Поділля багате на пам’ятки архітектури. Та якщо на Хмельниччині чи Тернопільщині вони збереглися більш-менш у задовільному стані — є хоча б на що подивитися, то на Вінниччині більшість маєтків на межі руйнування і зникнення. В області зареєстровано 4296 пам’яток культурної спадщини, з яких 111 мають статус національного значення, але точно не національну опіку. На сьогодні 20% із них у аварійному стані — їх уже «не реанімувати», 70% потребують капітальних видатків і термінової реставрації, і лише 10% — цілком у задовільному стані (нагадаємо, «День» також писав про ситуацію в № 65-66 від 13 квітня 2018 року). Вберегти їх вдалося передусім через те, що вони мають власників, а використовуються здебільшого як школи чи інтернати.
ФАСАД ПАЛАЦУ КОМАРІВ
Так, цього року на відновлення фасаду палацу Комарів, у якому нині розміщена Муровано-Куриловецька санаторна школа-інтернат, з державного та обласного бюджету виділять понад 8 мільйонів гривень. Історія цього закладу, а колись палацу, заслуговує якщо не на роман, то на романтичний серіал у стилі «Абатство Даунтон» точно. Його збудували ще 1805 року. Раніше там був замок, який належав польській родині Чурилів. Потім у ньому жила родина шляхтичів Косаківських. Але остання з Косаківських — Катерина (Потоцька) відмовилася присягнути на вірність Катерині ІІ, і за це імператриця конфіскувала в неї маєток і подарувала його більш лояльному до Росії Станіславу Комару. Друга зірка маєтку — його донька Дельфіна — відома красуня, дружина Мечислава Потоцького та муза Фредеріка Шопена, який був її вчителем гри на фортепіано. Вона народилася в Мурованих Курилівцях, у стінах палацу, які стали свідками багатьох історій і драм...
ПАЛАЦ КОМАРІВ, ЩО БУВ ЗБУДОВАНИЙ ЩЕ 1805 РОКУ І СТАВ СВІДКОМ БАГАТЬОХ ІСТОРІЙ І ДРАМ, ОТРИМАЄ КОШТИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ФАСАДУ
«Замовником реставраційних робіт цього комплексу виступає департамент будівництва, містобудування та архітектури Вінницької ОДА, — зауважує заступник директора відомства Валентин ПРИЛУЦЬКИЙ. — Відповідно до тендерної процедури, яка вже відбулася, в палаці планують оновити покрівлю, замінити перекриття та встановити нове огородження на балконі, тобто зробити фасад. Реставраційні роботи триватимуть у цьому і наступному роках. Фінансування передбачається з Державного фонду регіонального розвитку (90%) та з обласного бюджету (10%). Кошти місцевого бюджету в розмірі 300 000 гривень уже виділені».
Передбачається, що відреставрований фасад матиме первинний вигляд. І цього вже давно чекають місцеві жителі, для яких палац Комарів — головна локація весільних фотосесій. Також мешканці райцентру сподіваються, що після реставрації комплекс стане однією з головних принад для туристів, які приїжджатимуть до Мурованих Курилівців, щоб помилуватися палацом Комарів.
ПАЛАЦ ГРАФА КСІДО — ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ
В інший спосіб вирішили врятувати пам’ятку архітектури в Хмільнику. Розкішний палац графа Ксідо, який пустує в центрі міста, виставили як привабливу інвестиційну пропозицію, чим створили прецедент, бо до цього ніхто нічого подібного в області не робив. Міський голова Хмільника Сергій РЕДЧИК каже, що вже на найближчій сесії Хмільницької міськради буде затверджено параметри реалізації інвестиційного проекту. Потім буде оголошено конкурс для інвесторів. Про готовність вкласти кошти у відродження палацу вже повідомили дві потужні бізнесові структури, які займаються готельним бізнесом. Вони обіцяють відродити його архітектуру й зберегти первозданний вигляд споруди для нащадків.
ПАЛАЦ ГРАФА КСІДО В ХМІЛЬНИКУ — ПАМ’ЯТКА АРХІТЕКТУРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ. ДЛЯ ЙОГО ВІДНОВЛЕННЯ ОГОЛОСЯТЬ КОНКУРС ДЛЯ ІНВЕСТОРІВ
«Це пам’ятка архітектури національного значення, тому все потрібно погоджувати в Мінкультури. Процедура тривала й нервова. Але якщо нічого не робити, то ще рік-два і цей об’єкт може зникнути взагалі, — переконує міський голова. — Продавати такі об’єкти не можна. Тому ми напрацювали параметри інвестиційного проекту, згідно з якими це має бути договір оренди на 49 років. Використовувати його можна, пристосувавши під готель, яким він свого часу (років із 20 тому) і був».
