Як багато може витерпіти людина, яка вирішила добитися справедливості? На жаль, ставлення адміністративних органів до людини таке, що небагато хто досягає бажаного.
Наприклад, житель села Верхоріччя Бахчисарайського району Криму С.Марюшин — батько п’ятьох дітей — вирішив побудувати будинок. Вибрав місце поряд зі старим. Але що виходить: раз сім’я прописана в старому будинку, то комісія Бахчисарайської райдержадміністрації відмовила главі сімейства в наданні субсидії на житло.
Марюшин, вважаючи таку відмову необгрунтованою, звернувся за консультацією в Міністерство соціального захисту Республіки Крим. Відповідь була красномовною: «Відділом субсидій Бахчисарайської райдержадміністрації з січня 1997 року Вам було відмовлено в призначенні житлової субсидії на підставі суперечності п. 6 Положення, затвердженого постановою КМ України від 21.10.95 р. №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання зрідженого газу, твердого й пічного побутового (рідкого) палива». Ось і все пояснення. Є суперечність, мовляв, зробити нічого не можемо. Пам’ятаєте, як у фільмі «Очі чорні» Нікіти Михалкова: і радий би чиновник папір підмахнути, та чорнила немає. Як не дивно, С.Марюшин оскаржує консультацію Мінсоцзахисту, що прирівнюється до наказу до дії на місцях, у суді — й виграє справу.
Громадянин Марюшин і просив лишень: надати субсидію не за місцем прописки, а за місцем мешкання сім’ї — у недобудованому будинку, куди численне сімейство перебралося. Ось Центральний районний суд м. Сімферополя і вирішив: оскільки прописка зараз не є обов’язковою для громадян, згідно з прийнятою ВР постановою, то це й не може служити підставою для відмови громадянинові Марюшину в отриманні субсидій. Але держслужбовці Міністерства сприйняли таке рішення як блюзнірство й опротестували його в Верховний суд АРК. Далі йдуть три судових засідання, — пише до редакції селянин Марюшин, — у Сімферополі й Верховному суді України». Й «істина», насаджувана державою, перемогла.
Звертався Марюшин і в Конституційний суд, щоб розв’язати якимось чином «суперечність». Але, вочевидь, саме цей факт й є дуже зручним для можновладців, щоб вказати людині на її істинне місце в державі. З КСУ прийшла відповідь за підписом керівника секретаріату В. Дубровського: «Громадяни не наділені правом на конституційне представлення з питань прийняття КСУ рішень відносно конституційності актів Кабінету Міністрів України». Громадяни можуть звернутись у КСУ, але лише з проханням пояснити, як ( однак чи можливо це?) такі закони виконувати.
