Сумний і невеселий Пилип Крупа, директор Хмельницького
міського центру зайнятості населення. Він пояснює причину кепського настрою
так: «Гряде випуск у вузах, коледжах, ПТУ, то матиме наша команда жнива».
Називає торішніх «молодих фахівців»: інженер перевчився на слюсаря з
ремонту автомобілів, лаборант хіманалізу — на цирюльника, бухгалтер — на
ліфтера, економіст — на машиніста насосного устаткування... З когорти «робітничої
зміни шевців» лише одному, найзавзятішому, поталанило влаштуватися за фахом,
повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ. Закінчив він торік
профтехучилище взуттєвої фабрики, що «лежить» і ніяких ознак життя не показує,
з відчаю, що не може влаштуватися на роботу, пішов до міського голови Михайла
Чекмана на прийом: «Допоможіть!..». Зажурився міський голова: «А чистильником
взуття пішов би?». Той погодився. То М. Чекан зателефонував до начальника
залізничного вокзалу, аби знайшов для молодого випускника місце. «За п’ять
місяців цього року 427 громадян стали на горло своїй пісні, яку років чотири
чи п’ять натхненно вивчали. Стільки живих душ охопили перенавчанням. А
торік за цей же період — лише 139 душ», — розповідає Пилип Крупа.
