Шановна редакціє газети «День»! Мій давній приятель — віртуальний мандрівник у часопросторі Хома Скептик, відомий вам із деяких попередніх публікацій, просив мене передати вам свій черговий звіт про дещо з побаченого й почутого у Світовому Театрі Абсурду — мовляв, до традиційних квітневих Днів Сміху. «Який тепер Сміх?» — сумніваюсь уже я — Нескептик. «Таж може бути й Сміх крізь Сльози», — не погоджується Хома Скептик. А вони, мовляв, очищають очі та просвітлюють зір, була б тільки здатність із сміхом оптимістично плакати. «Але це не твій жанр», — намагався я вгамувати його. Та він, як усякий автор-дилетант, упертий до неможливості. Одне слово, мушу виконати його прохання. А ви самі дивіться. Я ж умиваю руки і відповідальності на себе за чужий абсурд не беру.
(в ролі листоноші)
НАША ВІДПОВІДЬ БЕЗДАРНІЙ ВЛАДІ
(З неназваної інтернет-газети майбутнього, без дати). У місті Н. на Луганщині сталася чергова комунальна катастрофа — вийшли з ладу давно не ремонтовані водогони та каналізація. Місто зі стотисячним населенням знову залишилося без води. У Зв’язку з цим мер міста грабіонал Х. закликав громадян розпочати безстроковий мітинг протесту проти агресивного блоку НАТО. А місцевий міліардер Z. заявив, що виділяє 500 тисяч доларів для організації авіамаршу жителів до Києва з метою пікетування Кабінету Міністрів та Секретаріату Президента. «Это будет достойное начало нашего весеннего наступления», — підкреслив міліардер-грабіонал. І, трохи подумавши, додав: «Наш вклад в борьбу с мировым финансово-экономическим кризисом. И с политическим в Украине».
У НАС СПІЛЬНЕ МАЙБУТНЄ
(На початку березня 2008 року в Києві відбувся І «Всемирный конгресс русскоязычного еврейства». — З газет.)
У листопаді 2009 року в Москві відбувся (?) І «Світовий конгрес україномовного єврейства». Його делегати з багатьох країн світу, політичні діячі, бізнесмени, науковці, журналісти — переважно вихідці з України, обговорили питання про підтримку демократичних процесів в Україні, сприяння її економічному та гуманітарному розвитку. Говорилося про Зв’язки з країною походження та моральні обов’язки перед нею. В ухваленій резолюції підкреслюється вірність заповіданій Володимиром Жаботинським солідарності з національними прагненнями українців..
ОСЬ ВОНО ЗВІДКИ ПОЧАЛОСЯ!
(На засіданні Верховної Ради 13 січня 2008 року, під час антинатовського блокування трибуни депутатами від Партії регіонів, депутат цієї партії (ім’ярек) на запитання кореспондента, чим ще, крім повітряних кульок, оперуватиме його депутатська група, гордо заявив: «Та хоч і презервативами, чим захочемо, тим і блокуватимемо. Будь ласка, називайте нас «шаровиками» або «презервативниками». — телеканал «1 + 1», новини 13.02, 19.30; «Голос України», 16.02.08; «Україна молода», 15.02.08).
Про дальший розвиток подій — в інтернет-газеті «Новини Цирку»:
«Заява депутата (ім’ярек) викликала незвичайне інтелектуальне пожвавлення у Верховній Раді й стимулювала обмін державотворчими ідеями між народними обранцями. Колеги депутата (ім’ярек) по партії радили йому замість повного медично-гігієнічного терміну вживати скорочений політичний замінник: «ПЗВ» (Парламентський Запобіжник Вступу до НАТО). Натомість деякі депутати з правлячої «каоліції» (коаліції) висловили здивування з приводу можливої політизації предметів інтимної гігієни і звернулися за роз’ясненнями до Комітету з парламентської етики. Комітет після тривалої дискусії прийшов до висновку, що слід неухильно керуватися законами про депутатську недоторканність та про імперативний мандат при користуванні ПЗВ,.
Тим часом ажіотаж навколо ПЗВ вийшов за межі Верховної Ради. Протягом кількох тижнів ПЗВ зникли не лише з аптек, а й зі складів медичної продукції. Подейкували хто про змову ПЗВ-трейдерів з прихильниками євроатлантичної інтеграції, а хто про оптові закупівлі ПЗВ народними обранцями. Комітет споживачів висловив протест, оскільки дефіцит відповідної продукції може призвести до стрімкого розповсюдження ВІЛ-інфекції серед молоді. Але відомий власник системи секс-шопінгів Артур Дилда заспокоїв громадськість: він домовився з японським фірмами про закупівлю 20 тонн удосконалених ПЗВ з лазерним наведенням.
