ПОЛІТИКА Й КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Юрій ЩЕРБАК: Надзвичайно складна проблема — це питання політичних призначенців і проблема їхньої нефаховості, що є загрозою для суспільства. Такі міністри можуть лише давати телеінтерв'ю на фоні катастрофічних картин на екранах телевізорів. Люди вже навіть правильно зрозуміли причинно- наслідковий зв'язок та запитують, а чому це де міністр — там і катастрофа? Тим більше, що ці люди абсолютно не здатні зрозуміти, що для ліквідації катастроф уживаються заходи не системні, а випадкові, спорадичні, які не приводять до порятунку.
На жаль, окремі представники Росії вважають припустимим бундючний тон розмови не тільки з Україною, а і з Європою, і це додало чорних тонів. Ми, на жаль, не бачимо доброї волі до співпраці, а це заважає. Росія має план розбудови кількох портів у Кавказько-Керченському регіоні, а ми натомість скасували свої проекти будівництва портів на Донузлаві та на озері Тобечик. Росія хоче збудувати паралельно Керч-Єнікальському свій канал для проходження суден Керченською протокою, і в результаті виходить, що Росія згодом переключить всі транспорті та вантажні потоки в Чорному морі на себе, а ми втрачаємо всі перспективи розвитку своєї транспортної системи в цьому важливому регіоні.
Я вважаю, що ми мали перейняти досвід країн Америки по створенню правових та організаційних механізмів захисту акваторії морів на прикладі їхнього законодавства із захисту Великих Озер. Там існує величезний правовий механізм і велика організаційна структура громадського контролю, і все це дуже дієве і дуже ефективне. Створена канадсько-американська спільна система реагування на критичні ситуації. І нам слід створити аналогічні механізми для захисту Чорного і Азовського моря. Слід не видумувати свій кримський велосипед, а взяти досвід Америки та Канади, Франції й Німеччини, європейських країн тощо.
Віктор МУСІЯНЕНКО: Я був начальником водної інспекції Криму з 1984 року. У 1986 році в Чорне море з Феодосійського заводу «Море» було скинуто понад 120 тонн пічного палива. Потоками води його рознесло вздовж всього узбережжя аж до Фороса. Тоді була велика кількість засобів збирання, були океанічні нафтозбірники, ми працювали на вертольотах і наводили ці судна на плями. Цього разу 15 відсотків нафтопродуктів уже лягли на дно, але потоками моря вони знову розносяться вздовж узбережжя Криму й можуть згодом з'явитися в Ялті чи на інших курортах. Неподалік Судака лежить на мілині судно «Віра Волошина», воно навпіл розвалено і там понад 20 тонн нафтопродуктів. Це тонкі нафтопродукти, і якщо вони виллються, то буде зовсім інша схема забруднення. І я вважаю, що наслідки будуть дуже непрості.
По-друге, проблема забруднення сіркою існує там давно. Справа в тому, що судновласники економлять і не хочуть платити за захід суден в порт, а тому перевантажують сірку прямо на рейді, і тонни її виноситься вітром в море.
А море — це ніжна структура. Коли драгами продерли дно Азовського моря — не стало бичка. Я не розумію роль держави. Я першим виставляв рахунки військовим, я першим ввів платежі за забруднення. І тоді було так: 70% зараховувалось місцевим бюджетам, 30% — обласним, і тільки 10% ішли в центральний бюджет. Зараз місцевій владі залишили тільки 10%, але який же мер міста буде свої підприємства топтати, щоб у Києві ділили гроші? По-друге, якщо ж узяли вже ці гроші, то має ж бути поліпшення для тієї території, де вони зібрані. Однак вони витрачаються без урахування думки місцевої влади і конкретних забруднень.
Ми маємо сказати про те, що у нас неадекватна потребам структура Мінприроди. Раніше було дві інспекції, по Азовському і по Чорному морях. І раптом Мінприроди створила одну інспекцію, і саме в Ялті, де немає фахівців, де немає портів, до того ж віддали їм стометрову зону для узгодження. Не в Керчі, не в Севастополі, а в Ялті.
Я знайомий із досвідом Швеції. Там один із службовців у муніципалітеті займається виключно екологічним вихованням дітей. Там є затверджена державою схема, і кожне підприємство щороку звітує про поліпшення екології на своїй території. На збори громадськості для цього звіту три організації дають дані — державні органи екологічного контролю, саме підприємство, громадські контролюючі організації, і все детально аналізується. Якщо тільки підприємство не дотримує екологічних вимог, то ці факти будуть опубліковані в ЗМІ і його продукцію ніхто не купуватиме. А в нас часто факти порушення екології, випуск забрудненої продукції якщо і розкривають, то привселюдно ці підприємства не називають. Нібито щоб не створювати їм антирекламу, хоча саме це і слід робити в інтересах суспільства.
Характер роботи нашого МНС показує, що вони не працюють на випередження. Пташиний грип, замор риби, пожежа — вони приїжджають і лiквiдують наслiдки. Ніяких заходів із попередження катастроф. Причому чим більша катастрофа, тим їм вигідніше. Від цього залежить фінансування, зірки, ордени, премії, звання. Наприклад, пожежу лісу в Ялтинському заповіднику локалізували в першу половину дня, і... виїхали відпочивати, а вітер повернувся в іншу сторону, і пожежа знову виникла з новою силою. Тому, на мою думку, варто розділити функції боротьби з наслідками катастроф, що повинні виконувати МНС, і функції попередження катастроф. Скажіть, хіба МНС має орнітологів, ботаніків, зоологів, інших фахівців? Ні, то як же вони можуть організувати попередження таких катастроф? Але це ж нонсенс, треба просто визнати, що в нас у країні немає системи ні попередження катастроф, ні усунення їхніх наслідків...
Слава ДОЛИНСЬКИЙ: Перше, що повинні були зробити органи Мінприроди — це затвердити схему проведення моніторингу з визначенням точок відбору проб, створити мережу спостереження, в тому числі з використанням авіації. Працівники Мінприроди мали контролювати хід робіт з ліквідації наслідків катастрофи, вести постійний облік кількості зібраних забруднювачів. Крім того, закон покладає саме на Мінприроди завдання постійно інформувати громадськість та населення про хід ліквідації наслідків катастрофи та рівень безпеки для перебування в зоні людей. Причому джерелами забруднення стали конкретні судна, а тому позов про відшкодування збитків мав бути направлений саме їхнім судновласникам. Не можна сказати, що зі всіма цими завданнями міністерство справилось. Разом з тим, очевидно, що Україна і зараз не готова до ліквідації забруднення у відкритій частині моря, оскільки не має відповідних технічних засобів, а ліквідація наслідків забруднення на узбережжі була примітивною — з допомогою лопат та бульдозерів. Тут також ми не володіємо технологіями, адекватними завданнями такого рівня.
Леонід ЯРЕМЕНКО: В 1999 році ВР України ратифікувала Міжнародну конвенцію з питань доступу громадськості до інформації, участі в прийнятті рішень і доступу до правосуддя з питань охорони навколишнього середовища. Вона передбачає також доступ до інформації з питань виявлення генетично змінених організмів, виявлення забруднювачів, удосконалення інформування про підприємства- забруднювачі й участь у попередженні надзвичайних ситуацій. Отже, ми маємо говорити, що в нас є підстави для створення механізму інформування громадськості, і це стосується не тільки Мінприроди, а всіх органів влади, всіх користувачів природних ресурсів, підприємств і всіх інших структур. В Естонії, наприклад, є державний екологічний інформаційний центр, який поширює інформацію в iнтернеті про діяльність кожного урядовця з тієї чи іншої проблеми. Кожен громадянин може через iнтернет і контролювати, і вносити пропозиції.
Лариса ІВШИНА: Отже, маємо завдання рівня ХХI століття — створити цифрове суспільство і свою нинішню відсталість перетворити на здобутки. От саме в тому і полягає роль громадськості, що її контроль робить неможливим непрофесіоналізм. Бо логіка поведінки непрофесіоналів полягає в тому, щоб ніколи не кликати до роботи професіоналів, щоб вони не викрили їх, щоб люди не зрозуміли, що це випадкові люди. І тому в нас є велика загроза — непрофесіонали доведуть країну до ще більших надзвичайних ситуацій...
Леонід ЯРОШЕНКО: В умовах громадського контролю непрофесіонал просто побоїться працювати, бо там зразу видно, хто є хто.
Василь ШЕВЧУК: У нас немає інституту «державної пам'яті», наступності в роботі урядів. Кожен уряд починає з того, що відкидає все напрацьоване його попередниками і починає з чистого листа. У нас є близько 50 двосторонніх угод з іншими країнами, вони укладені попередніми урядами, але нинішній їх не виконує. І це призводить до ускладнень. Я б запропонував створити Раду міністрів охорони навколишнього середовища всіх попередніх урядів, адже це люди, які нагромадили великий досвід і знання, і не використовувати їх — це значить багато втрачати.
КЕРЧЕНСЬКОЇ КАТАСТРОФИ МОЖНА БУЛО УНИКНУТИ
Ті кілька днів, які пройшли після засідання круглого столу показали вірність передбачень експертів «Дня». Ще не була оприлюднена перша частина звіту про круглий стіл, де Василь Шевчук заявив, що збитки від катастрофи можуть сягнути майже мільярд доларів, як незалежно від нас виконуючий обов'язки прокурора Криму Олексій Угрюмов на прес-конференції в Сімферополі заявив, що «орієнтовна сума збитків від розливу в Керченській протоці мазуту внаслідок розколу танкера «Волганефть-139» (Росія) становить 898 млн. дол.». Він додав: «Це орієнтовна цифра», що базується на даних, котрі є на сьогодні. «Ця цифра розрахована арифметичним шляхом на підставі довідок, що ми одержали від російської сторони по лінії прокуратури. Я думаю, що навряд чи ця цифра буде зменшуватися», — говорить він. — Збитки величезні. Підрахунок продовжується». Отже, коли будуть виявлені всі наслідки катастрофи, сума збитків явно перевищить прогнозований Василем Шевчуком 1 мільярд доларів, яка вже тоді здавалась неймовірно великою. Однак Олексій Угрюмов сказав, що через географічно-прикордонні проблеми не ясно, кому ж конкретно заподіяна шкода — Росії чи Україні? Це вирішуватиме спільна комісія, яка створена нашими державами. «Адже відповідно до міжнародних документів, є конвенція щодо захисту Чорного моря від забруднення, є конвенція, що передбачає порядок відшкодування, — сказав Сергій Угрюмов. — Згідно з цим документом, якщо збитки заподіяні двом сторонам, то одна зі сторін спільно з винуватцем несе солідарність». У той же час дається взнаки відсутність методики підрахунку збитків такого плану. Так, Українська сторона вважає, що при оцінці збитків, заподіяних морському середовищу внаслідок катастрофи, повинні враховуватися як короткострокові (загибель птахів, кількість яких за останніми даними значно перевищує 35 тисяч і насправді може досягнути 45—50 тисяч, а також загибель десятків чи сотень тонн промислової риби, дельфінів, інших морських істот, забруднення нафтопродуктами і сіркою), так і довгострокові наслідки, що проявляться в майбутньому — втрата рекреаційної цінності прибережних територій, необоротні зміни морської екосистеми, вплив на живі водні ресурси. Однак підсумкова цифра претензій офіційного Києва до винної сторони дотепер не названа. В цілому зрозуміло, що Україна розраховує на компенсацію збитків за забруднення акваторії Керченської протоки нафтопродуктами і сіркою з обліком довгострокових негативних наслідків. А тим часом, як повідомляють інформаційні агенції, Південна транспортна прокуратура Росії оцінила заподіяний збиток від надзвичайної події в Керченській протоці в 30 мільярдів карбованців, що теж близько 1 мільярда доларів, і порушила 5 кримінальних справ. Раніше керівник Азово- Чорноморського територіального керування «Росриболовство» Микола Безіргані оцінив збиток у 304 мільярди.
