Про зарплату чотири тисячі доларів учителям лишається лише мріяти. Нагадаємо, перед виборами Президента освітній експерт Сергій Бабак із команди «Зе» заявляв, що в разі перемоги цілком реально збільшити освітянські зарплати до такого рівня. Його заяви відразу сприйняли критично. Бо виконання обіцяного обійшлося б державі в 21,5 мільярда гривень на рік. Кошти фантастичні. Адже навіть у бюджеті на 2020 рік не знайшлося додаткових 5,1 мільярда гривень якраз на збільшення учительських зарплат. Тож як нова влада збирається виконувати обіцяне, незрозуміло. А от градус напруги в освітянському середовищі зростає. Спочатку міністр освіти та науки Ганна Новосад заявила, що справді в бюджеті бракує коштів для вирішення проблеми вчительських прибутків. У освітянській профспілці заявили про акції протесту саме через питання заробітної плати.
ЗАКОНОДАВЧІ «МІНИ»
Наразі Сергій Бабак очолює парламентський комітет з питань освіти, науки та інновацій. Компромісів, як же таки збільшити зарплату вчителям, у його комітеті поки що не знайдено.
Збільшити доходи вчителів обіцяв не один уряд та парламент, навіть готувалися необхідні нормативно-правові акти. Якби їх виконували, то не довелося б новим парламентарям вигадувати щось іще. Так, у липні була видана постанова Кабміну ще урядом Володимира Гройсмана, яка передбачає збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70% уже наступного року.
Також ішлося про поетапне продовження підвищення зарплати для них упродовж наступних чотирьох років. Постанова доповнила Закон «Про освіту», який передбачає збільшення до 2023 року найменші посадові оклади до чотирьох прожиткових мінімумів. Тобто і закон, і урядова постанова чітко передбачають збільшення заробітної плати педагогам.
Нещодавно парламент підтримав у першому читанні закон «Про повну загальну середню освіту», в якому зовсім по-іншому пропонується змінити вчительські зарплати. Це стало приводом для чергової дискусії та обурення. Олександр ЯЦУНЬ, голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки, зазначає, що правки до підтриманого закону пропонують скасувати низку доплат вчителям, зокрема за класне керівництво, за перевірку навчальних робіт, за завідування навчальними майстернями, кабінетами, спортивними залами, навчально-дослідними ділянками, за обслуговування комп’ютерної техніки, проведення позакласної роботи з фізичного виховання учнів тощо.
ЛИШАТИ НАДБАВКИ ЧИ НІ?
Сьогодні вчителі розраховують на пристойну платню саме завдяки різним видам надбавок. Адже досі в Україні нараховують зарплату за статтею 25 Закону «Про загальну середню освіту», прийнятому 1999 року. За нею тарифна ставка вчителя — це педагогічне навантаження (18 навчальних годин протягом навчального тижня), а також інші види педагогічної діяльності в певному співвідношенні до тарифної ставки (у відсотках). Приміром, за класне керівництво вчитель отримує 20 — 25%, за перевірку зошитів — 10 — 20%, а за завідування майстернями — 15 — 20%.
Зміни до закону про середню освіту передбачають скасування всіх надбавок, натомість педагог повинен отримувати високий оклад, закладений у бюджеті. Оскільки в бюджеті-2020 коштів узагалі не передбачено на зростання учительської платні, звідси — й хвиля обурення в освітньому колі.
«Зарплата залежить від того, скільки коштів закладено в бюджеті. Не варто сприймати, що збільшити надбавки — це те саме, що збільшити зарплати, — пояснює народний депутат від партії «Голос» Інна СОВСУН. — Дискусія точиться довкола того, якою має бути структура заробітної плати окремого вчителя. В нас склалася нетипова ситуація для розвинених країн, коли є базовий оклад, але він становить половину тих грошей, які отримує вчитель на руки. Натомість є низка надбавок. Але можна піти простішим шляхом — відразу встановити базовий високий оклад, який покриватиме роботу надбавок. Має бути загальна оплата за обсяг роботи, яку виконує вчитель».
«Крім цього, ведеться окрема дискусія щодо надбавок за класне керівництво. Мають бути окремі ставки кураторів, координаторів чи тьюторів, які фахово виконуватимуть роботу, тобто займатимуться класним керівництвом. Система надбавок дуже ненадійна для вчителя. От у школі три вчителі фізики, кому з них дадуть завідування кабінетом, за що дають надбавки? Я знаю, що це дають вчителю, найбільш лояльному до директора. Сьогодні, коли є чимало надбавок за дрібні типи вчительської роботи, це означає багато додаткової паперової роботи. Але їм треба дати можливість працювати та розвиватися, а не займатися паперами», — вважає Інна Совсун.
«ТРЕБА ОПЛАЧУВАТИ БАГАТОГРАННУ РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ»
Щоб вирішити питання освітянських зарплат, у профільному комітеті ВРУ працює спеціальна робоча група. В Міністерстві освіти та науки зі свого боку підготували на її розгляд пропозиції змін до законопроекту про середню освіту. Передусім пропонують підвищити зарплати двом категоріям — вихователям дошкільних освітніх закладів та молодим учителям. Також Міносвіти веде перемовини з Міністерством фінансів про окрему субвенцію на підвищення зарплат.
Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор ГРОМОВИЙ вважає, що не можна збурювати суспільство заявами про скасування будь-яких надбавок, не давши жодних гарантій, що вчитель за будь-яких умов матиме достойну зарплатню. За його словами, такі заяви лише стимулюють відтік кадрів із шкіл. Щоразу на початку навчального року школи шукають собі нових учителів, хтось звільнився чи пішов на пенсію. А заманити фахівця на зарплату 6 — 7 тисяч гривень, коли касири у магазинах отримують більше, завдання непросте.
«Перш ніж говорити про систему оплати праці, слід вирішити, для чого ми це робимо. Якщо ми хочемо гнучку систему освіти, то поурочна система освіти гальмує такий шлях. Навряд чи економічна ситуація нам дасть змогу відмовитися від класних керівників та перейти на засади тьюторства. Змінювати систему оплату праці треба, але під таким кутом зору, що будемо оплачувати всю багатогранну роботу вчителя, а не поурочну роботу. Треба це робити крок за кроком спочатку як пілот у одному регіоні, а до 2023 року поширити цей досвід на всю країну», — резюмує Віктор Громовий.
Насправді сьогодні склалася парадоксальна ситуація. Суспільство очікує від вчителя постійного розвитку, впровадження новітніх технологій у навчальний процес та добре навчених учнів. При цьому нікого не цікавить, скільки зошитів перевірив класний керівник. Держава ж досі не запустила потужний механізм мотивації вчителя працювати саме на результат, а не заради надбавки.