Тим часом, ПЗВ-криза не зупинилася.
15 лютого 2009 року о 22 годині в «Новинах» «5 каналу» повідомлено про значне підвищення цін на презервативи в Україні, що створює проблеми для соціально активної частини населення. Ведуча «Новин» пояснила це впливом світової фінансово-економічної кризи.
Та чи не від нас починаються всі кризи?! Адже до історичної заяви 13 січня 2008 року у Верховній Раді ні про які кризи світ не знав!
НАШІ В КНИЗІ РЕКОРДІВ ГІННЕССА
За повідомленням інтернет-газети «Новини цирку» (1 квітня 2035 р.), в Києві сталася знаменна культурна подія. На відомому телеканалі у програмі «Свобода слова для одних і тих самих» урочисто відзначали сотий виступ одного із найбільш одних і тих самих — народного обранця Семена Поліфарисейського (партійні прізвиська: «Интеллигент-Наперсточник», «Политтрахкач»). Йому вручено призи «За вірність покликанню», «За інтелігентність», «За шляхетність», «За підступність». Однак урочистість мало не зіпсував відставний народний обранець баламут Андрій Нестерпний, який подав завірену фінвідділом телеканалу довідку про те, що оплатив сто один раз свої виступи, тож рекорд належить йому. Зрештою, знайдено компроміс: обох подано до Книги рекордів Гіннесса за найбільший особистий внесок у розвиток теледемократії.
Фундаментальніше вирішували аналогічне питання на іншому телеканалі в паралельній і конкурентній щодо «Свободи слова для одних і тих самих» програмі «Оскверни уста» (народна назва: «Шоу чорноротих»). Тут переможців із числа найгромогласніших бійців трибунного фронту визначала спеціальна багатопрофільна експертна комісія з фізіологів, отоларингологів, психіатрів, фізиків, шумовиків та інших за кількома показниками: параметри органів звукопродукування, максимальний і мінімальний рівні децибельності (увага: не дебільності!), невразливість на етичні сумніви та докори логіки, здатність «впритул» не чути інших і приголомшувати аудиторію та протистояти її можливим негативним реакціям. За всіма показниками впевнено вела першість заслужена торговка супермаркету «Все для тих, хто й так усе має» Генріетта Богохульська. Її досягнення також пропонується зафіксувати в Книзі рекордів Гіннесса.
ІЗ КАЛЕЙДОСКОПУ СВІТОВИХ ПОДІЙ
В Україні створено Парламентську слідчу комісію для з’ясування зловживань при розмитненні сонячної енергії на користь окремих суб’єктів приватизації.
Україна готується до проведення Євро-2012: в туалеті одного з елітних готелів столиці з’явилося художньо оформлене гасло: «Прохання не кидати недопалки в пісуари» (кількома мовами: державною, мовами національних меншин і мовою російської більшості).
Всеукраїнський фонд «Красивых и популярных» готує великомасштабний «Антикризовий стриптиз». Акція відбудеться на одній з найпрестижніших київських сцен.
Квитки коштуватимуть дорого (почуття скромності утримало організаторів від конкретизації). Одержаний прибуток піде на допомогу вітчизняній секс-індустрії, яка за умов економічної кризи не витримує конкуренції з імпортними технологіями.
Міжнародна організація «Жінки за здоровий секс» висловила протест проти проведення широко розрекламованого конкурсу на «Найсексуальнішого оранг-утанга» з показом змагань на світових телеекранах, — вбачаючи в цьому ущемлення природних прав і прерогатив «людини мислячої» як вінця природи.
ЗА ЄДНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Під таким гаслом відбувся в Палаці спорту передвиборчий хіт-парад найповажніших політичних партій незалежної України. Партійні команди йшли за алфавітним порядком — як на Олімпійських іграх: буро-малиново-сірі; буро-сіро-малинові; малиново-буро-сірі; малиново-сіро-бурі; сіро-буро-малинові; сіро-малиново-бурі. Попереду кожної колони — відомі партійні керманичі. В руках у кожного з них миролюбно-гострі Сокири миру з випробуваного партійного булату: найкраща зброя у двобоях і трибоях за єдність українського народу. Над партійними колонами — полотнища різнокольорових прапорів. Полотнища закріплені на депутатських штиках. (Примітка ред.: на парламентському жаргоні «штиками» називаються депутатські мандати. «У нашій фракції стільки-то штиків», — з гордістю оголошує той або той діяч). Оскільки у Верховній Раді партії мають неоднакову кількість штиків, картина виглядала досить пістрявою і викликала невдоволення менш оштикованих партій. Тож гасло єдності знову опинилося під знаком питання...
РУШНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЗЛАГОДИ
Тож вирішено спільними депутатськими силами вишити у Верховній Раді Рушник Національної Злагоди. Вишиватимуть урочисто, за новими технологіями: особливим матеріалом — різнопартійним колючим дротом, оперуючи фракційними штиками. Глибина задуму полягає в тому, що, по-перше, застосування замість ламких традиційних голок незламних дорогоцінних штиків продемонструє їхнє миролюбне призначення і засвідчить надійність роботи; по-друге, доленосний акт ставання депутатів на вишитий колючим дротом Рушник Національної Злагоди продемонструє народові рішучість партій, блоків, коаліцій і каоліцій іти на суворі випробування й жертви задля високої мети — Національної Злагоди.
Однак і тут виникли несподівані ускладнення. У Зв’язку із світовою фінансово-економічною кризою в Україні, як виявилося, збанкрутували підприємства, що виробляли колючий дріт. Політичні сили лівого, ліво-центристського і ліво-правого спрямування запропонували звернутися до суперстратегічного партнера, в якого є невичерпні старі запаси соціалістичного колючого дроту в районах вічної мерзлоти. Натомість право-праві побачили в цьому загрозу адекватності процесу вишивання і його надмірну політизацію, а власне — підконтрольність агентурі суперстратегічного партнера. Після обоюдогострих дебатів вирішено дорозглянути питання на Погоджувальній раді партій, блоків, коаліцій і каоліцій.
КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄДНАВЧОСТІ
Однак проблема національної солідарності не дає спокою українській політичній еліті. Вона ніяк не може заспокоїтися, поки не досягне своєї мети. Здавалося б, справа простіша простого: мета ж у всіх одна — кожна політична сила закликає націю сконсолідуватися навколо неї самої. Хай буде так, єднаймося! Хоча і б навколо — дуже ж хоче. Так ні ж. Кожна інша вважає: навколо неї! І тільки навколо неї! Інакше... хай краще підемо всі на дно і там уже напевне зрозуміємо їхню правоту. І вже під їхніми гаслами спливемо нагору — раз і назавжди. Або виловлять нас рятувальні шлюпки західної чи східної прописки. Але й на такий варіант не згоден покищо ніхто. Хоч на дно, тільки б під моїм кермом!
Тому вирішено раціоналізувати процес визначення найбільш об’єднавчогенної партії. Рейтинг об’єднавчої потужності визначали за двома показниками: 1) кількість виголошених партією закликів до консолідації: 2) кількість здійснених партією успішних блокувань парламентської трибуни. Справа виявилася непростою: за сумою обох показників усі партії набрали однакову кількість очок. Тоді деякі експерти запропонували іншу методику рейтингування: кількість закликів поділити на кількість блокувань — це, мовляв, точніше відбиватиме реальну картину політичної консолідації. Однак інші експерти заперечили: треба, навпаки, помножити кількість закликів на кількість блокувань: це дасть адекватнішу картину політичної ініціативності відповідної партії. Лунали й голоси про те, що слід брати до уваги не лише кількісні показник, а й якісні (темброві забарвлення та естетична краса закликів, сюжетна інтрига та ігрова привабливість блокувань тощо).
Зрештою, ухвалили: відправити питання на доопрацювання в Комітет з проблем державного будівництва та в Комітет з парламентської етики, а також звернутися за роз’ясненнями до Ради Європи, ОБСЄ та Міжнародного суду в Гаазі.
ДИПЛОМАТИЧНІ МІНИ ТА ВОВЧІ ЯМИ НА ПОЛІ ВІЧНОГО БРАТЕРСТВА
(З інтернет-газети «Світ у наших обіймах», 20 березня 2095 року). Багатодесятилітній Посол України в Росії Фрол Многохамов дав інтерв’ю популярній московській газеті «Чигиринський гайдамака в Росії». У властивій йому і визнаній світом щиросердій манері він заявив, що йому не до смаку надто вже ідилічні стосунки між Президентом і Прем’єр-міністром братньої Росії, які начисто виключають можливість внутрішньополітичних конфліктів, — а це є серйозною загрозою для демократії в Росії та викликає зневажливий подив у всьому світі.
Реакція Міністерства закордонних справ Росії була блискавичною: Послу України нагадали, що його анальфабетні з погляду дипломатичної етики висловлювання не мають аналогії в світовій історії, і в разі повторення чогось подібного він буде оголошений персоною нон грата. Однак Посла України ця грізна нота анітрохи не збентежила. «Хай спробують», — багатозначно сказав він кореспондентам. А потім, трохи подумавши, замріяно додав: «Мені тут комфортно. Я вже сорок років послую на берегах Москви-ріки, і не вони вирішуватимуть, скільки ще буду».