Між тим кожного дня надходять нові повідомлення про виявлені забруднення. Так, сьогодні очевидно, що забрудненню піддано не тільки Чорне море, в якому потоки води розкручуються проти годинникової стрілки і йдуть якраз вздовж узбережжя Криму від Керчі до Форосу, але й Азовське море, куди мазут занесений течією з Чорного моря. Так, екологами виявлено, що близько 64 кілометрів берегової смуги Азовського моря в Ленінському районі Криму забруднено водоростями, покритими нафтопродуктами, — повідомили журналістам в Головному управлінні МНС в Автономній Республіці Крим:
«Забруднення тягнеться по узбережжю від села Кам'янське у бік села Стрілецьке (Херсонська область)». 28 листопада близько 100 чоловік особового складу МНС, працівників Ленінської райдержадміністрації, співробітників підприємств регіону проводили збирання забруднених нафтопродуктами водоростей. «Уже очищено більше 17 кілометрів берегової смуги», — заявили в МНС. За словами помічника начальника кримського ГУ МНС Володимира Іванова, водорості покривають берег Арабатської стрілки «стрічкою» шириною від 50 см до 2 метрів. «Збирають їх, в основному, вручну, за допомогою грабель і лопат, потім складають у мішки або вантажать на трактори і вивозять для подальшої утилізації». Що радує — плям нафтопродуктів на поверхні моря поки немає. Загибель птахів і риби не зафіксована, підкреслюють еменесівці. Як заявила завідувачка сектором курортів і туризму Ленінської райдержадміністрації Ада Алєксєєва, необхідно зібрати забруднені водорості для того, щоб ці нафтопродукти під дією опадів і сонячних променів не розкладалися і не проникали назад в море чи в пісок. «Крім того, ми знаємо, якщо все це залишити тут, то в березні це буде поширене ЗМІ спеціально, щоб відмовити відпочивальників їхати до нас відпочивати,» — сказала Ада Алексєєва. В останньому повідомленні МНС говориться, що на Арабатській стрілці, на острові Тузла на берегах керченської протоки зведеним загоном — 171 волонтер та 19 одиниць техніки — з початку робіт уже зібрано близько 4,5 тис. тонн суміші, завантажено та відправлено на утилізацію близько 2,3 тисяч тонн.
У той же час Головне управління МНС України в Криму наголошує, що заява екологів про нафтові плями, що розтягнулися вздовж Південного берега Криму, яку нібито видно на космічних знімках, не має підстав. Прес-служба МНС поширила заяву, в якій стверджується, що «кримські рятувальники вивчили супутникові дані з інтернет- порталу Google Earth., які були взяті за основу висловлювань екологів. У МНС вважають, що ці знімки було зроблено орієнтовно в березні-квітні 2007 року. «Тобто жодним чином не відображають картини реального часу. При детальному вивченні виявилось, що навіть цілий ряд об'єктів, споруджених за 8 місяців на території півострова, відсутні на знімках, а замість них видно порожні будмайданчики (зокрема ряд супермаркетів зданих в експлуатацію за останні 3—5 місяців), є й ряд інших ознак, видимих навіть не фахівцями», — говорять в МНС. За даними рятувальників, темні плями вздовж узбережжя, які були сприйняті екологами як нафтові плями, насправді є «весняними паводковими водами з гірських річок, характерними для Криму і всіх країн Чорноморського басейну». Кримський Главк МНС наголошує, що завжди «об'єктивно інформував і надалі своєчасно інформуватиме громадськість про всі надзвичайні ситуації і їх наслідки». «Станом на 28 листопада забруднень нафтопродуктами в акваторії Південного Берега Криму не зафіксоване...»
Таку ж точку зору поділяє і голова постійної комісії з аграрних і земельних питань, екології і рекреаційного природокористування Верховної Ради Криму Олег Русенький. Він заявив журналістам: «Те, що сьогодні звучить з екранів телевізорів і газетних сторінок, що поширюється нафтова пляма на наші курорти, і що акваторія в курортних регіонах Криму піддалася великому екологічному навантаженню — я піддаю сумніву, і вагаюсь цьому вірити... Думаю, у першу чергу тут повинні попрацювати ті, хто може в цьому розібратися, це наука, спеціальні державні органи, а потім уже робити висновки. За його словами ті плями, які видно на знімках, «можуть бути просто рельєфом дна Чорного моря». Він також повідомив, що після одержання екологічних висновків Крим обов'язково буде звертатися в суд з позовами до судновласників, чиї судна завдали шкоди екології України, Росії і Криму. Він також сказав, що не приховує своїх побоювань стосовно спроб зриву курортного сезону в Криму в 2008 році, оскільки думає, що російські ЗМІ обов'язково напишуть про забруднення навмисне перебільшуючи факти, однак сьогодні, на його думку, ще надто рано робити якісь висновки про це.
А колишній командувач Військово-Морськими cилами України, адмірал Володимир Безкоровайний заявив у інтерв'ю Бі-Бі-Сі: «Уже більше ста років у моряків взагалі відпрацьована подія, яка називається «штормова готовність». По цим сигналам, які даються, всі органи управління, починаючи з місцевих, державних, інших, всі зусилля зосереджують на тому, щоб запобігти трагічним подіям. Те, що сталося, — це наслідок безвідповідальності цілої низки службових посадових осіб, починаючи з начальника порту, гідрометеослужби і відповідальних людей за портову службу в Мінтрансі України. По-іншому це назвати неможливо, тому що організувати таку масову загибель суден можна було тільки якщо робити все навпаки. Я думаю, що причина цього — це непрофесіоналізм посадовців, які сьогодні виконують свої обов'язки на цих посадах. Я не звинувачую українську владу, я звинувачую владу як таку, тому що тут є проблеми і російські в тому числі. Відповідальність за навігаційно-гідрографічне забезпечення в Україні розірвана, розшматована виключно тому, що в цьому питанні сьогодні присутні на одній національній території 2 структури: українська гідрографія і, відповідно, російська гідрографія. Тому, щоб розібрати хто, де, за що відповідає... Ми маємо перед собою порушення міжнародних норм — відповідальності за навігаційне, гідрографічне, метеорологічне, інші забезпечення судноплавства. Тому це відповідно дуже вплинуло на цю ситуацію... 22 важливих об'єкти, які вирвані із національної системи забезпечення безпеки судноплавства, знаходяться під контролем російського гідрографічного управління Міністерства оборони...» Отже, якби всі служби працювали нормально, якби наші країни своєчасно влагодили всі питання управління кораблями в Керченській протоці, то цього великого лиха з величезною шкодою природі та загибеллю значної кількості людей могло б і не статися...
У той же час обстановка в протоці залишається складною донині. Через систематично складні погодні умови — служба погоди регулярно видає штормові попередження про сильний південний вітер до 12 м/сек і висоту хвилі 4 бала, — в районі затоплення носової частини танкеру «Волганефть- 139» підготовчі роботи з підйому, відкачування нафтопродуктів та транспортування цієї частини танкеру у порт Кавказ (Російська Федерація, коса Чушка) досі не завершені. Як інформує Мінприроди України, здійснено моніторинг акваторії Керченської протоки, місць аварій суден Російської Федерації, забруднень нафтопродуктами акваторії моря не виявлено. Відібрані проби морської води на вміст нафтопродуктів. Однак через велику інтенсивність руху кораблів через протоку, через незавершеність рятувальних та пошукових робіт у морі, загроза нових катастроф, нової шкоди екології та нового забруднення не виключена досі...
ДВАНАДЦЯТЬ РЕКОМЕНДАЦІЙ УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ:
1. Нинішня система влади в Україні не відповідає вимогам ХХI століття і викликам часу. Існує проблема кваліфікації керівників, багато з яких не є професіонали, а тому не кваліфіковані в своєму питанні. У світі це компенсується системою надійних професіоналів на посадах державних секретарів, які несуть на собі весь тягар професійних рішень і забезпечують наступність в роботі міністерств. У нас ця система існувала, але була зруйнована. Життя вимагає запровадження її в новому сучасному вигляді і з сучасними завданнями.
2. Для оптимізації протидії надзвичайним ситуаціям та з метою попередження катастроф створити координуючий орган при РНБОУ — національну агенцію надзвичайних ситуацій, поклавши на неї обов'язки координації зусиль і дії всіх органів боротьби з надзвичайними явищами та обов'язок розробляти державну стратегію і прогнозувати можливі НП та розробляти заходи протидії їм. При агенції мати групу висококваліфікованих експертів, катастрофістів, які б прогнозували можливий розвиток надзвичайних ситуацій.
3. При всіх державних органах, міністерствах мають бути створені групи незалежних, а не кишенькових, експертів, які б визначали основні проблеми в сфері дії того чи іншого органу влади.
4. Роль Міністерства охорони природи на сьогодні не відповідає тим принципам, які були закладені в 1991 році, коли було прийнято закон про охорону навколишнього середовища. Міністерство перетворилося в комерційний орган, який торгує ліцензіями, і не є контролюючим і координуючим органом в багатогранній роботі по охороні природи. Слід підвищити статус міністерства. Потрібно змінити ставлення до міністерства Уряду, Президента, Верховної Ради. Навколишнє середовище не може бути розмінною монетою в політичних торгах, тому міністерство має бути одним з провідних в уряді, а в частині екологічної інспекції воно має бути віднесене до правоохоронних органів.
5. Треба побудувати цілу систем міжнародних угод на сучасному рівні. Прийняті раніше угоди — радянські за духом і загальні, беззмістовні за стилем. У нас надзвичайно низький рівень юристів-міжнародників. Слід ширше вивчити та запровадити світову практику прийняття міжнародних угод прямої дії на кращих зразках світових правових документів.
6. Практику коли держава ухиляється від допомоги міжнародних організацій слід засудити та визнати неприйнятною для подальшої практики в Україні. Ніщо в справі охорони природного середовища не може бути закритою зоною для внутрішньої та міжнародної громадськості
7. Експерти рекомендують для повного усунення наслідків катастрофи та відшкодування збитків природі, створити компетентну міжнародну комісію, яка після вивчення стану Азово-Чорноморського регіону підготує рекомендації для оздоровлення ситуації та залучення до усунення наслідків катастрофи міжнародні організації.
8. У подальшій практиці суворо дотримуватись ст. 7 про охорону навколишнього середовища та повернути екологію, як обов'язковий предмет у ВНЗ, розробити цілісну систему екологічного виховання молодого покоління українців. Замінити вступний іспит з географії у ВНЗ вступним іспитом з предмету екологія.
9. Підвищити роль громадських організацій, бо це люди, яким держава, країна, земля і природа не байдужа. Через громадські організації виховувати і формувати ноосферне суспільство. Пам'ятати, що Декларація тисячоліття ООН визнає повагу до природи однієї з фундаментальних цінностей, а український народ має такі давні традиції і їх треба плекати і зберігати.
10. Домогтися відновлення роботи Національної ради зі сталого розвитку, комісій з екології при Президенті України, Кабінеті Міністрів України. За умови подальшого ігнорування ролі Мінприроди та нехтування обов'язками з охорони природи, ініціювати створення громадського міністерства охорони природи на базі Товариства з охорони природи, яке налічує понад 2 млн. членів, та заснування Всеукраїнської громадської Національної ради з охорони природи.
