Ольга ГЕРАСИМ’ЮК,
«1+1»: — Чоловікові — якщо казати так, як воно є, потрібна така жінка, щоб йому не було соромно при ній бути нікчемою. А взагалі-то чоловіки бувають і хороші, і от таким чоловікам потрібна така жінка, яка б робили їх хорошими. А що з жінками? Чоловік має бути незакомплексованим — не в сексуальному плані, а взагалі (хоча і в сексуальному також). Тут треба підходити у комплексі. Талановитим він, очевидно, має бути, бо нікчема нікому не потрібний. (Хоча завжди трапляється навпаки.) Він має не залежати від жінки. Але він повинен адекватно оцінювати її сили. Він взагалі має вміти так красиво лежати біля її ніг і страждати так красиво, щоб не хотілося через нього гидливо переступити й піти далі.
Іван ДОМБРОВСЬКИЙ, суддя Верховного суду України:
— На мій погляд, чоловiкові потрібна симпатична, всебічно розвинена як у фізичному, так і в духовному плані жінка, приємна для спілкування, активна у суспільному житті, яка розуміє чоловіка і готова у будь-який час допомогти йому, коли у нього виникла якась скрутна ситуація. Звичайно, добра господиня, яка підтримує лад у сім’ї і в домі, доброзичлива, завжди готова зробити добро для будь-кого. Ну, а щодо чоловіка, то, на мою думку, для жінки важливо, щоб це був фізично і духовно розвинений, матеріально і фінансово забезпечений, готовий забезпечити її та сім’ю. Якщо вона займається громадською роботою, то їй потрібний чоловік, який би її підтримував у цьому, ну, і щоб, звичайно, кохав її. Бажаю усім жінкам великого кохання, здоров’я, здійснення усіх їхніх бажань, щоб цей рік став останнім у ланцюжку суспільних незгод, і щоб 8 Березня 2002 року кожна жінка могла сказати: «Я щаслива!»
Іван МАЛКОВИЧ, письменник і видавець:
— В Україні, знаєте, ще й досі іноді вчуваються відгомони матріархату. Згадайте хоча б пісню «Взяла свого милого, залигала, Та й повела на базар, до терлиці прив’язала...» Отже, гадаю, сучасному українському чоловікові треба така жінка, щоб вона його не продавала; по можливості, не била і з якою хотілось би вряди-годи «поділитися жалощами», як співає «ВВ».
А чоловік цій жінці, мабуть, потрібен: а) не дріб’язковий; б) здатний на вчинок і на ніжність. А ще вірний, як чотириногий друг людини, що весело помахує піднятим хвостиком... Друг, одним словом.
Ірина ВАВІЛОВА, віце-президент Української астрономічної асоціації:
— У принципі, ці питання дійсно поєднані, тому що вони невід’ємні від того, якою ти є сама, коли ти думаєш, який чоловік тобі потрібний, які твої власні життєві сили, характер, здоров’я. При цьому повинен бути щоденний стимул для удосконалення. По-перше, чоловік, який подобається жінці, чи з яким жінка ділить свій час, повинен бути, у моєму розумінні, другом. Між ними мусить бути високе взаєморозуміння. Але найголовніше інше: між цими людьми мусять бути певні резонансні частоти. Для мене, як для фізика, це очевидно. Причому не досить важливо, у чому саме, які пріоритети. Це може бути спільне виховання дітей, це можуть бути спільні справи, якісь особисті стосунки, важливі стосунки з родиною, з дітьми чи з батьками. Але ті резонансні частоти, якщо вони існують, дозволяють і чоловіку, і жінці фактично підсилювати одне одного і тим самим робити життя більш щасливим. Безумовно, найвищим почуттям є кохання. Для мене кохати іншу людину — це величезна робота над собою: ніколи не стати нецікавою для тих людей, кого ти любиш.
Віталій АБЛІЦОВ, заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення:
— Жінка потрібна така, щоб вона відповідала чоловічим ідеалам. Думаю, у кожного чоловіка свій ідеал як зовнішності, так і інтелектуального рівня тієї жінки, що буде йти або йде поряд, і тому це питання абсолютно суб’єктивне. Але, якщо спробувати зробити висновок, то, звичайно, бажано, щоб вона тебе розуміла, але щоб і ти її розумів; щоб було, перш за все, взаєморозуміння. До речі, коли я одружувався, викладачка університету нам з дружиною побажала взаєморозуміння і навчитися бути поступливими. Для мене основне — робота, те, чим ти займаєшся, тобто ті серйозні речі, для чого ми приходимо в життя. Але ж без жінок ми не можемо здійснити своїх намірів — честолюбних, егоїстичних.
Ми живемо у такий час і в такій країні, у такому вимірі, де на особисте життя Бог відвів не так багато часу. Чоловіки повинні забезпечити жінкам нормальне життя. У мене таке ставлення до жінок — приходиш до музею і бачиш прекрасну картину, милуєшся нею, але знаєш, що додому ти її не забереш, бо це власність музею. Тому коли б ми так жінок хоча б трошки вище за себе ставили, то нам було б легше. Але ми, чоловіки, на жаль, егоїсти. У цей день я бажаю, щоб жінки справдi були, як весна і щоб ми, чоловіки, все ж таки більше про вас дбали.
