Танення льодовиків, небувалі повені та засухи, урагани — це тільки невелика частина того, що викликано глобальними змінами клімату. Наразі це питання стоїть надзвичайно гостро в усьому світі. Як зберегти екосистему та життя на всій планеті та боротися з наслідками глобального потепління, міжнародні експерти, у тому числі й українські, вирішать на Конференції ООН зі зміни клімату, яка відбудеться в Копенгагені на початку грудня цього року. Як переконують екологи, одне із завдань, які має виконати кожна країна, — зменшити викиди парникових газів. Які ще зобов’язання мають взяти держави та Україна, зокрема, перед світовою спільнотою, «Дню» розповіла координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина РУДНИЦЬКА.
— Пані Христино, за вашими прогнозами, чим завершиться Копенгагенська конференція і до яких кроків та дій вона зобов’яже кожну з країн-учасниць?
— У 1992 році Україною була підписана, а у 1996 році ратифікована Рамкова Конвенція ООН зі змін клімату. У 2004 році у рамках Конвенції був ратифікований Кіотський протокол, який зобов’язує країни зменшувати викиди парникових газів задля попередження глобальної зміни клімату. Щороку серед 200 країн, що ратифікували Кіотський протокол, відбувається зустріч з обговоренням подальших дій для попередження глобальної зміни клімату. Дія Кіотського протоколу має закінчитися у 2012 році, і на цьогорічній конференції в Копенгагені буде прийматися рішення стосовно прийняття нової угоди, у якій пропишуть зобов’язання країн стосовно дій щодо попередження глобальної зміни клімату. Вперше, щоб попередити глобальну катастрофу, людство консолідує свої зусилля, Україна теж повинна взяти на себе низку зобов’язань на міжнародному рівні. Наша держава належить до однієї з найбільш енергонеефективних держав у світі. Втрати енергії під час її транспортування, застарілі технології у виробництві, неефективне використання енергії в житлово-комунальній сфері — все це є значним потенціалом скорочення викидів парникових газів та одночасно є економічно невигідно. Тобто щоб виготовити табуретку, в Україні витрачається найбільша кількість енергії в світі. За підрахунками вчених, ці втрати становлять 40%. Україна має розвивати альтернативні джерела енергії. Великий потенціал є з використання енергії вітру (у Карпатах та Криму) та енергії сонця. Наразі Україна має всього 0,7% від загальної кількості використання альтернативної енергетики, у той час як країни ЄС ставлять мету до 2020 року використовувати 20% альтернативних джерел від загальної кількості. За дослідженнями вчених зі змін клімату, розвинені країни до 2020 року повинні зменшити викиди парникових газів на 40% від рівня 1990 року, а до 2050 року — на 80—90%.
— Яка позиція нашої держави щодо зменшення викидів парникових газів?
— Наразі Україна представила громадськості свою позицію щодо зменшення викидів парникових газів до 2020 року — від рівня 1990 року на 20%. Але насправді це означає лише збільшення викидів. Оскільки у часи укладення Конвенції, Україна переживала не кращі часи (період розпаду Радянського Союзу), розвиток промисловості пішов на спад і забруднення повітря не було таким інтенсивним. Нині Україна викидає 45% парникових газів від рівня 1995 року, тому здається, що ми навіть перевиконуємо свої зобов’язання. Але якщо розглядати фактичні об’єми викидів парникових газів, ми входимо у двадцятку держав, які є найбільшими забруднювачами атмосфери. З позиції України виходить, що нібито ми декларуємо зменшення викидів, але фактично залишаємо можливість лише збільшувати викиди парникових газів і за це не буде нести ніякої відповідальності. Взяття Україно зобов’язань щодо реального зменшення викидів парникових газів буде додатковим стимулом для реструктуризації економіки та нарощування енергоефективності, збільшення об’єму використання альтернативних джерел енергії, реформування житлово-комунального господарства. Щороку збільшуються ціни на газ, а запаси нафти та газу незабаром вичерпаються, тому Україні рано чи пізно доведеться збільшувати енергоефективність та переходити на альтернативну енергетику.
