Можна вважати, що в нинішньому туристичному сезоні Крим зробив своєрідний прорив: особливість весни — літа-2005 — півострів нарешті став по-справжньому міжнародним курортом. У цьому сезоні «запрацює» чартерна програма з Німеччини — по три чартерних рейси з Франкфурта на тиждень. Заплановано також туристичні групи з Фінляндії та Польщі.
Сьогодні в Криму працює 169 здравниць, загальна кількість ліжко-місць у яких становить майже 56 тисяч. Це на 23 санаторно-курортні установи більше, ніж у минулому році. При цьому кількість доступних для відпочивальникiв місць збільшилася на 11,5 тисячi, повідомляють Podrobnosti.com. Завантаженість цих установ становила 48% — насолоджується кримським сонцем 25 тисяч гостей.
Так що ні позаторішнє збільшення вартості кримського відпочинку на 10 — 15%, ні подорожчання ще на 10 — 20%, що додалося до нього в минулому році, поганої погоди не зробило. Але нинішній сезон, як вважають фахівці з Державної туристичної адміністрації, буде для півострова етапним: по- перше, має пройти випробування цінова політика здравниць, по-друге, для багатьох об’єктів розміщення важливо буде заявити про якість послуг. Особливо для іноземців, які нарешті поїхали в Крим масово. Однак великою проблемою Криму залишається перевантаження південного узбережжя і явне недовантаження на сході — Феодосія, Чорноморський, а також Ленінський район (Казантип). Феодосія вже в нинішньому році зробила серйозний прорив. На травневі свята сюди вперше за два останні роки прийшов круїзний лайнер із німецькими туристами. І якщо в минулому році тут побувало 240 тисяч туристів, то в цьому році місцева влада сподівається на приїзд 300 тисяч гостей. Для цього тут є всі передумови, вважає директор Національної туристичної організації Володимир Царук. По-перше, нові пансіонати та готелі, по-друге, достатня кількість пляжів і, нарешті, цікава екскурсійна програма. І найголовніший компонент — гнучка цінова політика, що для Криму можна вважати «ноу-хау». За словами мера Феодосії Володимира Шайдерова, в найближчі два роки тут буде реалізовано інвестиційний проект будівництва аквапарку і центру розваг.
Нарешті, про пансіонати та готелі. Негативним моментом фахівці називають те, що будуються нові об’єкти хаотично: хто на що здатен. Місцевій владі необхідно розробити й затвердити генеральний план розвитку регіону. Але для цього бюджету республіки доведеться «схуднути» на 3,5 млн.
За логікою, на тлі того, що минулого року кримський санаторно-курортний комплекс «переробив» десь мільярд гривень, гроші начебто і не дуже великі. Однак, як нарікав у кінці минулого року міністр курортів Криму Олександр Таряник, кошти ці пішли до бюджету як прибуток від торгівлі, житлово-комунальних послуг, зв’язку, транспорту тощо. «Ось, наприклад, у Криму ціле літо продавали «кока-колу», пиво «Оболонь», горілку «Союз Віктан», — цитували міністра Podrobnosti, — Однак весь прибуток від цього пішов до Києва, де зареєстровані виробники». Тим часом саме Крим витрачає свої гроші, наприклад, на переробку величезних кількостей сміття, що залишається після курортників.
Так що Олександр Таряник із системою підрахунку доходів від курортного сезону не згоден категорично. За словами міністра, в усьому світі рахують цей прибуток за тим, скільки всього грошей турист «залишив» у країні. У Криму ж, як бачимо, ефективність роботи санаторно- курортного комплексу вимірюють сумою його податкових платежів. При цьому відомо, що, наприклад, із 10 доларів, витрачених у Криму будь-яким відпочивальникам, лише один витрачено на проживання в готелі, який і заплатив податки до республіканського бюджету. Решту грошей турист витратив на проїзд, купівлю курортних товарів, харчування, розваги. Тому, за словами міністра, автономія планує залучити провідних економістів країни для розробки нової методики підрахунку прибутків від курортного сезону. А вже після цього більш аргументовано можна буде ставити перед Києвом питання про перерозподіл доходів.
До речі, про доходи. Незважаючи на оптимістичні показники відвідуваності півострова іноземцями, уряд у цьому році мало не зробив Криму ведмедячу послугу. І не тільки йому. Йдеться про наступне: туристичні асоціації та об’єднання турагентств нарікають уряду на те, що скасування нульової ставки ПДВ на в’їзному туризмі (що було передбачено змінами до бюджету-2005) призведе до подорожчання туристичних послуг і зашкодить іміджу України. Ситуація зі «скасуванням «нульової» ставки ПДВ на в’їзному туризмі з 31 березня 2005 року (фактично заднім числом) шокувала багатьох іноземних партнерів українських туроператорів і призвела до значного погіршення іміджу України як держави з цивілізованим діловим середовищем» — говориться в зверненні до Президента Ющенка. За даними туроператорів, нововведення призведуть до збільшення вартості послуг за контрактами з іноземними партнерами, укладеними ще в 2004 році, на 20%. Різке падіння курсу долара додасть до цієї цифри ще 6%. Тому асоціації та об’єднання турагентств разом з експертами з Держтурадміністрації та комітетами ВР доопрацювали зміни в прийняті норми оподаткування і пропонують ознайомитися з ними Кабміну. Вони також закликали Президента терміново дати доручення уряду змінити ці норми з урахуванням пропозицій експертів. Віктор Ющенко поки що мовчить.
