У Києві проходить Всеукраїнська прем’єра юних талантів «Нові імена в природознавчих науках». Саме там кореспондент «Дня» і познайомилася з Романом Новаком. Огляд наукових досліджень і прикладних розробок молоді організувало Міністерство освіти і науки на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Завідуюча його біологічним відділом Вікторія Прокопенко сказала кореспонденту «Дня», що такий захід в Україні проводиться вперше, щоб підтримати інтерес молоді до наукової та винахідницької діяльності. На огляд старшокласники з 15 областей України і Києва подали 70 робіт із медицини, хімії, фізики, біології, екології. Рівень робіт дуже різний, але організатори пішли на це свідомо, щоб допомогти найбільшому числу зацікавлених наукою дітей та їхнiм керівникам зрозуміти напрями і методи дослідницької роботи. Залучили з цiєю метою вчених і викладачів вищих навчальних закладів. Учасники огляду поспілкуються і з співробітниками патентної служби України, які познайомлять їх з технологією реєстрації винаходів, оформленням авторських прав. Спеціальні комісії експертів дадуть оцінку фахівців представленим роботам.
Поки вчені розбираються з перспективністю молодіжних проектів, хочеться зрозуміти, що ж саме приваблює дітей у дослідженнях і прикладних розробках. Мабуть, найпопулярніша тема — екологія. Тут можна виділити кілька напрямів, наприклад, — турботу про чистоту води. Підліткам, на відміну від багатьох дорослих, у тому числі й тих, хто при владі, небайдуже, яку воду несуть наші річки і вбирають у себе рослини на наших полях. Це почуття тривоги за здоров’я рідної землі набирає форми серйозноi роботи по захисту навколишнього середовища, в конкретні дослідження і винаходи. Костянтин Годинський (учень Володарського ліцею Київської області) розробив пристрій для вимірювання ступеня чистоти рідини, використовуючи для цього властивості заломлення світла. Свій прилад він назвав нефелометром і вбачає його застосування у визначенні придатності води для харчової промисловості, концентрації розчинів добрив, а перевагою свого винаходу вважає швидкість вимірювань, економічність (оскільки не потрібні дорогі реактиви), а також можливість проводити вимірювання на відстані. Київські школярі Марина Радченко (школа №257) і Сергій Мухiнін (школа №99) об’єднали свої зусилля в створенні пристрою, який за випромінюванням, що йде від виділень певного вигляду рачків, дає інформацію про ступінь забрудненості води. Інна Воєводіна (навчально-виховний комплекс Олександрійського колегіуму) освоїла спосіб визначення токсичності води за допомогою штучно виведених ракоподібних — водяних бліх, які дуже чутливі до змін у воді. Нормою вважається загибель 10% цих організмів-біоіндикаторів, однак у річках Інгулець і Березівка, які протікають неподалік від того місця, де живе Інна, дослідження показали 30%. Дмитро Роговський із загальноосвітньої школи №14 шляхом біоіндикації виявив у грунтових водах дендропарку «Олександрія» нафтопродукти та шестивалентний хром — дуже рідкісний метал, які пригнічують розвиток рослин. Нейтралізувати шкідливий вплив цих речовин на природу парку неспромога Дімi — такі роботи з обробки грунту потребують великих коштів, однак юнака не пер естають хвилювати джерела забруднення, чим, на його думку, є аеродром, розташований поблизу парку, і цех гальванізації деталей при авіаремонтному заводі. Поки що офіційно це не доведено, але Діма сподівається, що гроші, виділені урядом в минулому році на консервацію забруднених районів і знаходження джерел забруднення, остаточно прояснять картину і допоможуть зберегти «Олександрію».
Якщо справдяться надії Марії Толпіної, одинадцятикласниці 27-ї одеської школи, то, схоже, світ знайде з її допомогою захист не тільки від подразливих укусів комарів, а й зможе захиститися від переносників такої небезпечної хвороби, як малярія. Досі з комарами боролися отрутохімікатами, знищуючи ними заодно і все живе у водоймищах, що призводило до розвитку гнильних процесів у воді й порушення екологічної рівноваги. Марія має намір використати біологічну зброю, тобто бацили, які несуть смерть тільки комарам, і, як підтверджують дослідження, не завдають ніякої шкоди ні людині, ні навколишньому середовищу.
