У свої півроку маленька Богданка, котра з’явилася на світ вагою в 900 грамів, має вигляд тримісячної та важить половину норми здорової дитини. Родина дівчинки продовжує вперто боротися за її життя та майбутнє. З перших секунд від народження життя малої Богданки — суцільна боротьба. Вона ще й сама того не усвідомлює. ЇЇ найбільші проблеми сьогодні — це відсутність у багатодітній родині коштів на подальше лікування та відповідне дитяче харчування.
Богданка — п’ята дитина в родині Нечипоруків, яка мешкає в селі Тараканів Дубенського району. Поява дівчинки на світ на шостому місяці вагітності її матусі та діагноз лікарів — недоношеність, на щастя, не стали для малої вироком. «Вона неодмінно виживе, дівчатка живучі», — переконували розгублену маму Олену лікарі Дубенського пологового будинку. «Я її Богданою навмисне назвала. Лишень Господь їй життя подарував. Такі дітки взагалі не живуть, це я вже потім дізналась, — розповідає Олена Нечипорук. Після триденного перебування у стінах Дубенського пологового на дитя чекало нове випробування. Два з половиною місяці боролися медики Рівненської обласної центральної дитячої лікарні за життя малечі Кожен день лікарських процедур обходився родині Нечипоруків у 300—400 гривень. Продали усе, що могли, позичили-перепозичили, та виручені кошти були краплею в морі. Щоправда, інтенсивне лікування усе ж мало позитивні наслідки. Виписували зміцнілу Богданку із вагою у 2 кілограми 400 грамів, що зрозуміло. У свої п’ять місяців вага дівчинки становила вже чотири кіло, а до півроку досягла п’яти. Попри те, що нині малій піврічній красуні на вигляд не даси більше трьох місяців, Богданка є надзвичайно активною. Впевнено тримає голівку та жваво реагує оченятами на довколишній світ.
У історії хвороби малої Богдани чи не цілий абзац відведено перерахунку численних діагнозів хвороб, котрі дісталися їй з народження. Недоношеність, глибока морфо-функціональна незрілість, рання анемія недоношених середнього ступеня важкості, гіпоксична кардіоміопатія, церебральне пригнічення — це далеко не повний перелік Богданчиних захворювань. Аби поставити крихітку на ніжки, нині необхіде подальше інтенсивне лікування, котре, на жаль, багатодітна родина не має змоги оплатити. Найголовніша біда Богдани сьогодні — це анемія. Саме через неї маля і на вигляд слабке, і бліде, та й апетит має поганий. Про п’ять ампул «Рекормону» в родині Нечипоруків говорять щодня. Одна ін’єкція коштує у межах ста гривень, отже, загалом потрібно гривень п’ятсот.
— Медики запевняють, що ці п’ять уколів поставлять Богданку на ніжки, — розповідає пані Олена. Та де ж ті 500 гривень узяти, коли ніде допомоги чекати. Ледь вдається кінці з кінцями звести та бодай хоч якесь найменшій донечці та решті чотирьом діткам життя забезпечити. Памперси та висококалорійне харчування для малої — й узагалі недосяжна мрія. Пані Олена бачить їх хіба у черговому рекламному ролику. В житті ж доводиться задовольнятися найдешевшим дитячим харчуванням, пакуночок котрого коштує вісім гривень.
— Оптимізму Олені не позичати, — відзначають доброзичливі сусіди родини. — У більшості б вже руки опустилися, а вона усе можливе робить аби крихітку відрятувати та старшеньким дітям чистоту та затишок забезпечити, — кажуть люди. Побутові умови, в яких мешкає родина, — окрема тема. Багатодітна родина тулиться в старенькій підлатаній хатині без зручностей, котру з великими труднощами, позичанням вдалося придбати. Ще зовсім нещодавно родина із двох дорослих та чотирьох малолітніх дітей жила в кількох кімнатах старої батьківської врем’янки. — Яке не яке, а власне житло, — з сумом хитає головою Олена Нечипорук. Щоправда, скласти руки та очікувати кращої долі також не в її характері. Стукає в усі двері. Вони ж чомусь здебільшого — зачиняються перед обличчям. Звернення та листи із проханнями бодай про якусь допомогу пані Олена акуратно складує в папку. Серед них звернення до Президента Віктора Ющенка, лист у Міністерство праці та соціальної політики, численні листи-звернення до Рівненської обласної та Дубенської державних адміністрацій. Користь з усіх тих звернень поки що практично нульова. Єдине, що повідомили пані Олені, — це те, що дуже шкода, що донька не народилася після першого квітня, коли набрав чинності Указ Президента. За цієї умови ви б могли розраховувати на матеріальну допомогу. А так — вибачайте, нічим допомогти не можемо. Відвідала родину Нечипоруків і комісія з Рівного. Ознайомившись із умовами, в котрих мешкає багатодітна сім’я, владні мужі вирішили, що вони є... цілком прийнятними, а суми соціальної допомоги, яку отримують Нечипоруки, повністю вистачає на гідне життя чотирьох малих дітей та піврічної хворої дівчинки.
ДОВІДКА «Дня»
Недоношеною вважається та дитина, яка народилася в період від 28 до 36 тижнів вагітності, вагою менше за два з половиною кілограми і зростом не більше за 47 сантиметрів. Недоношеність — одна з найважливіших проблем світової охорони здоров’я. У недоношених дітей, що народилися живими, реєструється високий рівень захворюваності (в середньому 3,4 захворювання на 1 дитину), у кожної третьої дитини зберігається неврологічна патологія, у 80% реєструються часті респіраторні захворювання. У 2004 році в Україні народилося 427 тисяч дітей, з них 17 тисяч — недоношених. Якщо в 1940— 1950 рр. виживали 8% недоношених дітей з масою тіла при народженні менше за 1000 г, то зараз це — 65%. Водночас, якщо в 1970 р. на території колишнього СРСР народжувалося 4— 5% недоношених дітей, то нині цей показник становить близько 10%. Коштує виходити дітей з малою вагою дуже дорого. За кордоном лікування недоношеної дитини на добу коштує 1000 доларів, а весь термін перебування в пологовому будинку — близько 30—50 тисяч доларів. На думку фахівців, проблема недоношених дітей, передусім, — в поганому стані здоров’я їхніх матерів. Інфекції, нездорове харчування, забруднене навколишнє середовище, а часом нелегка фізична праця часто і призводять до того, що жіночий організм не спроможний виносити й своєчасно народити повноцінне немовля.
