Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як зберегти Iллінецький слід

До метеоритної западини проляже туристичний маршрут
20 листопада, 2002 - 00:00

Міжнародний астрономічний союз пильно придивляється до так званого українського гранітного щита. На ньому у різних місцях є 7 відбитків зіткнення метеоритів із Землею в різні часові проміжки.

Один із них, який має виходи на поверхню структурних утворень і найкраще зберігся, знаходиться поблизу селища Іллінці, що на Вінниччині. Цьому відбитку приблизно 400 млн. років. Найдавніший слід метеорита вчені зафіксували на африканському континенті, йому близько 2 млрд. років. Наймолодший, якому 90 тис. літ, відкрито в США — це Аризонський кратер.

Метеоритні відбитки пересічній людині нагадують кам’яний кар’єр, а для вчених- астрономів — це знахідка для дослідження. Тому під Іллінцями цієї осені провели другу міжнародну астрономічну конференцію «КАМАК 02». Перша була там же у 1999 році. В її роботі, крім українців і росіян, брали участь вчені з Болгарії, Словаччини та Англії. А цього разу до них приєднались ще чехи і японці. Довгу дорогу в українську глибинку вони здійснили спеціально для того, щоб набрати камінців з метеоритного кратеру. У себе на батьківщині японці ретельно вивчатимуть матеріал, шукаючи у ньому відповіді на проблеми малих планет і їх взаємодії між собою та Землею.

— Малі тіла взаємодіють між собою та з більшими планетами. Від цього міняється їхній рельєф та рельєф Землі і вплив Сонця на неї, — пояснює Володимир Солоненко, завкафедри фізики Вінницького педагогічного університету, співголова оргкомітету наукової конференції. — Також ми шукаємо шляхи захисту Землі від кометно-астероїдної небезпеки. Адже ймовірно, що малі планети можуть зіткнутись з нашою.

Відбитки метеоритів цікавлять також істориків та археологів, і потребують охорони. З часом вони осуваються, або ж на їх місці утворюються водоймища. Так, радіус Іллінецького сліду вже зменшився вдвічі і зараз становить 3 км. Глибина кратеру близько 200 метрів, а загально площа — майже 30 квадратних кілометрів. На його дні — маленький ставочок. Щоб зберегти та упорядкувати це місце, вінницькі астрономи, спільно з однією з місцевих туристичних фірм, почали впроваджувати проект туристичного маршруту до метеоритної вибоїни. Перший етап робіт розрахований на 3 роки. Місцеві ж жителі часу не гають і гав не ловлять, а використовують тверді метеоритні сполуки для мощення доріжок і будівництва кам’яних огорож.

Вчені також припускають, що в цьому місці є поклади дорогоцінних металів, але в такій кількості, що їх промисловий видобуток був би нерентабельним.

Мирослава СОКОЛОВА, Вінниця
Газета: 
Рубрика: