Нині в суспільстві та медіа триває дискусія щодо втілюваної Міністерством освіти і науки освітньої реформи. Багато уваги приділяється найперше шкільному рівню, а питання змін, що чекають на вищі навчальні заклади, дещо залишається в тіні. Про нові виклики перед вищою школою відповідно до нового Закону України «Про освіту» й амбітні плани Національного університету «Острозька академія» ведемо розмову з її ректором Ігорем ПАСІЧНИКОМ.
— На вашу думку, яким чином вплине Закон України «Про освіту» на освітній процес, зокрема у вищій школі?
— Висвітлюючи основні положення нового Закону України «Про освіту», наші мас-медіа більшою мірою зосередили увагу на змінах, які стосуються початкової та середньої освіти. Втім, значною мірою цей закон присвячений вищій школі. На цьому чомусь немає відповідного акценту, адже закон передбачає низку нововведень щодо діяльності вищих навчальних закладів, зокрема в особливостях викладання і менеджменту. Якщо раніше ми просто обговорювали важливість якісних показників освітнього процесу, то сьогодні це закріплено на законодавчому рівні. Відповідно до нового закону, якість освіти — це пріоритет навчальної діяльності у вищому навчальному закладі. Тепер університети мають цілеспрямовано працювати над алгоритмом зміни навчальної парадигми. Важливо, що в Законі України «Про освіту» цілий розділ присвячено питанню академічної доброчесності. Це буде стимулювати вищі навчальні заклади розробляти, наприклад, кодекси честі та доброчесності як механізми боротьби з плагіатом. У законі йдеться також про підвищення заробітної платні вчителям та викладачам вишів. Це важливо, оскільки важка праця педагогів і науково-педагогічних працівників має належно оплачуватися. Імпонує, що в новому документі передбачений контроль за навчальною діяльністю, зокрема здійснення постійного моніторингу діяльності вишів. Доречною є сертифікація не тільки навчального закладу в цілому, а й кожного викладача зокрема. Це стимулюватиме нас до постійного розвитку і позитивних змін.
Окремо хочу зупинитися на сьомій статті Закону щодо мови освіти, навколо чого здійняли галас деякі країни. На мою думку, це досить м’який спосіб вивчення державної мови національними меншинами в Україні. Назвіть хоча б одну цивілізовану країну, в якій її громадяни не володіють рідною мовою. Тому дуже добре, що міністр освіти і Президент України в цьому законі взяли до уваги важливість вивчення рідної мови.
Не позбавлений Закон України «Про освіту» й певних недоліків, адже досі ніхто не може ризикнути відкинути такий рудимент, як доктор наук. Цього наукового ступеня немає вже ніде. В усіх країнах визнано ступінь доктора філософії (PhD). Фактично, навіть у наших сусідів-поляків ступінь «доктор габілітований» присвоює президент країни на основі наукових праць спільної тематики. Для цього не потрібно спеціально писати докторську дисертацію, як у нас. А науковці витрачають свій час на здійснення сучасних досліджень, які публікуються у провідних виданнях світу, а не лежать на архівних полицях, припадаючи пилом.
«КОРОНА...» БУДЕ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ В ОСТРОЗЬКІЙ АКАДЕМІЇ»
— Ви є одним із авторів книжкової новинки «Дня» — «Корона, або Спадщина Королівства Руського». Які ваші враження від неї?
— Так склалося, що за часів Радянського Союзу ми фактично не знали своєї історії. Ідеологія того часу апелювала зовсім до інших історичних героїв, акцентуючи увагу на історії Московського князівства, російських царів, потім вивчали історію КПРС. Під час розпаду Радянського Союзу справжнім історичним відкриттям стала книжка Ореста Субтельного «Україна: історія», яка перевернула нашу свідомість у повному сенсі цього слова. Пам’ятаю, що перечитував її кілька разів і мене розпирала гордість за те, що я українець, що ми маємо своїх національних героїв та борців за волю. Тоді це був єдиний підручник з історії України, написаний доступною мовою і розрахований на широке коло читачів.
Продовженням інтерпретації правдивої історії України з цікавим і захопливим викладом матеріалу виявилась новинка серії «Бібліотека газети «День» — «Корона, або Спадщина Королівства Руського». Цей бестселер про історію нашої державності має прочитати кожен українець. Адже ця книга формує патріотичний світогляд. Дуже вдячний, що моя скромна праця «Повернення аристократа. Василь-Костянтин Острозький: до 400-рiччя від дня смерті» також тут представлена. Родовід князів Острозьких абсолютно недосліджений. В Україні — це праці професора Наталі Яковенко, енциклопедія «Острозька академія XVI — XVII ст.» авторського колективу нашого університету і наукові розвідки доцента Ігоря Тесленка. Переконаний, що дослідження «Острогіани» ще не раз приємно нас дивуватимуть, адже доба князів Острозьких — це епоха ренесансу української нації, це низка наших перемог та освітньо-культурних набутків.
«Корона, або Спадщина Королівства Руського» буде обов’язковою для вивчення в Острозькій академії. Передусім для студентів-істориків, журналістів, політологів, філософів, студентів спеціальності «Національна безпека» та ін. Це надзвичайно багатогранна книга. Лариса Івшина і колектив «Дня» не перестає нас дивувати креативністю своїх інтелектуальних проектів та успішною їх реалізацією.
«МИ ДУЖЕ АКТИВНІ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ»
— Острозька академія постійно розвивається. Які плануєте новації в університеті найближчим часом?
