Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як жити з ВIЛ-інфекцією

6 грудня, 2005 - 00:00

В чому причина швидкого поширення ВІЛ-інфекції? В тому, що ми часто боїмося визнати: нас це теж може стосуватися. Ми боїмося здавати кров на аналіз з острахом отримати «позитивний» результат. Більшість людей дізнаються про свій діагноз після аналізів під час звичайного медичного обстеження. Така ж ситуація спіткала і Марину з Сімферополя, коли вона, вже будучи вагітною, проходила стандартне обстеження на ВІЛ інфекцію.

НЕОЧІКУВАНИЙ ДІАГНОЗ

Про те, що вона ВІЛ-інфікована, Марина дізналася, коли ставала на облік до жіночої консультації. Тоді вона здавала звичайні аналізи, в тому числі і тест на ВІЛ. «Наркотики я ніколи навіть не пробувала, операцій і переливань крові мені не робили, а моє статеве життя до заміжжя не вирувало», — розповідає Марина. Ідучи здавати кров, Марина і не підозрювала, яку звістку готовий повідомити їй лікар. Тоді вона ще не знала, що попереду її чекає нове, несхоже на попереднє життя.

Лікар зустрів її так, наче тільки її і чекав. «Ви здавали тест на антитіла до ВІЛ. Результат тесту позитивний.» Потім він ще довго говорив про те, що з цим люди живуть, працюють і мають здорових дітей. Марина слухала його, але вже не чула...

Недбало або легковажно ставлячись до власного здоров'я, ми ставимо під загрозу здоров'я своїх близьких і власну безпеку. Для Марини це стало зрозумілим, коли вона усвідомила, що її хвороба може відобразитися на дитині. Можливо, страшно дізнаватися про свій діагноз, але бездіяльністю не допомогти собі та іншим. Завжди варто пам'ятати, що життя не закінчується за наявності будь-якої хвороби, і СНІД тут мало чим відрізняється від будь-якого іншого захворювання. Так, він не виліковується, але є терапевтичні курси, які не дозволяють вірусові розвиватися далі. Можливим є навіть затримати ВІЛ інфекцію на тій стадії, коли вона ще не встигла перейти у таку хворобу, як СНІД.

Пройти процедуру аналізів нескладно — в Києві зокрема існує кілька центрів, де у вас безкоштовно візьмуть аналіз крові. Існує два варіанти проходження аналізів: експрес-тест, після якого результат вам повідомлять уже за півгодини, і звичайна процедура, після якої вам доведеться почекати 3-4 робочі дні. Процедура є анонімною і безкоштовною, забирає лише 5 хвилин. Вам навіть не доведеться вистоювати великі черги, бо наразі в Києві є достатньо лабораторій, щоб обслуговувати населення за його потребами. Хоча, як повідомили мене в одному із центрів прийому крові, зараз кількість людей, які бажають пройти обстеження на ВІЛ-інфекцію, збільшилася. Своє слово сказали соціальна реклама і активна діяльність працівників реабілітаційних центрів.

ІНШЕ ЖИТТЯ ЗА ТИХ САМИХ УМОВ

Прийшовши додому, Марина довго не могла отямитися. Звістка, яку вона отримала, здавалася настільки жахливою, що відразу з'явилися думки про смерть. «Чоловік, коли з роботи прийшов, сів одразу поруч, думав, що я захворіла. І тут я не витримала і розридалася. А потім повітря у груди набрала і випалила на одному подихові: Сашенько, любий, у нас не буде маляти, а я незабаром помру — у мене СНІД, мені в лікарні сказали!» — згадує Марина свої перші години життя з новим статусом. Чоловік тоді дуже допоміг їй морально. Вранці він поїхав до СНІД-центру, здав аналізи. Через три дні стало відомо, що Саша теж інфікований.

А потім почалося інше життя. Вони перечитали купу літератури на тему ВІЛ/СНІД, консультувалися із лікарями СНІД-центру, дзвонили на телефон гарячої лінії. Поступово дізналися, що життя не закінчується разом із отриманням «позитивного» результату. Існують способи якщо не подолання, то принаймні боротьби із цією хворобою. ВІЛ уражає клітини імунної системи, які називаються СД4-лімфоцити. Противірусні ліки, які приймають для лікування ВІЛ, уповільнюють розмноження вірусу в організмі, а це дозволяє зберегти більше число клітин СД4 і уникнути подальшого ушкодження імунної системи. Наразі у світі існує 16 зареєстрованих препаратів для лікування ВІЛ-інфекції. Багато препаратів перебувають у процесі розробки і, можливо, деякі з них почнуть застосовувати у найближчі кілька років. Ця терапія однаково ефективна для дітей і дорослих.

ВСЕУКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЛЮДЕЙ, ЩО ЖИВУТЬ ІЗ ВІЛ/СНІД

Але вся інформація про життя з ВІЛ здавалася Марині якоюсь відстороненою, наче несправжньою. Захотілося познайомитися з тими, хто сам зіштовхнувся з цією проблемою. Так вона дізналася про Всеукраїнську мережу людей, що живуть із ВІЛ. Вона подзвонила до Києва, а там, дізнавшись, що вона і чоловік мешкають у Сімферополі, порадили звернутися до Кримського відділення мережі. Коли я побачила цих людей, я повірити не могла, що вони «по один бік барикади» зі мною. Життєрадісні, веселі, життєлюбні.» — каже Марина. У центрі вона познайомилася із жінкою, яка, маючи позитивний статус, змогла народити здорову дитину. Тоді у Марини з'явилася надія.

95 із 100 дітей, народжених ВІЛ-позитивними матерями, знімають з обліку, коли малюкам виповнюється півтора року. Для народження здорової дитини, як пояснили Марині, треба лише дотримуватися певних правил. Зокрема, з 28 тижня вагітності починається противовірусна терапія, а народження дитини відбувається через кесарів розтин. Годування грудьми виключається, бо через нього ВІЛ також може передаватися від матері дитині. Коли дитині виповнюється 1,5 року, вже можна робити аналіз на наявність антитіл. До цього часу тест може виявляти в його організмі антитіла матері.

Кримське відділення Мережі ЛЖВ реалізує проект «Медико-соціальний супровід ВІЛ-позитивних вагітних, породіль та їхніх дітей». Тут є групи самодопомоги, а також лікарі-фахівці, які допомагають клієнтам цього проекту на всіх етапах лікування.

ВІЛ І СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

«Чоловік радіє за мене, але сам поки на групи не ходить. Я не наполягаю, хай своє рішення сам приймає. Це особисте право людини, кому говорити про свій статус, а кому ні. Особисто я нікому крім мами не казала. Можливо, потім, не знаю.» — зізнається Марина.

Побоювання Марини є цілком зрозумілими. Наше суспільство ще досі часто намагається закритися від ВІЛ-позитивних людей, лякається їх. Лише 1 з 50 дитсадочків в Україні згоден прийняти ВІЛ-інфіковану дитину. Хоча жодної небезпеки для дітей у цьому випадку немає. Тому ніхто не зобов'язаний інформувати роботодавців, колег чи знайомих про свій ВІЛ-позитивний статус. Згідно із Законом України «Щодо профілактики передання ВІЛ-інфекції і соціального захисту населення» від 2002 року, всі медичні відомості мають носити конфіденційний характер.

Тепер Марина по-іншому дивиться на свій статус, вже не боїться його: «Я не відчуваю, що чимось відрізняюся від здорових людей. Я так само боюся, так само хвилююся, так само люблю і так само хочу бути щасливою. Хіба вірус здатен забрати у мене бажання любити?»

Якщо результат вашого аналізу на ВІЛ позитивний, то чим швидше ви зробите кроки на захист вашого здоров'я, тим краще. Раннє лікування і здоровий образ життя зможуть подовжити життя надовго, бо сьогодні безкоштовне лікування ВІЛ стало доступним для людей, що живуть у будь-якому регіоні України.

Головним закладом, який має досвід лікування пацієнтів, що живуть з ВІЛ, є Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського Академії медичних наук України — відділення СНІД. Там мене повідомили, що єдиним шляхом визначення зараження ВІЛ є лабораторне тестування. Існує багато симптомів, які з'являються у хворих на СНІД, але вони ідентичні симптомам деяких інших захворювань. Тому не зважайте на симптоми, а здайте аналізи. Сам вірус не можна побачити за допомогою жодного аналізу — лабораторне дослідження виявляє лише антитіла, які виробляє організм, як реакцію на вірус. Сучасні, доступні в Україні методи досліджень здатні уловлювати ці антитіла не раніше 1,5—3 місяців з моменту зараження.

Якщо ви надміру втомлюєтесь або відчуваєте складнощі у виконанні щоденних обов'язків, часто хворієте, можливо, ваша слабкість пов'язана з ВІЛ-інфекцією і вам варто пройти тест на ВІЛ. Знання того, що відбувається з вашим організмом, є запорукою вашого здоров'я.

Тетяна МАТИЧАК
Газета: 
Рубрика: