У Донецької області досі немає екологічної стратегії. Проблему спробували розв’язати за допомогою Плану дій з охорони довкілля Донецької області на 2013—2020 рр., який був представлений громадськості минулого тижня.
«Складна ситуація в області склалася тому, що протягом усього часу розвитку промисловості ми досить інтенсивно експлуатували природні ресурси. Сьогодні ми розуміємо, що проблеми треба розв’язувати. Ми є лідерами в Україні за всіма показниками забруднення. Це сталося тому, що ми — найбільш техногенно навантажений регіон України і Європи. Це не наша провина, це наша біда. На жаль, в Україні за всі роки незалежності правила гри не були окреслені. Лише 2010 року ми отримали закон про екологічну стратегію України до 2020 року. Він визначив напрями й завдання, які ми вирішуватимемо. Було ухвалено національний план дій. На базі цих документів ми першими в Україні підготували план з охорони довкілля до 2020 року. Сьогодні він представлений на обговорення громадськості. Він затверджуватиметься колегією Донецької обласної державної адміністрації і сесією обласної ради», — зазначив начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області Сергій ТРЕТЬЯКОВ.
Головна мета проекту — гарантування екологічної безпеки через запобігання і мінімізацію негативного впливу людини на довкілля, екологічне збалансування регіону, перехід від старих методів до нових. У ньому розглядаються охорона атмосферного повітря, водних ресурсів, земель і ѓрунтів, лісів, геологічного середовища і надр, поводження з відходами і небезпечними хімічними речовинами, припинення втрати біологічного і ландшафтного середовища, формування екологічної мережі. При цьому, як зазначив С.Третьяков, усі кошти на забезпечення поліпшення екологічної ситуації надаватимуться великими компаніями-шкідниками. Але про те, як відбувається контроль виплат і дотримання норм, у програмі не сказано. Також немає пункту, який би відповідав на запитання: які санкції чекають компанії чи підприємства, якщо вони не виконуватимуть зобов’язання? «Той, хто розробляв програму, і буде наглядовим органом. Окрім того, програму ще не затверджено, тому громадськість може вносити корективи», — каже С.Третьяков.
Серед заходів, які планується провести за ці сім років, — виведення з експлуатації агломераційних машин, технологічного обладнання на аглофабриках, реконструкція конвекторів; реконструкція і будівництво блокових очисних споруд; консервація малопродуктивних і деградованих земель; утилізація промислових відходів на ПАТ «Азовсталь», ММК ім. Ілліча, ЄМЗ, Авдіївському коксохімічному заводі; заплановано збільшення площі лісів на 8943,4 га тощо. Деякі заходи щодо очищення вод, за словами Третьякова, вже впроваджуються. Загалом програмою передбачено 140 заходів загальною вартістю понад 32 млрд грн. При цьому з державного бюджету планується надати 70 700, 00 тис. грн., з обласного фонду — 745 825,40 тис. грн., фондів міст і районів — 461 176, 60 тис., кошти підприємств — 31 352 426,38; інші джерела — 106 450,00 тис.
«Ви запитаєте: звідки такі суми? Сьогодні фактично головними забруднювачами повітря є двадцять підприємств металургійного і енергетичного комплексу. І визначені в плані заходи — це заходи самих заводів. Коли ми формували програму, запитали в самих підприємств про їх дії до 2020 року. Тому в документах знаходять відображення узяті ними на себе зобов’язання. Наше завдання — працювати з головними забруднювачами і коригувати їхні дії», — зазначив Третяків. При цьому, як уточнила Тетяна СТРОЙ, керівник програм Донецького прес-клубу, компанія СКМ відмовилася брати участь у дискусії, оскільки на цей час їх програму ще не до кінця сформовано і зараз вони займаються саме розробкою екологічного бачення підприємства.
Нині 53% коштів з екологічного фонду підприємств йде до бюджету міста, 33% повертається назад на здійснення екологічних програм.
Голова громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області, заступник голови ГО «Донецький екологічний рух» Сергій ДЕНИСЕНКО зазначає: «Таких програм було вже багато. Ми бачимо, що кількість викидів в атмосферу лише зростає. Це — показник тієї екологічної політики, яка була в області. На жаль, цей план навряд чи щось змінить серйозно. Варто лише поглянути на перелік підприємств, які повинні внести екологічні кошти. Це — Зуївська ТЕС — 8 млрд грн., Кураховська ТЕС — 9,5 млрд грн., Слов’янська ТЕС — 1 млрд грн. Хтось повірить, що ці електростанції протягом певного часу зможуть вкласти такі суми в розвиток своїх підприємства? І, на жаль, на сьогодні немає механізму, який змусити ці підприємства реально вкласти ці кошти».
На думку голови Донецької обласної екологічної громадської організації Володимира ЖУРАВЛЬОВА, головним питанням має бути захист природних вод в Ясиноватій. «Ясиноватський район взагалі не включений. А він стоїть на вододілі трьох річок. І якщо в жодному з населених пунктів не працює каналізація, то що можна казати про вміст цих вод? Але про це не йдеться. Таких проблем дуже багато. Я не критикую уряд, я лише знаю, як складаються екологічні плани. Ніхто ніколи не складає реальних планів і не пише реальних сум, оскільки ніхто не сподівається, що ці плани і ці суми проводитимуться і надаватимуться».
Олена ЯВОРСЬКА, голова Вінницької обласної екологічної Асоціації «Зелений світ Поділля», колишній заступник міністра екології (2006—2007 рр.) телефоном зазначила, що справді «в державі ніхто не займається розв’язанням екологічних проблем», але в рамках цього законодавства програма Донецької області видається досить непоганою.
Проте залишається кілька запитань, які можуть виникнути у будь-якого українця:
Перше: чому сьогодні, враховуючи європейські стандарти і прийняті норми, не розроблено єдиної чіткої програми дій з чіткими санкціями і розподілом ролей?
Друге: чому попри те, що є загальне визнання першочерговості екологічних проблем, ніхто ніколи ще не ставив перед собою це завдання як першочергове? Раніше жоден з депутатів, що вийшли з області, не заявляв про те, що лобіюватиме екологічне законодавство. Щоправда, цього року вихідці з Маріуполя обіцяли підтримати екологічні ініціативи в Раді і створити так зване маріупольське лобі. Про це після екологічних мітингів в Маріуполі заявляв мер міста Юрій Хотлубей. «Усі пропозиції щодо законів ми відпрацьовуватимемо, ми маємо домовленість з народним депутатом України Олексієм Петровичем Білим, Сергієм Анатолійовичем Матвієнковим, гадаю, і Володимир Семенович Бойко нас також підтримає. Щодо вкладання коштів у модернізацію обладнання, все це передбачено програмою з охорони довкілля, та й сучасні реалії змушують акціонерів підприємств виходити на якісно новий рівень», — зазначив він. Проте поки що активності з боку депутатів в цьому плані помічено не було.
Як зауважив «Дню» з цього приводу експерт Національного екологічного центру України Ігор СІРЕНКО, «поки політики будуть бізнесменами, — нічого не зміниться». Інший представник зазначеного центру Геннадій МАРУШЕВСЬКИЙ, погоджується з колегою і говорить, що одна з причин гальмування процесу в межах всієї країни — відсутність політичної волі для реалізації ухваленої екологічної стратегії України. «Вона була прийнята під тиском ЄС, який намагається допомогти нам впроваджувати сучасну екологічну політику. Проте в Україні антиекологічні процеси наразі переважають. І питання взаємодії центральних природоохоронних органів з регіональною владою дуже складне. Для реалізації екологічної стратегії потрібна інтегрована політика, з узгодженням питань, а ми маємо галузеву, тому ці процеси тривають дуже складно, тож проблема має об’єктивний характер».
