Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як ви ставитесь до архітектурних перетворень у столиці, зокрема до реконструкції майдану Незалежності?

29 березня, 2002 - 00:00

Іван САЛІЙ, народний депутат, лідер фракції «Єдність»:

— Стримано. Якщо говорити про майдан Незалежності, то там вдалою є лише головна фігура. На її будівництво не один рік тривав конкурс, було запропоновано безліч варіантів, але цей став домінантним. А фігури засновників Києва, Мамая і глобус біля поштамту — це дійсно еклектика, і до того ж зразу видно, що їх будівництво викликано не функціональною необхідністю, а «випендрежем» і прагненням самоствердження окремих архітекторів і тих, хто проштовхує ці проекти. Якщо відновили Лядські ворота і поставили серйозну фігуру архистратига Михаїла, то, напевне ж, купол за ними не є найкращим фоном. Купол — це денне світло, і архітектори повинні це враховувати. А мені здається, що спочатку зробили купол, а потім почали думати, що ж робити з воротами. Але те, що ми побачимо на день Києва (я маю на увазі підземну частину), приємно нас вразить, адже це столичний європейський рівень, коли використовується підземний простір. Але у той же час він не повинен складати незручності зверху. Тобто, іншими словами, площа ще не завершена, і треба на неї витратити ще пару відсотків від суми, що вже було потрачено на неї, для того, щоб зробити «теплиці» трішечки кращими. Але найголовніше зроблено — це столична площа європейського масштабу, і ті, хто прийдуть на цю площу, переважно будуть мати позитивне враження від неї.

Інші проекти теж не можна розглядати однозначно. Дуже вдалим є те, що вирішили не будувати на Бессарабці «хмарочосів» вище Лаври, Софіївського і Михайлівського соборів, щоб не порушувати архітектуру Хрещатика. На Володимирській вулиці з’явилось дві скляні споруди. Одна з них трохи захована, і, можливо, з часом, ми будемо показувати цей будинок, як будинок Жоржа Помпіду в Парижі. А на Софіївській площі могли знайти більш гідний для українського барокко матеріал, ніж скло. Є ще інший перегиб — відродити Київ минулих часів. Але ж не все, що було раніше, має сенс відроджувати. Може, ще хати-мазанки зараз почати будувати? Краще зробити євроремонт у кожному під’їзді великого будинку, щоб не протікав дах і не було в жодному підвалі води.

Підготувала Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: