Перед початком навчального року традиційно розпочинається шкільний ажіотаж. Цього року батьки переймаються не лише тим, чи потрібна шкільна форма, а й тим, чи пустять на навчання дитину без щеплень. Нагадаємо, нещодавно Міністерство освіти і науки та Міністерство охорони здоров’я України виступили зі спільною заявою, що до 1 вересня варто зробити всі щеплення, передбачені в Національному календарі вакцинації. Інакше невакциновані діти, за винятком тих, хто має медичні протипоказання, не зможуть відвідувати дитячі садки та школи з іншими дітьми. Місцеві органи влади вже підготували відповідні роз’яснення для батьків, а лікарі пишуть довідки про недопуск до навчальних занять.
АКЦІЯ ДВОХ ТАБОРІВ
Робити щеплення чи ні — стало для України «гамлетівським» питанням, як у відомій п’єсі Вільяма Шекспіра. Кожна сім’я після появи дитини ставить собі питання — іти в маніпуляційний кабінет чи не варто. Потім читають статті з різними думками «за» і «проти», моніторять, що каже доктор Комаровський, враховують поради мам із дитячих майданчиків, особливо вражаються історіями про наслідки від щеплень. Хоча офіційно причинно-наслідкові зв’язки не доведені ні в Україні, ні у світі. Зрештою, батьки знаходять золоту середину, стаючи на бік «прививочників» або «антиваків» — так на сленгу називають один одного противники та прихильники вакцинації.
Нещодавно під Офісом Президента відбулася акція обох таборів. Громадська організація «Ліга: Вакцинація — вільний вибір» провела мітинг проти дискримінації нещеплених дітей і за вільний доступ до освіти. Паралельно представники іншої організації «Батьки за вакцинацію» коментували ЗМІ та громадянам, чому щеплення потрібні. Спробуємо скласти з їхніх аргументів цілісну картину.
БІЛЬШЕ ВАКЦИН — БІЛЬШЕ ХВОРОБ?
Так вважають противники щеплень. Логіка наступна: чим більше осіб вакцинується, тим більше людей хворіють на кір, поліомієліт чи інші захворювання, проти яких, власне, бореться країна. Зацитуємо аргументи ГО «Ліга: Вакцинація — вільний вибір»: «Із липня 2017-го «робоча група» (ВООЗ, ЮНІСЕФ, МОЗ) почала збільшувати вакцинне охоплення. Моментально з липня 2017 року кількість випадків кору почала збільшуватись. Далі надається дуже цікавий графік помісячної статистики захворювань. Він демонструє, що ріст наприкінці 2017-го — на початку 2018 року відбувався майже повністю за рахунок лабораторно непідтверджених випадків, діагностованих за клінічними критеріями. 2016 року з охопленням вакцинацією на рівні 31% Україна мала лише 90 лабораторно підтверджених випадків кору. Тобто було низьке вакцинне охоплення і жодної епідемії. Те саме стосується і трьох попередніх років. Із 2013-го до 2016 року в Україні було в середньому близько 50 випадків кору на рік».
Українці не навчилися довіряти вакцинації. Нещодавно МОЗ оприлюднило результати дослідження Welcome Global Monitor (https://bit.ly/2WNTcqJ), яке доводить, що недовірлива позиція до вакцин поширена в країнах пострадянського простору. Приміром, 79% людей у світі погоджуються з твердженням, що вакцини безпечні. В Україні цей показник значно нижчий — лише 29%. Або ж 84% людей у світі вважають вакцини ефективними, в Україні в це вірять лише 50% населення. До речі, в міжнародному опитуванні взяли участь понад 140 тисяч осіб із 140 країн
Статистика Міністерства охорони здоров’я справді свідчить, що в період з 2016-го до 2019 року охоплення щепленнями дітей віком 1 рік зросло у рази. Найбільше немовлят вакциновано проти кору, паротиту і краснухи: щеплення отримали понад 90% однорічних дітей. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, зріс рівень вакцинації й від інших хвороб. Якщо 2016 року щеплення від кашлюку, дифтерії та правцю мали всього 21% немовлят, то наразі їх утричі більше — 67,5%. Також майже втричі збільшилася кількість дітей, які мають захист від гепатиту В (65,2%). Зросли показники вакцинованих від туберкульозу — 84% та від поліомієліту — 69,2%.
Якщо йти за логікою противників вакцинації, то зараз в Україні мала б вирувати епідемія всіх цих захворювань. Нагадаємо, зараз предметом найбільшої турботи МОЗ є спалах кору, який розпочався 2017 року. Як пояснюють у МОЗ, не спрацював колективний імунітет проти хвороби. Останні десять років рівень щеплення від кору в Україні був менший, ніж 60%. Колективний імунітет працює тоді, коли щеплено 95 — 98% населення. Від літа 2017 року на кір захворіло понад 115 тисяч людей, 39 — померли від ускладнень.
ПИТАННЯ ЯКОСТІ
Інша річ, що українці не навчилися довіряти вакцинації. Нещодавно МОЗ оприлюднило результати дослідження Welcome Global Monitor (https://bit.ly/ 2WNTcqJ), яке доводить, що недовірлива позиція до вакцин поширена в країнах пострадянського простору. Приміром, 79% людей у світі погоджуються з твердженням, що вакцини безпечні. В Україні цей показник значно нижчий — лише 29%. Або ж 84% людей у світі вважають вакцини ефективними, в Україні в це вірять лише 50% населення. До речі, в міжнародному опитуванні взяли участь понад 140 тисяч осіб із 140 країн.
