Велика кількість піску на вулицях і пилу в повітрі — традиційна картина навесні для багатьох українських міст. Найчастіше це зворотній бік боротьби з ожеледицею взимку. Із настанням тепла сніг зникає, а використана піскосуміш залишається. Як ніколи гостро цьогоріч, наприклад, така проблема постала у Львові, де вітер регулярно здіймає піщані буревії вже протягом більше місяця. Після довгоочікуваних дощів наприкінці квітня пороху в місті стало менше. Втім, «День» вирішив комплексно розібратися в ситуації, поміркувавши, як їй можна зарадити у майбутньому.
ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?
Комунальні служби попросту перестаралися із піскосумішшю взимку. Львів, до речі, якраз напередодні зими закупив нову снігоприбиральну техніку, зокрема, п’ять піскорозкидувачів. Так, минулої зими у місті загалом з ожеледицею проблеми були менші, ніж зазвичай. Однак навесні ця рятівна піскосуміш опинилася в легенях львів’ян. Особливо помітно проблема проявилася не в центральній частині міста, де здебільшого використовували технічну сіль, а в спальних районах, де піскосуміш забруднила вуличну інфраструктуру та забила дощову каналізацію.
Про незручності від піщаних буревіїв годі й говорити: страждають не лише алергіки, адже пісок потрапляє в очі та легені всім, забруднюючи також шкіру, волосся, взуття та одяг. Водії скаржаться на запорошені авто. Нарікають і велосипедисти — залишки піскосуміші швидко забивають деталі, що шкодить велосипеду. Та і їздити по запорошених узбіччях і велодоріжках — справа досить небезпечна.
ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ ЛЬВІВ’ЯНИ?
Скарг, звичайно, предостатньо. Невдовзі пісок із вулиць перекочував у соціальні мережі. Тема піщаного Львова швидко перетворилася на десятки жартівливих мемів, а саме місто охрестили як «Шарм-Львів-Шейх». Однак поки одні реготали у соцмережах зі «Львова, відкритого для піску» та «львівської пустелі з верблюдами на площі Ринок», інші намагалися об’єднатися супроти проблеми. Зокрема, львівські громадські активісти організували акцію «Порятунок дерев від піскосуміші», в рамках якої неодноразово чистили львівські газони та лунки з деревами, що були засипані щільним шаром піскосуміші.
Крім того, місцевий активіст Мирослав Голяк 12 квітня зареєстрував електронну петицію з вимогою відмовитися від піскосуміші. «Зимове утримання вулиць за допомогою розсипання тонн суміші піску і солі 4:1 є застарілим методом зимового утримання вулиць навіть для України. Піскосуміш після танення снігу забруднює вуличну інфраструктуру, забруднює повітря, потрапляє в очі та легені мешканців. Забивається дощова каналізація, створюється додаткове навантаження на очисні споруди, чималі кошти йдуть на збір та вивезення залишків. Ще одним наслідком використання піскосуміші є те, що двірники найчастіше утилізують її в газони, що погіршує і без того поганий стан ґрунту: сіль неповоротно накопичується, пісок перешкоджає доступу води і повітря до коренів рослин. Навіть в центральній частині міста ми бачимо щорічну заміну саджанців молодих дерев, ціна яких сягає 3 000 грн за шт», — мовиться у петиції, яка лише за три дні набрала необхідні для розгляду 500 голосів.
ЩО РОБИТЬ МІСТО?
У своїх численних коментарях міська адміністрація відзначає, що з проблемою бореться, використовуючи і прибиральників, і спеціальну техніку — щіткове обладнання, а також пилосмоки. Крім того, вулиці миють. Одначе якість прибирання міста від піску частенько залишає бажати кращого. Зокрема, в мережі було опубліковане відео, на якому після прибирання спецтехнікою пісок здіймається у повітря над проїзною частиною.
Схоже, комунальні служби Львова опинилися в нерівному бою проти піскосуміші, яку самі ж взимку і розсипали вулицями міста. Благо наприкінці квітня на допомогу комунальникам прийшли поодинокі дощі. Від пилу Львів уже не задихається, проте наслідки проблеми надалі помітні.
Поверненню проблеми у місті прагнуть запобігти. За день до публікації вищезгаданої петиції міський голова Львова Андрій Садовий під час апаратної наради доручив знайти альтернативні матеріали для посипання вулиць взимку.
ЯКА АЛЬТЕРНАТИВА?
Знайти замінник для піскосуміші насправді не проблема — достатньо поглянути на досвід інших європейських та українських міст. Цю інформацію навіть в інтернет-мережі не складно знайти. Інша справа — забезпечити належним чином застосування цього альтернативного матеріалу в умовах міста, враховуючи його забезпеченість відповідною технікою і т.д.
До речі, автор вищезгаданої електронної петиції люб’язно пропонує перелік альтернатив піскосуміші:
►1) На дорожньому покритті використовувати виключно чисту сіль або знайти нешкідливі для взуття і лап тварин реагенти (таким чином діють у Києві);
►2) На пішохідній частині використовувати виключно механічні способи прибирання, а саме: механізоване прибирання, де це можливо (таким чином виключно діють у Вінниці);
►3) Використовувати дрібне каміння (відсів граніту, базальту тощо), що вмерзає в сніг і створює надійне зчеплення з підошвами взуття. Перевірено в низці країн ЄС на вулицях з дуже сильними ухилами. Існують приклади, коли цей дрібний відсів не вивозять, а зберігають у лунках дерев. На відміну від піску, дрібні камінці покращують доступ води та повітря. Окрім всього, відсів може використовуватися багаторазово та не створювати додаткового навантаження на сміттєзвалища.
Яким шляхом піде Львів? Наразі міська адміністрація ще в роздумах. Та у наступному зимовому сезоні тут, однозначно, повинні відмовитися від піскосуміші в боротьбі з ожеледицею. Львівської пустелі вистачило цього року.
