Обговорити майбутні зміни у роботі протезно-ортопедичних підприємств Міністерство соціальної політики спробувало з громадськістю та виробниками. Передусім ідеться про зменшення кількості документів, котрі треба подавати виробникам, щоб оформити договір із державою та забезпечувати інвалідів необхідними речами: тепер не треба подавати звіти з банку про свої фінансові операції, довідки про заборгованість, про сплату податків. Частина документів замінюється на декларації. Як запевнила директор департаменту соціального захисту інвалідів Мінсоцполітики Оксана Полякова, ці зміни так чи інакше позначаться і на користувачах. Але яким чином, коли у законодавчому полі не змінюються вимоги до виробів та не йдеться про їхнє поліпшення чи осучаснення?
Саме якість продукції найбільше цікавила представників громадських організацій та людей із фізичними вадами. Бо папери— це добре, але протези ніг, що ламаються через два тижні, це, зі слів інвалідів, змінює суть справи. Голова Асоціації інвалідів-спинальників Іван Марусевич говорить, що разом із колегами висуває ще одну вимогу до виробників— збільшувати гарантійні терміни використання та ретельніше проводити випробування.
Крім якості, учасники дискусії вимагали зміни підходів до всієї системи протезування в Україні. Колишній боєць Олександр, який пішов добровольцем воювати за Україну, в бою поранив ногу, лікарям довелось її ампутувати, уже півроку намагається вирішити свої проблеми самотужки. У відділі соцзахисту дали йому каталог з інвалідними візками, щоб підбирав на власний розсуд. Однак того, що хоче для себе боєць для активного пересування і по квартирі, й на вулиці, не знайшов. І справа не в тому, що Олександр перебірливий, а в тому, що держава не навчилася реагувати на вимоги інвалідів, які хочуть сучасних та зручних засобів пересування чи реабілітації.
Боєць не може отримати візок ще й тому, що останні місяці виробники чекають на укладання договорів із міністерством. А без цього видавати комусь візок чи виготовляти протез ніхто не береться. Спочатку кошти, а потім— робота. До речі, цього року з бюджету передбачено 820 мільйонів гривень на всю галузь.
— За досвідом минулих років ці процедури переукладання договорів тривали до травня, але в нас бойові дії, коли треба працювати вже зараз. У мене є знайома жінка, її син постраждав на Майдані, потрібен протез руки, ні одна з чотирьох київських компаній не може виконати це замовлення, треба чекати, доки будуть укладені договори,— коментує волонтер ГО «Підмога.інфо» Олексій Краснощоков.— За тиждень до нас звернулись троє людей, яким підприємства теж відмовили. Навіть якщо робити це зі своїх резервів, треба точно знати, що витрати компенсують.
Тому міні-реформа всієї галузі, якої вимагає громада, цілком виправдана. Виробники ж просять міністерство підштовхувати їх до потрібних змін. І це трохи насторожує, бо де ж тоді конкурентна боротьба, бажання виробляти найкраще та найякісніше? Для цього ж необов’язкова вказівка згори.