— Передусім я дякую Богові, який опікується нашим університетом. За понад 20 років, фактично без фінансової державної підтримки, в маленькому містечку ми стали університетом, з яким вважають за честь підписувати угоди про співпрацю найвідоміші вищі навчальні заклади світу. Сьогодні наші студенти одержують подвійні дипломи — Острозької академії та закордонних університетів, з якими ми співпрацюємо. Також наші студенти цього року знову поїдуть на безоплатне навчання до США. Працюємо над відновленням обмінних програм з Канадою, які були призупинені через військові події в Україні. Нам вдалося виграти участь у низці наукових проектів, які фінансуються Європейським Союзом. Отже, ми дуже активні на міжнародному рівні.
Найбільшим нашим досягненням цього року вважаю відкриття двох абсолютно нових спеціальностей для України — це «Національна безпека» та «Громадське здоров’я», на які ми успішно здійснили набір. Приємно, що спеціальність «Національна безпека» підтримав голова СБУ Василь Грицак, який нещодавно відвідав нашу академію. Він пообіцяв, що випускники цього фаху можуть розраховувати на працевлаштування в лавах Служби безпеки. Спеціальність «Громадське здоров’я» готуватиме менеджерів у галузі медицини. Цей напрям підготовки надзвичайно актуальний у контексті медичних реформ, які відбуваються в Україні. Адже неприпустимо, щоб лікувальними закладами керували, скажімо, видатні хірурги. Їхнє завдання — лікувати, а не займатися адміністративно-господарською діяльністю. Це мають робити менеджери медичної галузі. Також із наступного року на економічному факультеті плануємо відкрити нову спеціальність у галузі інформаційних технологій, яка готуватиме фахівців з інженерії програмного забезпечення. Сьогодні вони користуються надзвичайно високим попитом на ринку праці, адже це — спеціальність майбутнього.
Безумовно, що відповідно до нового Закону України «Про освіту» потрібно дуже багато попрацювати над редизайном університетських навчальних програм і робочих планів. Студент має не просто приходити на заняття, конспектувати й відтворювати знання для викладача, а розуміти, що йому потрібно формувати вміння і навички в галузі його професійної компетентності. Студент повинен передусім формуватися як фахівець.
Ми вже починаємо готуватися до 25-річчя відродження Острозької академії, яке відзначатимемо через два роки. Сподіваємося, що до того часу нам повністю вдасться добудувати новий навчальний корпус на три тисячі студентів. Вірю, що наш інноваційний проект розвитку Острозької академії, схвалений Кабінетом Міністрів України, буде профінансований. На мою думку, в Острозькій академії має бути не більше, ніж чотири-п’ять тисяч студентів. Думаю, що ми на власному прикладі продемонструємо, як в Острозі можна створити університетське містечко. Цей досвід дасть новий подих для відродження малих міст України, які зараз, на превеликий жаль, не розвиваються.
«НАВЧАЛЬНИЙ РІК ЗАВЕРШИТЬСЯ СВОЄРІДНИМ САМІТОМ...»
— «День» уже писав про міжнародний проект «Острог Forum 2017», який цьогоріч відкрили генерал армії Євген Марчук та головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Як плануєте розвивати цю дискусійну платформу?
— Уже два роки поспіль ми проводимо культурно-мистецький фестиваль «Острог-Ренесанс», який продемонстрував, що не варто боятися реалізовувати, на перший погляд, недосяжні ідеї. За програмою цього фестивалю в Острозькій академії виступав легендарний український композитор Валентин Сильвестров, зі своїми концертами побували найвідоміші скрипалі та піаністи. Згодом у нас виникла ідея започаткувати міжнародний проект «Острог Forum 2017», метою якого є публічне обговорення ключових соціальних, культурних, економічних і політичних проблем України. Ми надзвичайно пишаємося, що цю дискусійну платформу погодилися відкрити перший голова Служби безпеки України, відомий український державний діяч Євген Марчук та головний редактор «Дня» Лариса Івшина. Майже три години Євген Кирилович говорив зі студентами про становлення Служби безпеки України та про сучасні виклики, які постали перед нашою державою. Також Євген Марчук пообіцяв окремо приїхати до нас, щоби прочитати цикл лекцій для студентів. Нам дуже приємно, що маємо можливість вивчати колосальний досвід цієї людини, так би мовити, з перших вуст. Друге засідання міжнародного проекту «Острог Forum 2017» ознаменувалося виступом голови Служби безпеки України Василя Грицака, який побудував свою доповідь на прикладах із власного досвіду. Я вдячний долі, що вона приводить до нашого закладу таких почесних гостей. Нагадаю, що Євген Кирилович, будучи міністром оборони, передав Острозькій академії вільні військові казарми, які перетворили на чудове студентське містечко та військовий ліцей. А Василь Грицак, перебуваючи у нас, пообіцяв посприяти у відкритті військової кафедри в Острозькій академії. Тому висловлюю велику подяку цим людям за щиру підтримку.
Наступну зустріч у межах проекту «Острог Forum 2017» плануємо провести з участю міністра інформаційної політики Юрія Стеця та директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Горбуліна. А навчальний рік завершиться своєрідним самітом, на якому зберуться міністри Збройних сил України, Польщі та Литви, щоб обговорити в резиденції князів Острозьких перспективи литовсько-польсько-української військової бригади (ЛитПолУкрбригу), якій присвоєно ім’я видатного воєводи і князя Костянтина Острозького.
Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати колективу газети «День» на чолі з головним редактором Ларисою Івшиною за постійну інформаційну підтримку Острозької академії та міжнародного проекту «Острог Forum 2017» зокрема. Той, хто сприяє здійсненню ініціатив нашого університету, матиме Боже благословення на багато років.
Сьогодні ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник святкує день народження. Символічно, що він збігся з датою заснування Острозької академії. Університет відзначає 441-річчя з дня заснування та 23-річчя з моменту відродження. «День» щиро вітає іменинників!