Така непевна позиція та недовіра дають змогу противникам вакцин поширювати інформацію, що в Україну завозяться препарати сумнівної якості. Історія з так званими індійськими вакцинами досить яскраво це продемонструвала. Ідеться про препарати від дифтерії, кашлюку та правця. Виробник — індійська фармацевтична компанія. На якість ніхто не нарікав, просто вони викликають побічні ефекти, наприклад підвищення температури чи почервоніння на місці уколу. Можна чудово зрозуміти батьків, які не захотіли піддавати дитину зайвим випробуванням і побігли купувати в аптеці вакцину іншого виробництва. Хоча саме індійський препарат формує сильніший колективний імунітет. А придбати вакцини іншого виробника Україна просто фізично не змогла, оскільки замовлення на них потрібно було робити мінімум за рік наперед.
«Пишуть, що щеплені діти все одно хворіють. Так, це правда, і цього ніхто не приховує. Це можна пояснити індивідуальними особливостями імунітету, — пояснює блогерка Наталя БУШКОВСЬКА на своїй ФБ-сторінці Evidence Based Mom (з її слів, мами, котра за науковий підхід до лікування і навчання дітей). — І тому у мене таке питання. Якщо зі 100 людей, які вдягають бронежилет, помруть три, ви відмовитесь від бронежилета (за даними Центру з контролю та профілактики захворювань США, зі 100 вакцинованих на кір захворіють три. — Авт.). У зоні бойових дій, наприклад? Я от — ні. Тому вакцинуюся. Держава має вирішувати, що краще для більшості. І водночас — захищати меншість. Наприклад, людей, які не можуть вакцинуватися й водночас мають менше шансів пережити важку вакциноконтрольовану інфекцію. Я розумію батьків, які бояться щеплення. Чесно, я сама була такою і вакцинувала старшого сина лише в півтора року. Але хоч би як усі ми поважали ваші страхи, вашу дезінформацію та ваші упередження — чому вони мають заважати країні приймати правильні для суспільства рішення?»
ДОСТУП ДО ОСВІТИ
Наразі найпоширеніша тривога батьків, котрі не вакцинували дітей, пов’язана з відвідуванням шкіл і дитсадків без щеплень. Тому заява МОН та МОЗ, що дітей без щеплень не пустять на навчання, на їхню думку, протизаконна.
Але стаття 12 закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає, що дітям, які не отримали щеплень за Національним календарем, відвідувати заклади освіти не дозволяється. Діти до шести років повинні мати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту і краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту й Хіб-інфекції. Якщо в дитини є протипоказання, їй надається відповідна довідка на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря-педіатра та інших лікарів-спеціалістів. Рішення про допуск таких дітей до закладів освіти приймає комісія лікарів відповідного лікувально-профілактичного закладу.
«Наразі виникла дуже серйозна проблема примусової вакцинації наших дітей і недопуску їх до занять у вересні без щеплень — саме так нас сповіщають учителі й директори шкіл в ультимативній формі, посилаючись на рекомендації МОЗ, — пише у «Фейсбуці» учасниця ГО «Ліга: Вакцинація — вільний вибір» Альона МУН. — Це є прямим порушенням Конституції України, права кожного (а не лише вакцинованого) громадянина України на освіту, на медичне втручання лише за згодою, на нерозголошення лікарської таємниці — вакцинована людина чи не вакцинована».
Противники вакцин готують звернення до Президента, аби захистив право дітей на доступ до освіти. Та є ще один аргумент, чому ця боротьба може бути безрезультатною. Раніше Верховний Суд підтвердив, що садочки і школи мають право не допускати невакцинованих дітей до освітніх закладів. Суд постановив, що держава має забезпечити баланс між правом дитини здобувати дошкільну освіту і правами інших дітей. Також, за рішенням суду, коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, перевагу має загальне право на безпеку та охорону здоров’я.
ДО РЕЧІ
Заступник голови КМДА Валентин МОНДРИЇВСЬКИЙ 28 серпня на брифінгу повідомив: «Заборони невакцинованим дітям відвідувати заклади освіти не буде. Але у разі низького рівня вакцинації та погіршення статистичних даних про наявність захворювань ми змушені будемо обмежувати доступ невакцинованих дітей до закладів освіти і забезпечувати їм право отримати освіту дистанційно». Він також зазначив, що повністю заборонити дітям без щеплення відвідувати навчальні заклади КМДА не може, і закликав батьків відповідально ставитися до профілактики захворювань. Директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена ФІДАНЯН зазначила, що зараховані до шкіл та дитсадків діти мають довідки з відмітками про щеплення. Відраховувати тих учнів чи дошкільнят, які не мають щеплень, адміністрація не має права, але нових невакцинованих дітей до закладів освіти не прийматимуть.
Тим часом мер Києва Віталій КЛИЧКО зробив ревакцинацію проти дифтерії та правця у Центрі первинної медико-санітарної допомоги № 1 Шевченківського району столиці. Він заявив, що підтримує обов’язкову вакцинацію за Національним календарем профілактичних щеплень учнів шкіл та вихованців дитсадків.