Наступна група дослідницьких робіт присвячена якості їжі. Антон Загорулько з Кривого Рогу своїм винаходом прагне полегшити і зробити більш ефективною працю бджолярів, а Марія Петрова з Одеси зайнята пошуком найбільш стійких до різних погодних умов сортів пшениці. Іра Ламаш із школи №27 міста Одеси мріє не тільки нагодувати нас хлібом, а й побалувати кондитерськими виробами, випеченими з нового сорту пшениці, який відрізнятиметься від своїх родичів надзвичайною м’якозерністю — важливою якістю, необхідною саме для випічки тортів і тістечок. Досі виведення сорту пшениці з такими параметрами нікого і не цікавило, обходилися для приготування пекарських ласощів мукою, що вирощувалася для хліба. А для кондитерських виробів пшениця повинна мати прямо протилежні якості в порівнянні з тими, якi потрібні для випічки хліба. Пройшов тільки перший рік випробувань, попереду ще чотири, щоб можна було заявити про появу нового сорту, але Іра впевнена в успіху на всі сто, а її дослідницькі розрахунки дають для цього всі підстави.
Своєрідний спосіб турботи про те, щоб ми були ситі, вибрав Ярослав Ларецький із школи №67 міста Одеси. Ось вже четвертий рік він розводить змій і випускає їх на волю. Його вихованцями стають деякі види полозів і степова гадюка — тварини, занесені до Червоної книги, які вимирають через забруднення людиною середовища їхнього проживання. Змії знищують гризунів і тим самим сприяють збереженню наших урожаїв. Серед зміїв, які захищає Ярослав, і ескулапів полоз — змія, що обвиває медичну чашу й оспівана в легенді.
Учень Чернівецької гімназії № 2 Василь Бауер докладає зусиль до того, щоб дати нам можливість поласувати «космічними» помідорами, оскільки бере участь в Міжнародному проекті з дослідження схожості насіння, що зберігалося в космосі. Василь стверджує, що врожайність «космічних» помідорiв обіцяє бути вищою, нiж звичайних.
Романтикою космічних досліджень привернув увагу ще один експонат виставки молодіжних винаходів — це макет орбітальної станції багатофункціонального призначення «Гектор». «За допомогою ракетоносія, — розповідає Василь Зичков із ліцею №3 Кривого Рогу, — орбітальна станція виводиться на орбіту. П’ятнадцять квадратних кілометрів вона охоплює своїм «неусипним оком» і може сигналізувати на землю про пожежу, міграції тварин і косяків риб, попереджати про виникнення природного катаклізму.
Зрозуміло, що всією цією науковою творчістю молоді керують серйозні дорослі люди, небайдужі до долі як науки, так і підростаючого покоління: керівники станцій юних техніків і натуралістів, вчені дослідницьких інститутів і вищих навчальних закладів, які захоплюють своїм ентузіазмом молодь, що сьогодні зробити непросто. Про способи підготовки школярів до ефективної самореалізації у своїй майбутній професії кореспонденту «Дня» розповіли Марина Михальова і Карина Фадєєва із Запоріжжя. Карина пропонує всім школярам за допомогою розробленого нею електрохімічного тесту визначати свою психофізичну індивідуальність, щоб враховувати цей чинник при виборі професії. До речі, списки основних професій відповідно до результатів тестів також підготовлені. Марина ж пропонує при виборі майбутньої професії, а також предметів для поглибленого вивчення в школі скористатися розробленою нею методикою визначення свого типу мислення, щоб не помилитися у виборі майбутньої професії.
Подібні презентації організатори хочуть зробити щорічними. А юні учасники i не приховують, що дуже на це сподіваються, розуміючи, яким корисним є подібний досвід. Адже зовсім справа не в тiм, що вони винайшли сьогодні «велосипед», задовго до них створений кимось. Важливо, що народжується творча думка, бажання працювати і бути корисним суспільству.
