Народився в 1937 році на хуторі Дерекивщина Лохвіцкого
району Полтавської області. У 1956 закінчив вечірню школу. Потім була служба
в армії (і перші фотознімки в армійській газеті, зроблені за допомогою
«Зміни»). Потім — робота слюсарем-лекальником на лубянському заводі «Комсомолець».
Все це — лише один бік біографії Володимира Білоуса. Інша втілилася в сотні
і тисячі фотографій, що відобразили наших сучасників і тих, хто вже пішов
з життя, державних діячів і вчених мужей, поетів і письменників (особливо
широко відомі зроблені Білоусом фотографії Григора Тютюнника — їх вистачило
на цілу виставку). Проте в поле зору майстра попадають не тільки «великі
світу цього», але й ті, чиїх «повсякденних» облич ми в сум’ятті днів часто
не помічаємо. Білоус примушує помітити. Вдивитися. І відчути — те, що раніше
здавалося неважливим і другорядним, і є — головне. Адже іноді погляд старого
дiда з непомітної на перший погляд фотографії здатний сказати про епоху
більше, ніж багатотомні історичні праці.
Володимира Білоуса визнано. Він — член Спілки журналістів
України. На його рахунку — ряд авторських виставок: в Галереї образотворчого
мистецтва в Лубнах (1992 р.), у Спілці письменників України і Києво-Могилянській
академії (1996 р.). Постійна експозиція робіт Володимира Білоуса з циклу
«Життя без ретуши» і серії «Курган Скорботи» представлена в «Українському
будинку» в далекому Мельбурнi (Австралія). Визнання це заслужене, адже
майстер зумів відобразити на своїх фотографіях весь наш вік — насичений
і суперечливий.
