Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«За підсумками буде видно, чи змінюється щось в Україні»

У Харківській області міліціонерів судять за тортури
21 травня, 2015 - 13:06
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

У травні в місті Змієві Харківської області почалися суди над трьома міліціонерами, майже через рік після жорстокого побиття місцевого жителя Олега Аліпіна на очах його сусідів і матері, що призвело до важких травм 35-річного чоловіка. Працівників міліції звинувачують у перевищенні службових повноважень, окрім цього висунуто звинувачення в тортурах, за що передбачено десять років позбавлення волі.

Сестра постраждалого, працівник соціальної служби Оксана Глущенко, з жахом згадує 3 червня 2014 року: «Вдень мені на роботу зателефонувала мама та зі сльозами повідомила, що брата Олега побили міліціонери — два дільничних і їхній начальник, і кудись відвезли. Я кинулася в райвідділ МВС, але туди його не привозили. Старший дільничний Олександр Танцур відвіз мене на узлісся, де Олег лежав у наручниках, із синцями по всьому тілу, з розбитою головою і з величезною пухлиною в паху. Біля нього стояли два дільничні міліціонери-однофамільці — Іван та Ігор Омельченки».

Олег Аліпін згадує, що міліціонери вимагали, щоб він зізнався у крадіжці частини металевого паркану, оскільки «їм треба відзвітувати». Чоловік запевняє, що звинувачення було помилковим, і коли він відмовився «зізнатися», міліціонери стали його по-звірячому бити, і якраз прямо біля його будинку, на очах матері, після чого відвезли в ліс, де почали бити по геніталіях ногами і важкою палицею. Били також по колінних чашечках і по руках, щоб потім сказати, що він із кимось побився, розповідає Олег.

Начальник райвідділу Олександр Танцур запропонував відвезти постраждалого до лікарні. «Олега справді відвезли до лікарні, проте не для надання допомоги, а щоб просити лікаря засвідчити, що травми були нанесені тижнем раніше», — стверджує Оксана Глущенко. Лише наступного дня чоловіка прооперували, діагностувавши черепно-мозкову травму і важкий набряк верхніх і нижніх геніталій. А ще за два тижні вже в харківській лікарні у нього виявили перелом двох ребер. Сестра постраждалого впевнена, що лікарі в Змієві навмисно приховали факт перелому на прохання міліціонерів. Розповідає, що сьогодні Олег важко переживає наслідки побиття — його постійно нудить, болить голова, він не може обходитися без знеболювального, і лікарі сумніваються, що відновляться його репродуктивні функції. Але особливо переживає з приводу важкої психічної травми.

Олег Аліпін написав заяву до прокуратури на другий день після звірств улітку 2014 року. Проте до початку 2015 року міліціонери та їх начальник продовжували працювати на своїх посадах. Оксана Глущенко говорить про те, що їй та її родині постійно надходили погрози від обвинувачених. Разом із тим багато хто із сусідів дякують братові та сестрі за «сміливість», оскільки мало хто наважувався виступити проти беззаконня місцевих працівників МВС. «Ми звичайна родина, нас нікому захистити. Тому міліціонери не думали, що ми підемо до суду, сподівалися, що їм усе минеться, як і раніше», — говорить Оксана Глущенко.

Колишній заступник начальника райвідділу 34-річний Олександр Танцур, якого звинувачують у перевищенні службових повноважень та участі в побитті, деякий час провів у слідчому ізоляторі, а зараз перебуває під домашнім арештом. Він заперечує, що бив Олега Аліпіна, і вважає, що провину його та підлеглих повинен визначити суд. «Я не вважаю себе винним, просто ми потрапили не у той час не в те місце, це показова боротьба з міліцією. На нас зараз усі тиснуть — і прокуратура, і ви, преса. Громадянин Аліпін чинив опір при затриманні, і дії працівників міліції були правильними. Я не бачу своєї провини, мене не було на місці злочину, до побоїв я не причетний. Я лише відповідаю за те, що не проконтролював своїх підлеглих. Якщо суд визнає провину, всі будуть відповідати за свої вчинки. Але мені образливо, що ніхто не захищає міліціонерів. Ви знаєте, скільки разів я ризикував життям, скільки ночей не спав як дільничний? Це найбільш невдячна робота, в будь-якому райвідділі не вистачає дільничних. Я пропрацював дванадцять років, у нас була дуже хороша розкриваність злочинів, зараз цей рівень різко впав. Я не хочу, щоб лився бруд на працівників міліції. Боротимемося, доводитимемо свою невинуватість».

Представник потерпілого адвокат Олександр Куніцин запевняє — після подій Майдану в міліції мало що реально змінилося. Справа у Змієві буде показником того, наскільки можливі зміни в силових структурах України.

«Я сам працював слідчим у прокуратурі, — говорить Андрій Куніцин. — Мене вразило, що після всіх подій на Майдані, наша міліція на рівному місці забирає людину, знущається з неї на очах у матері, яка благає припинити. Це ж офіцери, вони повинні захищати! Йому завдавали ударів не лише руками і ногами, але і били по геніталіях палицею, як багнетом. Що це за люди?! Це ж біль нелюдський! І їхній начальник, який під’їхав пізніше, замість того, щоб покарати підлеглих, сам почав бити потерпілого, зламав йому ребра. Це справжній садизм. Били показово, на очах усього містечка. У нашій міліції вважають, раз ти надів форму — ти цар і бог. На мій погляд, обласна прокуратура провела ретельне розслідування у цій справі. І в цій справі всі факти підтверджені доказами і свідченнями. Тепер з того, яке покарання призначать цим міліціонерам, буде видно, чи міняється щось в Україні».

Олена СОКОЛИНСЬКА, Харків
Газета: 
Рубрика: