Дехто з наших читачів, напевно, бачив сюжети про 45-річного хворого на рак крові Володимира ТИМОЩУКА, батька шести дітей, якому потрібні 150 тисяч євро на пересадку кісткового мозку (трансплантація здійснюватиметься в Брюсселі). Вони йшли практично на всіх центральних телеканалах. Зокрема, в новинах у прайм-тайм. Завдяки такій інформаційній «розкрутці» вже вдалося зібрати більше половини суми.
Бажання допомогти Володі об’єднало його друзів (ті, хто працює на ТБ, і запустили потужну інформаційну кампанію), знайомих, братів та сестер во Христі, зрештою, людей доброї волі з усієї України. Якщо з друзями, знайомими, братами і сестрами во Христі все зрозуміло (Володя — греко-католик; збір коштів благословили та особисто підтримали Блаженнійший Святослав (Шевчук) та Блаженнійший Любомир (Гузар); їх збирали у всіх греко- і римо-католицьких храмах столиці, допомогу надали й кілька парафій УПЦ МП), то таке чисельне долучення до справи українців звідусіль стало несподіванкою. Насправді, я не планувала робити це інтерв’ю, але те, що він розповідав, дуже брало за душу.
Крім того, історія Володі — класичний приклад дії біблейського закону сіяння і жнив. Будучи сам хворим, він допомагав сотням людей, заснувавши міжконфесійну молитовну СМС-спільноту, яка нині нараховує понад п’ятсот осіб, родин та чернечих згромаджень із нашої країни та за її межами. А також розпочав служіння на Біблійній формації та євангелізаційних курсах у греко-католицькій церкві Св. Василія Великого в Києві та парафіях УГКЦ Київської архиєпархії.
— Я потроху стаю оптимістом щодо України, — розпочав ВОЛОДИМИР. — Мій песимізм почався в 2004 році. До речі, він був пов’язаний не з хворобою, а зі зміною обставин життя після приходу «наших» — помаранчевих — до влади.
Мене обурювало, що почали звільняти, навіть ув’язнювати тих, хто підтримував (чи змушений був це робити, обіймаючи державну посаду) кандидата у президенти від Регіонів. Наприклад, одного знайомого, який підняв систему охорони здоров’я в Рівненській області, посадили в камеру попереднього ув’язнення за цілковито безглуздим звинуваченням. Його попередник закупив голландське та німецьке медобладнання на велику суму — тоді держава виділяла кошти на Чорнобильську зону. Щоправда, сплатив тільки 80% вартості. Відповідно, й отримав недоукомплектовані (а значить — і нефункціональні) сканер УЗД, комп’ютерний томограф, ядерно-магнітний резонанс... Оскільки перший платіж здійснено до кризи літа 1998-го, то решта суми у 20% після зростання долара з 1,85 грн до 5 грн практично була ідентичною першій проплаті в 80%... Знайомому інкримінували подвійну оплату за один і той же товар... У камері попереднього ув’язнення йому, хворому на цукровий діабет і гіпертонію, не давали інсуліну й протигіпертонічних препаратів. У наслідок чого стався інсульт. Повезли в реанімацію. Наручники зняли тільки після трьох днів перебування там...
Мій песимізм зростав, щобільше я бачив, як системно і категорично влада ігнорує своїх громадян. Є велика кількість хворих людей, які, якщо не отримуватимуть медикаментів, помруть. Якщо держава бере на себе зобов’язання, що забезпечуватиме певну групу хворих такими-то ліками і це записано в бюджеті, а потім не проводить тендерів, мовляв, потрібно змінити їх адміністрування, то це — безглуздя! Як результат — люди сім — вісім місяців не отримують ліки... Багато й не вижили у 2011-му.
І таких чинників, які породжували депресивний настрій, було чимало.
— Що є причиною того, що з песиміста ти стаєш оптимістом?
— Коли з’явилася надія на те, що можна зробити трансплантацію кісткового мозку і лікарі дають великі шанси на одужання, за місяць я отримав близько 700 дзвінків від різних людей. (Інформаційна кампанія триває трохи більше місяця. — Ред.). Лише 10% із них — ті, хто мене знає. Решта 90% — зовсім незнайомі люди — молоді й літні, здорові й інваліди, віруючі різних християнських конфесій і невіруючі. Я був вражений! Бо, відверто кажучи, не очікував, що українці, чимало з яких самі знаходяться у складних економічних чи життєвих обставинах, залишаються співчутливими. Особливо зворушує, коли допомагають інваліди. Вони переказують 20, 50, 100, 200, 300 гривень. Для багатьох це просто фантастичні суми! Телефонують і кажуть, мовляв, самим важко, проте якщо не підтримуватимемо одне одного, нам не вижити.
