Згідно з міжнародними дослідженнями, 38% опитаних дітей вважають, що перебування в мережі інтернет та соціальних мережах несе в собі загрози. Аналогічно думають лише 6% опитаних батьків. Експерти, в тому числі українські, наголошують, що така ситуація — загрозлива і вимагає медіаосвіти батьків і дітей. З цією метою нещодавно в Україні запрацювала освітня платформа https://4mama.ua/, на якій всі охочі, особливо батьки, можуть пройти курс медіаграмотності.
Про загрози, що чигають на дітей в інтернеті, фахівці кажуть, що з року в рік їх кількість зростає, вони поширюються в соцмережах.
«Питання дітей, які перебувають у цифровому світі, ми досліджуємо у всіх країнах, бо воно є дуже болючим і глобальним: протягом останніх десятиліть поведінка дітей суттєво змінилася через їх перебування в інтернеті. Для багатьох це — частина щоденного життя, — розповіла керівниця Програми захисту дітей Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Наїра АВЄТІСЯН. — Діти та молодь від 15 до 24 років — це основні користувачі інтернету на глобальному рівні. При цьому в країнах промислово нерозвинутих вік дітей-користувачів інтернету значно ранніший, навіть є приклади того, що діти дошкільного віку є користувачами інтернету. Один із найбільших викликів для дорослих у тому, що діти користуються більше мобільними (коли їх не бачать батьки), тоді як дорослі — комп’ютерами. Я працюю в Україні два роки, часто чую про проблему булінгу. Але, на жаль, її рідко її пов’язують із ситуацією в соціумі і сім’ї, де знаходиться дитина: ми не можемо розглядати окремо проблему перебування дитини онлайн та офлайн. Тут є зв’язок. Бо якщо дитина знаходиться у середовищі насильства, знущання, то великі шанси того, що онлайн дитина стане жертвою теж. З кожним роком з’являється дедалі більше випадків секс-злочинів проти дітей. На жаль, Україна не є винятком».
За її словами, інформаційні технології порушують приватний простір дитини, дані дитини легко розкрити, і вона може стати жертвою шахраїв та педофілів: діти думають, що інформація, якою вони діляться в інтернеті, є приватна і ніхто нею не скористаються, але це не так.
«Основні проблеми, з якими у 2019 році звернулися діти і підлітки на «Гарячу лінію» ГО «Ла Страда» (а звернень було майже 18 тисяч), це питання комп’ютерної та інтернет-залежностей. Діти ідуть в онлайн-режим, щоб забути про проблеми в офлайн-житті: негаразди у школі, з батьками, друзями. Топовими є проблеми кібербулінгу, сексизму тощо. 2019 року та з початку 2020 року багато було звернень з приводу груп суїцидників у телеграм-каналі. На жаль, ця мережа (Телеграм. — Ред.) дуже закрита до співпраці з нами, натомість фейсбук співпрацює, — розповіла координаторка програм ГО «Ла Страда» Альона КРИВУЛЯК. — Торік ми відкрили інстаграм-канал нашої лінії — цілодобовий. І більшість звернень ідуть саме через цю мережу. Можемо сказати, що сучасні діти значний час перебувають у онлайн-режимі, спілкуються там і навіть допомогу шукають в онлайн-режимі. Це говорить про те, що ми маємо йти в ногу з новим поколінням. Разом з тим у цьому є певний ризик, адже діти кажуть про довіру до нас, хоча нас не знають. Цією довірою можуть скористатися зловмисники, довірою дітей можна маніпулювати».
Телефони довіри, кажуть експерти — це чудово, але аби впливати на ситуацію, потрібно налагодити контакт дітей з батьками. За даними психологів, у 70-ті роки середній вік дитини потрапляння в інформаційний (кіберпростір) простір був 4 роки, а тепер — 4 місяці. Вони це називають «жахливою цивілізаційною загрозою».
«Будь-яка модель медіаосвіти має включати роботу з батьками, бо медійні педагоги виправляють помилки, яких припустилися батьки на ранніх етапах потрапляння дитини в інтернет-простір, — наголосила доктор психологічних наук, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної і політичної психології АПНУ Любов НАЙДЬОНОВА. — Бум інтернету у нас відбувся у 2008—2014 роках, зараз — бум смартфонізації. Нещодавно Американська асоціація педіатрів заявила про право дітей на безекранний простір у ранньому дитинстві. Бо наслідки потрапляння дитини в цифровий простір називають «ефектом цифрового Мауглі»: діти, які ростуть поза культурою, втрачають можливості розвитку мозку, психіки, когнітивних здібностей. Ефект «цифрового Мауглі» — це втрата контакту з світом, з власним тілом, порушення емоційної саморегуляції, діти втрачають механізми адаптації до соціуму».
За її словами, наукова спільнота спільно з державними органами та громадськими організаціями запропонувала провести цей тиждень як загальнонаціональний батьківський тиждень безпечного інформаційного простору. Його хештег — #БтТб. Мета ініціативи — поінформувати громадськість про небезпеки раннього залучення до інформаційного простору, який створює передумови для погіршення психічного благополуччя дітей. Також фахівці розробили спеціальний дистанційний курс медіаграмотності для батьків на сайті https://4mama.ua/.
Представники поліції радять проводити такі заходи, щоб забезпечувати контроль дитини в інтернеті: користуватися програмами батьківського контролю, контролювати нік, який використовує дитина в соцмережі, розповісти дитині про можливі небезпеки. Коли дитина користується комп’ютером, то краще — у кімнаті, в якій перебувають батьки. Також слід застосовувати засоби блокування небажаного контенту.
