«Ось, знову прислали рекламний проспект про нарощування нігтів, — сміється Світлана Колесникова, ветеринарний лікар салону краси для тварин «Брати М». — Поки до наших людей дійде, що наш заклад для чотириногих, ми отримуємо дуже багато корисної інформації про косметику для людей.» Навколо нас стрибають, розмахуючи рожевими та бузковими кучерями, салонні моделі — пуделі Міккі та Лео. Їм, схоже, абсолютно начхати на свій стиль — головне, що добра тусовка. Компанія кролика Роджера, що гризе капусту в клітці, пуделів цілком влаштовує. Альбом із фотографіями собачого манікюру (або, правильніше, педикюру?) змушує нас почервоніти за стан власних рук, але й легке обурення такими «панськими витребеньками» закрадається в душу. Однак Світлана зі заразливою переконаністю пояснює нам необхідність роботи такого салону. «Ми навчаємо культури утримання тварини в місті, бо міська тварина має бути природно чистою. Все решта — це додаткові заходи, а чистота — обов’язкова вимога.» Купання, стрижка, тримінг, виведення бліх і кліщів, зняття зубного каменю, чищення зубів — ось той набір первинних послуг, які рекомендують господарям для їхніх вихованців фахівці зі стилю для тварин. На немитому й нечесаному бобтейлі кіски до свята не заплетеш, та й дреди також не вийдуть.
До речі, собачий цирульник повинен мати міцні нерви, гарну як фізичну, так і, власне, перукарську підготовку. Чого варта різноманітність лишень стрижок пуделів! Тільки зачіска «скандинавський лев» існує у вісьмох видах («скандинавський», бо її вигадали у Фінляндії). А ще — «англійське сідло», «класична англійська», «модерн», «клоун», «ковбой» та «середня тихоокеанська».
Часом майстри салону стрижуть котів. Терпіти таке знущання над своєю особою Мурзикам та Муркам доводиться зовсім не заради краси. Господарям пухнастих персів, які побоялися підійти до своїх вихованців із гребінцем у перші півроку життя примхливого улюбленця, неодмінно доводиться нести до салону краси для тварин пазуристе скудлате руно (що, як правило, ще й має стійкий характерний запах на додачу). Щоб тварина після візиту до салону не була схожою на нещасного призовника термінової служби, кота можуть постригти художньо — під лева, наприклад, а для підтримки бойового духу нанести на «борт» Васьки трафаретний малюнок мишки. Кількість «збитих», тобто з’їдених, гризунів може коливатися залежно від самоповаги кота й відданості любові хазяїв.
До речі, фарби, що використовуються в салоні, як і іншу косметику, виготовлено виключно для тварин. Смужки зебри зійдуть із вашого улюбленця за декілька днів, для цього тварину навіть не доведеться мити. Знаючи з власного досвіду, як важко переконати кота або собаку в тому, що яскраво-червоний махровий бантик на шиї — це саме те, що треба, ми скептично поставилися до викладених у спеціальній вітрині салону гумочок, бантиків і капелюшків, сприйнявши їх як знаряддя витончених тортур. Але, виявляється, ми в експериментах над своїми вихованцями просто використовували неправильні бантики. Салонну ж, привезену з-за кордону, — від Америки до Москви, продукцію спеціально зроблено так, щоб не завдавати тварині незручностей.
Якщо косметика та аксесуари для тварин вже стали індустрією, то одяг для собак — завжди ексклюзивного, індивідуального пошиття. Як показує практика, двох собак з однаковими мірками знайти неможливо, пояснює модельєр собачого прет-а-порте і от-кутюр Олена Судакова. Колег у Олени в Києві небагато: щоб стати фахівцем із собачої моди, новачкові треба витратити, як мінімум, декілька років, поїздити на виставки собак. Та й попит на моду для чотириногих поки що не такий великий.
Якщо фарби для вусів і брів, педикюр і парфуми — це капризи власників, то комбінезон — наприклад, гігієнічний — буває просто необхідний собаці. Йдеться, по-перше, про осіб жіночої статі, по- друге, про породи, які не відзначаються особливою «морозостійкістю». Шапочки шиються для хворих на отит собак. Але раціональність доповнює й естетика. «Якщо раніше шили темненьке, щоб проскочити вулицею непомітно, то зараз усі хочуть ексклюзив різних кольорів із кишеньками та блискавками», — розповідає Олена Судакова. За її словами, останнім часом попит на вдяганки для собак збільшився. В основному замовляють комбінезони виставковим довгошерстим собакам, яким одяг потрібен не для тепла, а для захисту шерсті — взимку сніг і сіль псують розкішну гриву. Часом замовляють просто пильовики. Особливо складні замовлення, говорить Олена, на взуття. «Треба, щоб собака одяг його й пішов. Необхідно знати специфіку стопи. Для того, щоб пошити взуття на 4 лапи, треба затратити хоча б тижні зо два.» Замовляють Олені й вечірні вбрання для собак. В основному, от-кутюр люблять хазяї йоркширських тер’єрів — найпопулярнішої, за словами Олени, породи серед українського бомонду.
«На виставках собак часом влаштовують покази, але наш народ зустрічає костюми й капелюшки реготом. Не доросли ще, не дозріли, — говорить Олена, й у її голосі відчувається образа професіонала. — Це розуміє лише собакар, а ті, хто приходить на виставку просто подивитися, цього не розуміють.» Бульдог у панамці й штанцях-пісочнику в багатьох викликає сміх. Але насправді часто варто поспівчувати невдягнутому собаці цієї породи. Англійські бульдоги схильні до перегрівання, і капелюшки під час спеки їм просто необхідні. А при морозній погоді переохолоджується нижня частина собаки, що загрожує циститом — захворюванням нирок. Порятунок — штанці.
Олена Судакова скептично ставиться до тих, хто шиє своїм собакам одяг лише як аксесуар до власного вбрання. Але й у раціональному собачому одягу все має бути естетичним: «Вже давно з моди не виходить камуфляж, хоча іноді хазяї не розуміють, що їхній собаці він просто не пасує. Одного разу мені довелося шити камуфляжний костюм на болонку. Смішно, але що поробиш — клієнт завжди має рацію». Зараз в моду ввійшли світловідбивні стрічки — це й елегантно, й практично. Собаку, що зірвався в темряві з повідка, так буде легше відшукати господареві, його помітить водій машини, що також досить важливо.
Комбінезон для собаки, загалом, не розкіш. Коштує він від $10 до 50. Особливо химерні моделі, природно, обійдуться дорожче. Працівники салону «Брати М» зазначають, що чим багатші їхні клієнти, тим частіше вони звертаються до послуг фахівців. Час іде на заробляння грошей, а твариною нехай займаються перукарі та стилісти. З другого боку, люди з меншим прибутком краще доглядають за своїми вихованцями. Багато клієнтiв привозять тварин у салон лише одного разу, дивляться за роботою майстрів і потім роблять усе вдома самі. Олексiй Дивєєв-Церковний просто прийшов сам, за усною консультацією, все зрозумів і поки що своїх котів на миття й на прийом до стиліста не привозив. «Ми за те, щоб люди, які мають гроші, вчилися самостійно доглядати за своїми вихованцями, — говорить Світлана Колесникова. — Нехай ми менше заробимо, але тварина регулярно отримуватиме частку турботи, догляду і, що важливо, тепла від свого хазяїна. Здоров’я й хороший настрій вихованця — завжди в моді.»