За попередніми розрахунками фахівців Хмільницької міськради, відродження палацу Ксідо може коштувати від 50 млн грн. Для міського бюджету це непідйомна сума, оскільки власні надходження за минулий рік склали всього орієнтовно 60 млн грн. Тому довгострокова оренда, на їхню думку, це єдиний вихід зберегти палац Ксідо, який поєднує у собі стилі різних епох. З боку річки відкривається панорама ренесансного замку з баштами в кутках, а парадний фасад будівлі з колонадою над головним входом — взірець архітектури класицизму. Тривалий час, як писав «День» 23 вересня 2016 року в № 171-172, його власником був російський дворянин Костянтин Ксідо, який прибув у кінці ХІХ століття в чині офіцера в Хмільник на службу в батальйон Казанського піхотного полку, що придушував Кармелюкові постання подільських селян.
ЗБІЛЬШИТИ ПОВНОВАЖЕННЯ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Щоб відреставрувати палац Грохольських-Можайських у Вороновиці, інвестора знайшли за кордоном. 2017 року за рахунок грантових коштів Євросоюзу (265 тисяч євро) була проведена повна реставрація фасаду приміщення. Сьогодні в палаці розташований музей авіації і космонавтики, музей місцевого бандуриста Володимира Перепелюка, музична школа, бібліотека, працюють різні гуртки для мешканців, людей поважного віку навчають комп’ютерної грамотності. Але не слід думати, що Євросоюз виділив кошти цілеспрямовано на реставрацію, це був проект зі створення туристичного центру Вінницького району, який включав реставрацію приміщення, зауважує керівник сектору охорони культурної спадщини Вінниччини, історик і краєзнавець Михайло ПОТУПЧИК.
«Навіть свої пам’ятки країни Євросоюзу не реставрують просто так, тільки з метою їх використання для населення. Це передусім проекти, які мають позитивний вплив на формування громадянського суспільства. Немає суспільної значимості — не буде коштів, — уточнює історик. — У нас ситуація дещо інша: держава мусить утримувати пам’ятки, коштів не виділяє, бо не має, і шляхи порятунку не прописує. Польща свого часу продала або віддала в довготривалу оренду свої пам’ятки за 1 злотий, але за досить жорсткими умовами щодо їх реставрації та користування. Таку практику можна було б запровадити й у нас. Та чи спрацює?
ЩОБ ВІДРЕСТАВРУВАТИ ПАЛАЦ ГРОХОЛЬСЬКИХ-МОЖАЙСЬКИХ У ВОРОНОВИЦІ, ІНВЕСТОРА ЗНАЙШЛИ ЗА КОРДОНОМ
Кілька років тому в Ободівці Тростянецького району, де розташований величний комплекс Собанських, небідний бізнесмен висловив бажання відреставрувати цей маєток і зробити там для своїх працівників, місцевих жителів, базу відпочинку. Пропозиція була слушна, і все мало спрацювати. Районна рада оголосила конкурс на проведення реставраційних робіт, але втрутилася одна жадібна київська фірма, яка хотіла, вигравши конкурс, запропонувати тому самому бізнесмену свої послуги з реставрації. Зрозуміло, він не погодився давати свої гроші невідомо кому. В результаті та фірма конкурс виграла, бо поставила найнижчу ціну, але робіт так і не провела. А палац Собанських продовжує руйнуватися, і нині його вже важко буде відродити».
Разом із помістям Собанським розсипається і маєток цукровара Когана, який ще донедавна пишався своєю позолотою і ліпниною, руйнується і рожевий шедевр у стилі неоготики — палац Вітославських, без права на життя залишився маєток Тишкевичів у Андрушівці та багато-багато інших пам’яток, які одна за одною зникають з лиця Вінниччини. Михайло Потупчик каже, що шансом врятувати хоча б вцілілі пам’ятки може стати скасування норми закону про приналежність їх до місцевого чи національного значення, бо всі вони важливі і значимі. Над цим, до речі, нині працює робоча група при Мінкульті. Що це дасть? По-перше, позбутися тривалої бюрократичної тяганини, коли заміну вікна в тому чи іншому приміщенні має погоджувати тільки міністр, по-друге, збільшить повноваження на місцях, а по-третє, відповідальність жителів громад, на території яких «виживають» свідки нашої історії.
