У той же час значна частина населення області просто не в змозі платити в повному обсязi за комунальні послуги. Тільки 82-ом тисячам сімей, що мають право на отримання допомоги на дітей, бюджет винен більше ніж 4 млн. 300 тис. грн. Не краща ситуація і з виплатою житлових субсидій. По них заборгованість в регіоні вже сягнула за 31 млн. грн. Чим закінчиться нинішня криза взаємних неплатежів — сказати складно. Однак багатьох жителів Рівного чекають нинішньої зими серйознi випробування, бо в умовах масових неплатежів за комунальні послуги навіть ті, хто справно за них розраховується, мають реальні шанси залишитися без тепла і води, передає Володимир КОНЄВ .
Незважаючи на суттєве зростання тарифів, якість житлово-комунальних послуг, що надаються населенню, все ще залишається на низькому рівні. Звиклі до відсутності гарячої води в літні місяці мешканці багатоповерхівок, з настанням холодів починають скаржитись на перебої у гарячому водопостачанні та низьку температуру у помешканнях. Звернення до жеку та до теплопостачаючих організацій мало що дають. До того ж останні при вкрай низькій якості послуг продовжують нараховувати оплату за них за повним тарифом. Наскільки ж це правомірно з точки зору чинного законодавства?
Ще три роки тому Постановою Кабінету Міністрів від 30 грудня 1997 року №1497 були затверджені «Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», які регулюють відносини між споживачами і виконавцями послуг. Найбільш цікавим є додаток №2 до цих Правил, у якому зазначені вимоги щодо показників надання послуг та порядок зменшення плати за них у разі зниження їх якості.
Так гаряче водопостачання повинне здійснюватися безперебійно або за заздалегідь встановленим місцевою держадміністрацією графіком з витратою води в точці розбору (тобто з крана у квартирі споживача) не менше як 0,18 літрів за секунду і з температурою не менш, ніж +50 градусів Цельсія. Якщо через 5 — 15 хвилин після відкривання водорозбірного крана температура води не досягає нормативної, то плата за неї справляється у наступних розмірах: від +45 до +49 градусів — 90% плати; від +40 до +44 градусів — 70% плати; при температурі води нижче +40 градусів — плата не справляється. Перерви у подачі гарячої води допускаються до 6 годин за добу, але не більше двох разів за місяць. Якщо ці нормативи порушуються, то плата за гарячу воду зменшується на 3,3% місячної плати за кожен день порушення нормативу.
Окремо слід сказати про подачу гарячої води за графіком. Такий режим може встановлюватися тільки за рішенням місцевих держадміністрацій у разі аварій, обмеження паливно-енергетичних або водних ресурсів. Про введення такого режиму населення повинно бути проінформоване через оголошення в засобах масової інформації і відповідно пропорційно зменшується сума плати за ці послуги.
Проте у великих містах у неопалювальний сезон мають місце випадки, коли котельні припиняють підігрів води у нічні години за власною ініціативою. Це вже є порушенням згаданих Правил і плата за такі дні не повинна справлятися зовсім.
Щодо опалення, то для нього визначені наступні нормативи якості послуг. Опалювальний сезон повинен розпочинатися, якщо середньодобова температура повітря протягом трьох діб становить менше +8 градусів. Протягом усього опалювального сезону повинно забезпечуватись безперебійне опалення помешкань. Перерви у опаленні допускаються не більше 12 годин на добу і лише один раз на місяць. Якщо цей норматив не витримується, то плата за опалення зменшується на 3,3% місячної плати за кожен день його відсутності.
Фактична температура повітря в житлових приміщеннях при умові їх утеплення повинна становити не менше +18 градусів (у наріжних кімнатах — +20 градусів). За кожний градус відхилення від норми у межах від +18 до +12 градусів плата за опалення зменшується на 5% плати за період відхилення; у межах від +12 до +5 градусів — на 10 відсотків; при зниженні температури у житлових приміщеннях нижче +5 градусів плата за опалення не справляється.
Стосовно холодного водопостачання, то для нього показники якості і зменшення плати такі ж, як і для гарячого, за винятком температури води. Якість холодної і гарячої води повинна відповідати ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством».
Тепер про те, що ж робити споживачам у разі невідповідності якості послуг встановленим показникам. У такому разі споживач викликає (бажано у письмовій формі) представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача за формою, визначеною у додатку №3 до Правил. Акт складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.
Якщо на вимогу мешканця представник виконавця не прибув у погоджений термін або відмовився підписати акт, то акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як три мешканці, що проживають у цьому ж будинку (п. 41 Правил). Акт-претензія споживача подається виконавцю послуг, який у п’ятиденний термін зобов’язаний вирішити питання про перерахунок розміру платежів або надати споживачеві обгрунтовану відмову в задоволенні його претензії (п. 42 Правил).
При цьому не слід плутати перерахунки за неякісно надані послуги з перерахунками за відхилення температури теплоносія від розрахункової. Фактична температура теплоносія цілком залежить від погодних умов, і відповідний перерахунок робиться у разі економії енергоресурсів після закінчення опалювального сезону.
Оскільки після всіх реорганізацій у системі органів державної виконавчої влади контроль за дотриманням згаданих Правил здійснюють місцеві управління у справах захисту прав споживачів і заступники голів місцевих держадміністрацій, які відповідають за житлово-комунальну сферу, то при виникненні між споживачем і виконавцем спірних питань слід звертатися саме до них. А останньою інстанцією для вирішення спору є, звичайно, суд.
І останнє — мешканці будинку, де проживає автор, ось уже протягом двох років успішно застосовують ці Правила, домігшись не тільки проведення перерахунків за неякісні послуги, але й суттєвого поліпшення їх якості.
