Наприкінці ХVII століття Англію роздирали політичні чвари двох партій — вігів і торі. У сутичках не був дріб’язковим навіть зовнішній вигляд суперників. Якщо «кавалери» носили довгі локони, то пуритани стригли волосся коротко, в кружок, за що прозивалися «крутоголовими». Перші носили взуття з тупими носаками, а інші, в піку їм, — з гострими.
На прикладі політичної дилеми — «з якого кінця розбивати варені яйця» — Джонатан Свіфт розділив непримиренних на Тупоконечників і Гостроконечників. Він же виніс плюральний вердикт: «Всі істинно віруючі хай розбивають яйця з того кінця, з якого зручніше».
Досвід англійців, присутність у нас подібних дилем і неможливість розрізняти партійців за формою надихнули модельєрів на створення одягу для членів наших партій. Їх потрібно приймати як проекти в першому одяганні.
Комуністам — червону шкірянку і брюки «галіфе» з лампасами під чоботи на високих підборах. На гудзиках — герб СРСР. Сорочка — косоворотка з узором «серп і молот». Зачіска — бордовий «їжачок».
Рухівцям — оксамитовий жупан з жовтими брюками або шароварами небесного відтінку. Взуття — черевики-стукалки з потовщеними носками і написом «Будьмо!» (для застукування опонентів. — Авт.).
«Зеленим» — жаб’ячого кольору френч з крокодилової шкіри і шорти райдужного забарвлення. Сорочка — димчастого колеру з узором «велосипед». Взуття — лакові личаки-сандалети без шкарпеток. Атрибут — метелик «махаон», занесений в Червону книгу. Колір зачіски — суворо партійний.
Прогресивним соціалістам — козакин з елементами вітровки і водолазки. Брюки — каучукові, зшиті зварюванням. Сорочка зі стоячим комірцем. Взуття — черевики «бредлей». Зачіска — «бокс» (для жінок — «чілка»). Варіанти екіпіровки для членів інших партій — в стадії розробки.
Приналежність до фракцій запропоновано виразити плюмажними нашивками на правому або лівому рукаві (залежно від ухилу). Модельєри не дійшли згоди в частині нанесення прізвищ на спини слуг народу. Ті, які «за», стверджують, що такий атрибут попереджав би відвернення депутатів від наказів виборців. Противники відносять таке рішення до плагіату.
Консолідації досягнуто у відзнаках: на вільному від фракційної «лейби» рукаві золотою ниткою вишиваються великі зірки — за числом обрань депутатом парламенту (перший раз — одна, другий раз — дві тощо).
Перед подачею форменого проекту на грунтовний розгляд парламенту рекомендовано провести консиліум кутюр’є — Кардена, Готьє, Лапідуса, Кастельбажака, Бонуччі, Зайцева, Вороніна і Бизова із запрошенням Романа Віктюка. Мета — відображення в одягу слуг народу драматургії, внутрішньої логіки, цілісного образу та усунення діалектичного казусу — невідповідності форми змісту, а також проблеми «прет-а-порте».
№213 06.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
