На анексованому півострові вкорінюють гірші традиції радянських часів. На світанку 12 жовтня відбулися обшуки у п’ятьох будинках у селах Строгонівка і Кам’янка, що поряд із Сімферополем. Двох осіб, Айдера Саледінова і Еміля Джемадінова, після цього відвезли до місцевого управління Федеральної служби безпеки.
Пізніше стало відомо, що загалом затримали п’ять осіб. Крім згаданих, силовики забрали Тимура Абдуллаєва, Узеіра Абдуллаєва та Рустема Ісмаілова. Прикметно, що у кожного з них щонайменше троє дітей. Вдень 13 жовтня суд окупаційної влади мав визначити запобіжні заходи затриманим.
Обшуки проводили в огидній манері: людей не підпускали до їхніх будинків, через це одна літня жінка знепритомніла. Про це розповідають у соцмережах очевидці, свої слова вони підкріплюють відео.
«НАМАГАЮТЬСЯ ПОСТАВИТИ НА ОДНУ ПЛАНКУ МЕДЖЛІС ТА «ІСЛАМСЬКУ ДЕРЖАВУ»
Як повідомили адвокати Еміль Курбедінов і Едем Семедляєв, п’ятьом особам висунули звинувачення за статтею 205.5 Кримінального кодексу Російської Федерації «Організація діяльності терористичної організації або участь у діяльності такої організації». Спочатку до затриманих не допустили адвокатів.
Також вдень 12 жовтня з’явилася інформація, що у район сімферопольського житлового масиву Дубки поїхали чотири автозаки з поліцейськими. «Допускаю, що можуть проводити інші обшуки або якісь затримання», — коментує Ескендер Барієв, член меджлісу кримськотатарського народу, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу.
Обшуки проводили у мусульман, які ретельно дотримуються приписів ісламу, деякі з них недавно повернулися з Хаджу, тобто паломництва. Тому Еміль Курбедінов поділився у Facebook припущенням, що кримчан можуть звинуватити в участі у «Хізб-ут Тахрір» (міжнародна ісламська політична партія, заборонена у Росії). Нагадаємо, на півострові вже було дві хвилі затримань за звинуваченням у причетності до діяльності цієї організації, загалом опинилися за ґратами 16 осіб.
«Окупаційна влада активно намагається ув’язати це із забороною меджлісу, який рішенням Верховного суду РФ вже представила екстремістською організацією, — каже Ескендер Барієв. — Щоб підкріпити це, показують, що серед кримських татар багато так званих представників «Хізб-ут Тахрір», намагаються поставити на одну планку меджліс, людей, які виконують стовпи ісламу, та «Ісламську державу». Гадаю, це цілеспрямовані дії окупаційної влади, щоб виправдати репресивні дії стосовно кримських татар. І ще — щоб показати Європі, яку трясе від ситуації у Сирії, що кримські татари є терористами, які можуть нести загрозу зокрема й їй».
До речі, днями ФСБ порушила кримінальну справу проти члена феодосійського регіонального меджлісу Сулеймана Кадирова. Чоловіку висунули звинувачення за статтею 280.1 КК РФ «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Привід для переслідувань — публікація в Facebook піврічної давнини, в якій активіст називає Крим частиною України.
«РЕАКЦІЯ НА ЗАЛЯКУВАННЯ РІЗНА»
На обшуки у кримських татар одразу відреагувала речник Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца. На своїй Twitter-сторінці вона написала: «Переслідування кримських татар — цілеспрямована політика окупанта. Вчергове вимагаємо від РФ припинити порушення прав людини».
«У першу чергу, як робили по ситуації із Сулейманом Кадировим, у відповідь на дані обшуки прокуратура Автономної Республіки Крим має відкрити кримінальне провадження. По-друге, мусить бути заява МЗС України, щоб могла відреагувати міжнародна спільнота», — коментує Ескендер Барієв. Також українська сторона має збирати матеріали щодо порушень прав людей на півострові та ініціювати введення різними країнами персональних санкцій стосовно тих, хто дає дозвіл на обшуки, і тих, хто їх проводить.
На думку члена меджлісу, дуже важливо, щоб міжнародна спільнота визнала дії Росії як такі, що продовжуються від переслідувань кримських татар у 1783 році. «А якщо кажемо конкретно про заборону меджлісу, є низка пропозицій, зокрема щодо розробки на міжнародному рівні механізму інституційної форми співробітництва між Європарламентом і меджлісом. Це політичний шлях, коли офіційні держави легітимізують орган, який Росія намагається зрівняти з ІД», — додає Ескендер Барієв.
Поведінка агресора лякає людей, але не паралізує їх діяльність. «Окупанти намагаються залякати народ, щоб він не був активним і консолідованим, щоб далі проводити свою політику на півострові, максимально відірвати кримських татар від меджлісу, — зауважує Ескендер Барієв. — Є різні реакції на це. З одного боку, все більше людей, які намагаються менше проявляти себе, бо є загроза їх родинам. Але з другого, починають проявляти себе люди, які раніше не були соціально активними».