— Що вимагають громадські організації від Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яку позицію ми маємо представити на конференції в Копенгагені?
— Громадські організації вимагають від України більших зобов’язань, зокрема стабілізації викидів парникових газів на рівні 2008 року, на докризовому рівні, коли економіка та промисловість розвивалися достатньо високими темпами. Проблема зміни клімату мало згадуються в програмах розвитку основних секторів економіки. Тому екологічні громадські організації вимагають врахування проблеми зміни клімату під час розробки стратегій розвитку секторів економіки, таких як енергетика, промисловість, транспорт. Україна досі не має плану дій зі зменшенні викидів парникових газів, який розробляє для себе кожна держава світу. Так, навіть Китай та Індія вже оголосили себе країнами, що орієнтуються на використання альтернативної енергії, яка буде становити не менше 20% від загального об’єму енергії. Наслідки того, як сильно змінився клімат, відчуваються вже сьогодні, тому діяти треба негайно. Через це підвищується рівень води у світовому океані, а річки, які мали живлення з льодовиків, будуть пересихати. Через підвищення рівня океану можуть змінитися умови проживання на острівних країнах, а це у свою чергу призведе до неконтрольованої міграції. Як бачимо у новинах, кожного літа у деяких країнах Європи стаються підтоплення, повені, почастішали урагани або спекотні дні влітку призводять до масштабних пожеж. Нещодавно горіли ліси в Греції та Іспанії. Україна теж уже відчуває зміни клімату, а в майбутньому це в першу чергу відіб’ється на сільському господарстві, оскільки погодні умови стануть непередбачувані. Йдеться про опустелювання південних територій, підтоплення берегових територій та розповсюдження нетипових захворювань. Україна не є ізольованою державою на планеті. Уже нині збільшилась кількість та частота повеней у Карпатах. Процеси зміни клімату можуть стати неконтрольованими. Вчені кажуть, що регіони, які були засушливими, стануть пустелями, а в регіонах з високою вологістю буде ще більша кількість опадів. Ще один наслідок глобальних змін клімату для України — розповсюдження інфекційних хвороб, наприклад, малярії — через підвищення температури повітря. Тому зараз людство стоїть перед проблемою, як змінити спосіб життя задля збереження свого життя.
КОМЕНТАР
Владислав ТИМОФІЄВ, старший науковий співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту:
— За останнє десятиліття цього року вже втретє маємо в листопаді погодні аномалії, тобто порівняно теплу погоду в порівнянні з минулими роками. Найтепліший листопад був у 2000 році, тоді середня добова температура становила чотири градуси, що перевищувало норму на два градуси. Зараз маємо середню температуру трохи менше двох градусів, це з урахуванням того, що перший тиждень місяця був нижчим від норми, а в 2000 році весь місяць температура перевищувало норму. З одного боку, листопад видався теплий, а з іншого — ще маємо останній тиждень, коли очікується незначне пониження температури. Одна з причин нинішньої погоди — це активізація циклонів у Північній Атлантиці, які несуть з собою тепло і перекривають холод із Арктики. У глобальному плані не можна пов’язувати погоду за один місяць зі змінами клімату, тому зараз нічого особливого та екстремального не спостерігається, за винятком пожеж в Австралії. Хоча, так чи інакше, все, що відбувається у природі, те, як вона змінюється під впливом діяльності людства, відбивається на погоді. Зараз якраз спостерігаємо певну рівновагу в погодних умовах, і в подальшому температура повітря не буде зростати. Взагалі цьогорічна осінь виявилася стійкою і стабільною щодо погодних умов. Почався такий стійкий сезон у вересні, згадайте, тоді весь місяць був без опадів, до середини жовтня тривала теж тепла погода, правда, вже з опадами. Зазвичай, такі сезони тривають два-три місяці. Якщо циклони з Атлантики й далі перекриватимуть холодні повітряні маси з Арктики, то така погода збережеться десь до середини грудня.
