиейджинг — це не лише здоров’я на сьогоднішній день, це здоров’я поколінь.
— Чи не дорого для пересічного українця зробити якісну діагностику, про яку виговорили?
— Щоб зробити нормальне комплексне обстеження, багато грошей не потрібно — до 1,5 тисячi гривень. А якщо людина відмовиться від сигарет, горілки, майонезів, все це прокалькулює, прийде на консультацію до лікаря, який йому розповість як краще слідкувати за здоров’ям, результат не примусить себе чекати. Зрештою, всі знають про те, що потрібно більше гуляти на свіжому повітрі, їсти овочі й фрукти, вживати жирні кислоти, давати собі помірні фізичні навантаження, але мало в кого є вироблена така звичка. Біда в тому, що часто люди хочуть швидких результатів: назначте мені дві таблетки і три мазі аби все подіяло вже сьогодні. Люди прагнуть потрапити в дорогі салони краси, на дорогі курорти, де є все, але немає найголовнішого — системи. Ще б хотілося сказати, що в нас немає культури ставлення до лікаря. Часто лікарів вважають хабарниками, хоча й таке трапляється, адже період фінансової нестабільності вплинув на все. Пацієнт має повністю вірити лікарю, а в нас пацієнт приходить до лікаря і вже все знає що йому потрібно, аби вилікуватися. З іншого боку, лікар має бути професіоналом, аби йому довіряли, підходити до кожного пацієнта індивідуально. Нині в Україні знайти хорошого терапевта неможливо — всі пішли в спеціал ізації, аби заробляти «швидкі» гроші. Але час «швидких» грошей вже пройшов. Я також пройшла через це, коли пацієнтів ставили «на конвейєр», а тепер зрозуміла, що краще потрачу на людину 1,5 — 2 години, але повністю ввійду в його ситуацію, зроблю діагностику всіх його органів... Найголовнішим завданням нашої асоціації нині є розробка міжгалузевої програми антистаріння, залучення до неї фахівців і навчання по антиейджингу. Це програма, в якій буде йтися про багато препаратів, які ми повинні приймати для профілактики захворювань, профілактики ускладнень тощо. Ми працюємо над тим, щоб охопити всі медичні спеціальності, популяризувати цей напрям медицини.
