Два попередні Молодіжні саміти, згуртувавши активну молодь з усієї країни, уже напрацювали багато цікавих ідей та проектів успішного досягнення державою Цілей тисячоліття, серед яких подолання бідності, забезпечення якісної освіти, сталий розвиток довкілля, поліпшення здоров’я матерів, зменшення рівня дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ-інфекції і туберкульозу та забезпечення гендерної рівності. Третій же саміт був присвячений обговоренню власне механізму встановлення партнерських відносин молоді з представниками ключових інституцій суспільства на місцевому та всеукраїнському рівнях у рамках реалізації своїх проектів.
«Участь у державотворчих процесах є вашим правом, — звернувся до молоді координатор системи ООН в Україні пан Джеремі Хартлі, — Зараз я бачу, що молодь поволі активізується, і в Україні приходять до розуміння, що молодь не є проблемою. Навпаки — вона інвестиція у майбутнє». Сподівання пана Хартлі на те, що кожен із учасників саміту внесе свої ідеї в загальну систему Цілей і поїде додому із пакетом проектів, які розроблятиме там далі, цілком справдилися. Зокрема, цікаві ідеї щодо профілактики поширення ВІЛ-інфекції запропонували молоді люди з Одеси. Оскільки основною проблемою у даній галузі вважається недостатня поінформованість суспільства щодо небезпеки, яка йому загрожує, одесити Інна та Олег поділилися досвідом видання у своєму місті щомісячної тематичної газети, що присвячена проблемам ВІЛ-інфекції. А киянин Сергій запропонував щомісяця проводити театралізовані шоу, які б розповідали дітям про СНІД. Створення тематичних мультфільмів та видання казок — також його ідея.
Щодо подолання бідності, то молодь окреслила три шляхи: перший пролягає через впровадження нових технологій в освітні програми. «Комп’ютеризація освіти та покращання її якості призведе до того, що молоді люди будуть конкурентоспроможними на ринку праці», — вважає львів’янин Володимир. Другий шлях, вважає молодь, — активізувати благодійну діяльність. На думку Володимира, тільки багаті можуть допомогти бідним, отже агітацію треба проводити саме в середовищі заможних людей. І проводити її треба на високому рівні. Третій же шлях подолання бідності пролягає через організацію якісних інформаційно-консультаційних послуг на державному рівні. Було запропоновано створити мережу інфоцентрів, які б займалися збором інформації щодо можливостей працевлаштування та різних варіантів соціальної допомоги і, плюс до того, забезпечити вільний доступ до цієї інформації громадянам.
Протягом трьох днів роботи саміту студенти та школярі штурмували «глобальні проблеми» із настирливістю, що здатна викликати заздрість. Скажімо, Віталій та Кирило із Харкова пропонують цікаве рішення проблеми низького рівня участі молоді у процесах державотворення — на їх думку, необхідно організовувати лідерські школи. «Із байдужістю молоді треба боротися власним прикладом, — вважають хлопці. — Наші школи виховуватимуть лідерів, які потім навчать молодих людей правильно оформити свою думку та донести її до відповідних інстанцій».
«Мислити глобально, а діяти — локально». Як відзначив директор Центру бізнес-операцій Програм Розвитку ООН Андрій Погребняк, молоді, що зібралась на саміті, вдалось дотриматись цього принципу. Адже кожен із своїх проектів вони супроводжували ідеями щодо того, кого можна задіяти у його реалізації — представників владних структур місцевого самоврядування чи партнерів із- за кордону. Представник Міністерства у справах сім’ї та молоді, Тетяна Іваненко у свою чергу повідомила, що державний бюджет прийняв рішення про додаткове асигнування молодіжного руху у розмірі 5 млрд. грн., адже зараз він об’єднує понад 190 громадських організацій, які є надійними помічниками держави у працевлаштуванні й вихованні молоді.