Наче й самовпевнено, але Посол України знав, що говорив. Адже другого дня всі опозиційні партії в Державній Думі Росії дружно стали на його захист — звинуватили Міністерство закордонних справ у провокації проти суперстратегічного партнера, який є найбільшим споживачем російських нафти й газу, російської інформпродукції, російських банкових паперів, російського шоу-бізнесу, російських політіміджмейкерів тощо. «Чи здають собі звіт ультранаціоналісти з кремлівських пагорбів, що станеться, коли Росія втратить цей необмежений ринок?!», — патетично вигукнув депутат Придибайло, голова опозиційної партії «Русские за Малороссию», і його підтримали вигуками, тупотінням ніг і ритуальними танцями не тільки опозиціонери.
Наступного дня Міністра закордонних справ великої держави Росії було відправлено у відставку під бурхливі оплески проукраїнської більшості в Державній Думі.
НАШІ ГОЛОСИ З КОСМОСУ
31 грудня 2099 року. Історичний день в історії не лише України, а й усього космотовариства! Одночасно два українські ракетоплани зробили посадку на планетах Сонячної системи: на Венері привенерився космокорабель, пілотований Главою Держави, а на Марсі примарсився неменший космокорабель, пілотований Главою Уряду.
Узгоджений двополіт був присвячений остаточному примиренню між гілками української влади і приурочений до настання ХХІІ століття нашої ери. Глава Держави і Глава Уряду від імені українського народу привітали всіх космогромадян зі своїм примиренням, а також із успішним розв’язанням політичних та фінансово-економічних криз ХХІ століття і висловили тверду надію на їх мінімізацію в ХХІІ-му. На знак остаточного примирення гілок української влади очільники обох гілок, — використовуючи фантастичні можливості модерних технологій, — простягли між Венерою і Марсом, як між двома берегами Хрещатика, величезний транспарант з написом кольоровими космопроменями: «Любіть Україну!».
Потім Глава Держави докладно розповів космогромаді про героїчне минуле України, про величезні успіхи нової України на всіх напрямках державотворення та інтеграції в космопростір і одверто зізнався, що ці успіхи були б ще величезнішими, якби не постійна і злочинна протидія з боку Уряду та підступні маневри його керівництва. Тієї ж миті з Марсу розпочався тріумфальний звіт Уряду про його величезні успіхи на шляху неухильного піднесення народного добробуту, — і ці успіхи, само собою зрозуміло, були б ще величезнішими, якби не постійна і злочинна протидія з боку Глави Держави та його апарату. Далі почувся якийсь тріск і гуркіт... Напевне, тамтешні технології не витримали такої енергетики...
Треба сказати, що космічні агенства новин не пустили в космоефір деякі надто емоційні висловлювання, що могли викликати стреси в інопланетян. Але й «розмитненої» фразеології вистачило, щоб викликати легеньку паніку в космоспільноті, та й на спільній малій батьківщині — Землі...
ЧУЖОЇ БІДИ НЕ БУВАЄ
Та немає злого, щоб не вийшло на добре. На тривожні голоси з українського політикуму першими відгукнулися брати-земляни. До Києва прибула об’єднана делегація «Подвижників примирення» з усіх кінців світу та з усіх епох: тібетських гуру, буддійської секти Дзен, китайських конфуціанців, японських самураїв, майстрів йоги, дзюдо, джиу-джитцу і карате, давньоруських волхвів, якутських шаманів, африканських тотемних жерців та політтехнологів з усіх розвинених і особливо нерозвинених країн.
Є надія, що така авторитетна делегація, використовуючи свій потужний магічний і раціоналістичний потенціал, зможе бодай тимчасово примирити українських владарів та претендентів на владарство. До того ж, очікується прибуття повноважної делегації інопланетян, оскільки й у Космосі давно вже відчуваються моральні збурення під впливом негативних випромінювань з київських владних осередків. Останні ж заяви українських керманичів, що прозвучали з Венери й Марса, викликали в найближчій до Землі Галактиці, відомій як «Чумацький шлях», стан, близький до хаосу, — можливо, справджується давнє припущення про генетичну спільність, походження галактичних чумачан від полтавських чумаків.
Одне слово, весь універсум збуджений до краю. І це дає надію: на нашу біду якось та знайдуть раду спільними силами. Прислухаймося ж! І чекаймо!