11. Рекомендувати урядові вжити заходів для формування у державних службовців та населення країни екологічного мислення, для вироблення ноосферного менталітету, до запровадження в практику всіх учбових закладів ноосферної освіти, а в практику виробництв — біоадекватних технологій, примату науки у всіх сферах людської діяльності. Пам'ятати слова Володимира Вернадського про те, що ноосфера — це є вся наша біосфера, але перероблена науковою думкою, що людство на наших очах стає могутньою геологічною силою, але ноосфера не виникає стихійно, вона — плід розумно організованого людства...
12. У всій подальшій практиці країни, роботі всіх центральних та регіональних органів влади спрямувати активні зусилля на зменшення гостроти та поступове уникнення тяжкої інфраструктурної кризи, в яку втягується Україна, для чого потрібне активне вирішення багатьох вузьких проблем, надшвидке запровадження нових технологій, які б відповідали вимогам ХХI століття, в автомобільному, морському, залізничному, повітряному транспорті, промисловості, аграрному секторі, організації забудови і розвитку територій, управлінні державою. Передбачити Генеральні плани розвитку всіх галузей з врахуванням перспектив без кризового розвитку України на сторіччя вперед.
РЕАКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Gazeta Wyborcza, Польща. Ліквідація наслідків екологічної катастрофи в Керченській протоці між Азовським і Чорним морем займе до 10 років, а для очищення води й узбережжя буде потрібно не менш 4 млрд. російських карбованців (біля $163 млн.) — оцінюють фахівці з міжнародної екологічної групи «Экозащита». Інші експерти затверджують, що наслідки катастрофи будуть відчуватися в прибережній зоні протягом десятиліть.
Spiegel, Німеччина. Представник російської влади заявив телекомпанії «Вести-24» про надзвичайно важку екологічну катастрофу», що у майбутньому може викликати погані наслідки... За даними представників органів влади, судно було навантажено, загалом , близько 4 000 т нафти. Представник міністерства з надзвичайних ситуацій повідомив, що вилилося не більш 1 200 т нафти. «Вести — 24» повідомили про 2 000 тоннах і послалися на дані органів охорони навколишнього середовища.
Іnternatіonal Herald Trіbune, порт Кавказ. Влада називає аварію танкера в Керченській протоці дійсною екологічною катастрофою і попереджають, що в море вилилось до 2 000 тонн мазуту, через які, за деякими оцінками, загинуло вже до 30 000 птахів, можуть завдати непоправної шкоди морській фауні. Тим часом російські екологи затверджують, що аварія танкера викликана багаторічною недбалістю. За їхніми словами, влада крізь пальці дивилися на те, що на вантажних судах використовується непридатне, застаріле обладнання. «Подібної катастрофи давно слід було очікувати, — заявив в Москві журналістам захисник навколишнього середовища Сергій Голубчиков. — Якщо і далі так піде, ми можемо втратити Чорне море». А здоров'я Чорного моря дуже важливо для Росії. Президент Володимир Путін обіцяв виділити $12 млрд. на розвиток чорноморського курорту Сочі як місця проведення зимової Олімпіади 2014 року. Олена Вавила, експерт регіонального агентства з контролю навколишнього середовища, попередила, що «підвищений вміст нафти у воді збережеться, щонайменше, п'ять років». Екологи закликають посилити вимоги. «Росії необхідний закон, що регулював би питання, пов'язані з забрудненням вод, а Керченську протоку треба оголосити зоною підвищеної небезпеки», — говорить Сергій Голубчиков. Поки що самими явними жертвами екологічної катастрофи є морські птахи. Як відзначає Василь Спиридонов, координатор морських і прибережних проектів у російському відділенні «Всесвітнього фонду дикої природи», «збиток, нанесений екосистемі морського дна, визначити набагато важче».