Нещодавно зателефонувала пенсіонерка з Луганська. Наступного дня подзвонила ще раз — пересвідчитися, чи отримав її грошовий переказ. Розмову завершила словами: «Ми, пенсіонери, зробили все можливе, щоб ви стали здоровим. Тепер, будь ласка, нас не підведіть»...
Або ж зі Старобільська Луганської області телефонує вчителька. Повідомляє, що гурток, який вона веде, зібрав гроші. Коли прощалася, додала, що ще діти хочуть щось сказати. Тут лунає хор «Здоров’я вам!» А ще кажуть, що Східна Україна стала байдужою та інертною...
Є люди, які дзвонять і повідомляють, що моляться за мене: православні різних патріархатів, греко- і римо-католики, протестанти. Дехто зі своїми нуждами їздив по святих місцях, заразом і за мене молився.
Прикладів можна наводити чимало. (Я сама була свідком кількох зворушливих дзвінків. — Н.Т.)
Знаєш, я враз зрозумів, що ця критична маса добрих, співчутливих, віруючих, мислячих українців, про яку всі говорять, збільшується. А це означає, що в України є майбутнє. Добро — лакмусовий папірець на наявність інших чеснот. Як відомо, добро все примножує.
— Кілька місяців ти перебував на експериментальному лікуванні в брюссельській клініці для онкохворих. Що можеш сказати про тамтешнє суспільство? Зауважував його секуляризацію? Відчував відчуженість у ставленні одне до одного?
— Все залежить від того, що розуміємо під вірою? Якщо відвідини літургій у неділю й на великі свята, тоді бельгійці невіруючі. Однак якщо подивитись, які вони співчутливі одне до одного, відкриті на підтримку та допомогу, то, напевно, таки віруючі. У Бельгії потужно розвинутий волонтерський рух. До того ж участь у ньому беруть не тільки молоді, не тільки люди зі скромним чи середнім достатком, як прийнято вважати, а й заможні. Наприклад, у готелі при онкоклініці, де жили, нам допомагала одна молода багата спадкоємиця. Я радий, що і в Україні волонтерський рух почав розвиватися.
Мені здається, нам треба у бельгійців перейняти це відчуття щастя, з яким вони живуть. Я читав безліч інтерв’ю з пересічними громадянами Бельгії. Приміром, жінка працює касиром у супермаркеті 18 годин на тиждень, отримуючи 890 євро на місяць. Це дуже мало. Середня зарплата — 1500—2000 євро. Проте вона стверджує, що щаслива, ні з ким себе не порівнює (що повсюдно є в українців), а просто щасливо живе. У старій церкві в Балтиморі (США) є гарний напис: «Ні з ким себе не порівнюй. Серед інших знайдеш гірших і кращих за себе. Просто живи».
Днями найменший, чотирирічний, син сів мені на коліна й каже: «Так добре з тобою, тату, бути удвох вдома!» І я подумав: навіть тільки заради цих слів варто жити!
P.S. Коли шість років тому тяжко захворів мій батько, Володя дуже підтримав мене. Він ділився власним досвідом боротьби із хворобою, а також скерував до своїх лікарів. Дякую, Друже! Чекаємо тебе здоровим із Брюсселя!
Можливі варіанти для надання допомоги
(прохання інформувати про допомогу, переказану системами Western Union, MoneyGram, за телефоном: +38(050) 311-86-24):
1. Поповнення гривневої карти Приватбанку
№ 6762 4685 0075 7699
Отримувач — Тимощук Володимир Олексійович;
2. Поповнення карти UniCredit Bank — ПАТ «Укрсоцбанк» № 5571 0126 1835 4388 — гривні
Отримувач — Тимощук Володимир Олексійович;
3. Перекази в євро:
Account № 26252021082540
Beneficiary : TYMOSHCHUK VOLODYMYR
Beneficiary’s Bank: UKRSOTSBANK, KIEV SWIFT:
UKRSUAUX
Correspondent Bank: COMMERZBANK AG, Frankfurt am Main SWIFT: COBADEFF;
4. ПереказивдоларахСША:
Beneficiary: All-Ukrainian Charitable Foundation«Krona»
4, Naberezhno-Luhova str., 04070, Kyiv, Ukraine
Account # 2600515392
Bank of Beneficiary: Open Joint Stock Company RAIFFEISENBANK AVAL Kiev, Ukraine.
S.W.I.F.T.: AVAL UA UK.
Reference: Charitable help to TYMOSHCHUK VOLODYMYR;
5. СистемамиWesternUnion абоMoneyGram дляTYMOSHCHUK VOLODYMYR (Україна, Київ). Післяпереказукоштів, будь-ласка, поінформуйтеmoney transferring please inform next information to mobile phone number: 38050 311-8624:
♦ контрольний номер/код переказу
♦ валюту та суму переказу
♦ країну, з якої здійснено переказ
♦ прізвище та ім’я того, хто здійснив переказ.
