Майже два роки тому Президент України видав два укази про створення 42 національних природних парків (НПП). Насторожують не тільки вони, а й пізніші укази про створення ще 11 національних природних парків, двох природних заповідників, одного ботанічного саду та ландшафтного заказника. Вражаюче — 15 природно-заповідних територій одним махом, за один день! За тридцять років спромоглися створити 23 національні парки (не виходить навіть по одному на рік), а тут одразу аж 11. Наразі розроблено новий проект Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року, затвердження якої «застряло» у Верховній Раді України. За цією програмою планується створити аж 60 національних природних парків, 6 природних заповідників, 3 біосферних заповідники. Отак!
ЯК ПОЄДНАТИ ОХОРОНУ З РЕКРЕАЦІЄЮ
Нині в Україні «існує» 39 національних природних парків, а в першій країні світу — США — десь більше 50 (по одному на штат, у нас — більше! — 1,5 на адміністративно-територіальну одиницю). Однак пропорції — річ уперта і суперечлива: один американський штат Техас більший за всю Україну.
Національні парки — це достатньо великі території, де охорона природи частково поєднується з рекреацією, тобто відпочинком людей у природному, мало зміненому середовищі. У багатьох національних парках під рекреаційне використання відводиться до 5-10% території, однак природоохоронні задачі переважають над рекреаційними. На відміну від заповідників, національні парки не можуть бути повністю закритими для відвідування.
Перший національний парк в Україні — Карпатський, існує з 1980р. Тут знаходиться найвища вершина України г. Говерла (2061м), охороняються найбільш унікальні пейзажі та краєвиди Українських Карпат. Чарують невинною красою високо розташовані в горах Карпатського парку озера — Марічейка, Несамовите; велично виглядають найвищі (після Говерли) гірські вершини України — Бребенескул, Петрос, Ребра, Піп Іван Марамароський. Природними скарбами національних парків України можна назвати також Шацькі озера на Волині з найглибшим озером України — Свитязь, гірське озеро Синевир в НПП «Синевир», букові праліси Ужанського НПП. Казковою красою милують око крейдяні ландшафти Святих гір в однойменному національному парку на Донеччині.
У створенні національного парку першими повинні бути зацікавлені люди. Так, частина коштів від продажу ліцензій на полювання у межах окремих національних парків Африки йде на облаштування доріг, будівництво шкіл, лікарень та інших елементів соціальної інфраструктури. Зрозуміло, що населення, яке проживає у межах парку, буде зацікавлене у відтворенні тваринного світу і природного ландшафту його території.
То все, як мовиться, де-юре. А де-факто? Щодо новостворених, зокрема Гетьманського НПП — окрема розмова. Складається він із понад 40 окремих невеликих ділянок, розміщених у трьох адміністративних районах області: Тростянецькому. Охтирському і Великописарівському. Скільки державних грошей тепер необхідно, щоб винести в натуру їхні межі! І служба державної охорони цього національного природного парку мусить бути більш чисельною.
Щоб якось виконувати Указ Президента щодо створення Гетьманського національного природного парку Мінприроди доручило Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Cумській області надати матеріально-технічну допомогу адміністрації парку в забезпеченні оргтехнікою, офісними меблями, канцелярським приладдям та обладнанням, транспортом тощо. Якось з балансу Держуправління на баланс національного парку перевели автомобіль. Ну, а далі що? Крісло, щоб сидіти, хай директор приносить з дому, або купляє за свої гроші...
ЗАРОБЛЯТИ НА СЕБЕ — ЗАВДАННЯ ПАРКІВ
Альтернативи створенню національних природних парків немає, оскільки на їх територіях земля перебуває у державній власності, власне, всього українського народу. Але де взяти кошти на їхнє утримання, не кажучи вже про функціонування (зокрема, створення сервісної інфраструктури)? Ситуація з бюджетним фінансуванням установ ПЗФ залишається складною. Особливо недостає коштів на капітальне будівництво і придбання техніки та обладнання. Практично не оновлюється матеріально-технічна база природно-заповідних установ.
Фінансуються установи природно-заповідного фонду з держбюджету лише на рівні 35% від потреб (у США, для порівняння, на 90%). Переважно це кошти на утримання (зарплата, нарахування на зарплату). Відповідно, через низький рівень фінансового і матеріально-технічного забезпечення погіршується і до того незадовільний їх стан.
Звичайно, стовідсоткового фінансування національних парків, природних і біосферних заповідників ніколи не буде. Тому без реформування фінансового забезпечення ПЗФ України його подальший розвиток стає проблематичним. Одним із напрямків такого реформування є більш ефективне використання рекреаційного потенціалу. Реальний шлях вирішення проблеми — заробляти власні кошти. Певні кроки в цьому напрямку зроблені. Наприклад, у ряді національних парків, природних і біосферних заповідників Мінприроди — самофінансування на 20—25%.
У переліку затверджених платних послуг, які можуть надаватися, приміром, національними природними парками, значна частина їх спецкоштів поступає за рахунок «операцій» з лісом. А треба, щоб гроші, отримані від реалізації лісопродукції, поступово були замінені коштами від розвитку рекреації та екотуризму.
У штатному розкладі національних природних парків є заступники директорів із рекреації та маркетингу, та особливого маркетингу рекреаційних послуг не видно. З багатьох причин — чи не найважливіша: відсутність середнього за доходами споживача і, відповідно, споживчої вартості «продукції» парків. Також при організації рекреаційної діяльності виникають, так би мовити, суб’єктивні проблеми.
Наприклад, Карпатський національний природний парк щорічно відвідують численні групи туристів (50—100 тис. відвідувачів). Масовими тут стали сходження на г. Говерлу і зумовлені ними рекреаційні навантаження. Так, ще за радянських часів, у піковому 1988 році парк відвідало до 1 млн. відпочиваючих, включаючи 30 тис. туристів, що піднялися на Говерлу. У 2002 році побито новий рекорд — під час Всеукраїнських сходжень у День Незалежності на «українській Фудзіямі» побувало понад 11 тис. чоловік. Рекордсменом став і 2005 рік — 16 липня, у день проголошення Декларації про незалежність України, на Говерлу вийшло 17 тисяч людей. Тільки, чи можна їх називати екотуристами? Від такої кількості людей і залишеного сміття Карпати можуть стати нижчими від «занурення» у напіврідку астеносферу земної кулі — явище так званої ізостазії!
Перед Новим роком, 25 грудня, наш Президент порадував іще одним указом — створено національний природний парк «Меотида» у Приазов’ї. Засновано його на базі функціонуючого регіонального ландшафтного парку, з існуючою адміністрацією; помінялась тільки форма власності: з комунальної на державну. Працював Президент і на Новий рік, підписавши ще один указ про створення національного природного парку «Тузловські лимани» в Одеській області. Втім, не забарився (12 січня) указ Президента України про присвоєння більш ніж 20 працівникам заповідної справи звання заслуженого природоохоронця. Аякже, якщо працюєте, то маєте винагороду. Свято ж ще попереду було — вибори!
