За найближчих шість років Україна має збільшити площу заповідних територій до 15%. Це майже удвічі більше, ніж маємо зараз – 7%. Збільшення відсотка заповідності територій передбачає Державна стратегія регіонального розвитку України, затверджена Кабінетом Міністрів від 5 серпня 2020 року N695. Наш державний дедлайн – 2027 рік. Та як раніше зазначав ексміністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський, Україна значно відстає із виконанням цього плану. «День» вирішив з’ясувати, що ж стоїть на заваді.
Часто на створення ландшафтного заказника, парку чи іншого об’єкта природно-заповідного фонду не погоджується місцева громада. Люди думають, що таким чином не можна буде ходити до лісу за ягодами чи грибами або ж що буде обмежений доступ до водойм. Місцевим органам влади та науковцям доводиться переконувати громадян у протилежному.
Зазвичай процедура створення нового об’єкта природно-заповідного фонду досить тривала у часі, бо, крім обговорень із громадою, передбачається підготовка наукового обґрунтування, чому саме цю територію треба заповідати, наскільки вона цінна тощо. Далі має бути погодження із землекористувачами цієї ділянки, чи згодні передати на баланс громади, Міндовкілля чи органам виконавчої влади цю територію. Остання ланка – указ президента про створення нового заповідного об’єкта, на який теж можна прочекати не те що кілька місяців, а й кілька років.
Ускладнює цю роботу відсутність на місцях органів чи підрозділів, котрі б відповідали за створення заповідних об’єктів. Зараз установи природно-заповідного фонду, окрім Міндовкілля, підпорядковані органам виконавчої влади, вищим навчальним закладам, державним науковим організаціям, але єдиного центру управління заповідною справою – немає. Про необхідність створення такого органу заявляв в інтерв’ю «Голосу України» директор департаменту природно-заповідного фонду Міндовкілля Едуард Арустамян. «Окремий орган дійсно необхідний для реалізації політики в цій галузі, - коментував він. – Тож цілком поділяю думку, що таки потрібен єдиний центр управління заповідною справою. Можливо, найкращою назвою було б Державне агентство заповідної справи. І створення такого органу передбачено в стратегічних документах уряду».
Разом з тим є громади, котрі готові пройти шлях створення нових заповідних об’єктів якнайшвиидше. Приміром, Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області затвердила власну Програму розвитку територій природно-заповідного фонду Білогородської сільської ради на період 2021 – 2027 роки. На створення чотирьох об’єктів ПЗФ сільрада виділила 10 млн грн. У селі Неграші має з’явитися гідрологічний заказник «Неграші-Музичі», у селі Бобриця – пам'ятка природи місцевого значення «Вікова сосна», пам'ятка природи місцевого значення «Урочище Ярове» та парк «Приірпіння і Чернечий ліс» (останній створюється за ініціативою Міндовкілля).
«Результатом реалізації Програми має стати створення територій і об’єктів
ПЗФ, які сформують мережу ПЗФ на території Білогородської сільської ради
площею до 1 800 га, що дозволить досягнути показника заповідання 10% (з
врахуванням того, що загальна площа території громади становить 17 965,7 га)», - ідеться у тесті згаданої програми. У сільраді пояснюють, що нині відсоток заповідності становить лише 10,3%, а це найнижчий показник у Київській області.
Як саме втілити задумане, у Білогородській сільраді радяться з науковцями. Нещодавно голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк проводив вебінар для представників громади якраз на тему заповідання цінних природних територій.
Але досвід Білогородки – це крапля в морі. Скільки ж об’єктів природно-заповідного фонду вдалося створити цього року та які труднощі при цьому виникали – «День» розпитав експертів у регіонах.
КОМЕНТАРІ
«СКЛАДНІСТЬ В ТОМУ, ЩО ГОЛОВИ ГРОМАД НЕ ЗАЦІКАВЛЕНІ У СТВОРЕНІ НОВИХ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ»
Марія ЗОНОВА, начальниця управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОДА:
- На початок поточного року природно-заповідний фонд Вінниччини містив 431 територію загальною площею понад 60 тисяч гектарів, а це більше 2,3% від площі області. Найбільшу територію займає Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» (площею – 20 тисяч га), чотири регіональні ландшафтні парки (18,5 тисяч га) та 21 заказник загальнодержавного значення (13,5 тисяч га). З місцевого значення маємо 136 об’єктів, 10 пам’яток природи загальнодержавного значення, 188 – місцевого значення, один дендрологічний парк, 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, 26 – місцевого значення та 30 заповідних урочищ. На території області немає природніх та біосферних заповідників, ботанічних садів чи зоологічних парків, але роботи вистачає, бо питання розширення природно-заповідний фонд є одним із пріоритетних.
Відтак за результатами поточного року вдалося створити ще два об’єкти природно-заповідного фонду. Перший – це ботанічна пам’ятка природи «Каштан Березовських» орієнтовною площею 0,1 га. Об’єкт розташований на території Шаргородської міської територіальної громади у селі Перепільчинці. Мета – охорона та збереження у природному стані дерева кінського каштана звичайного віком близько 170 років, що має природоохоронне, навчальне, рекреаційне та історико-культурне значення. Другий – геологічної пам’ятки природи місцевого значення «Липовецька астроблема». Орієнтовна площа 20 га. Об’єкт розташований на території Липовецької міської територіальної громади Вінницького району. Важливість створення цієї пам’ятки пов’язана з тим, що «Липовецька астроблема» якнайкраще реконструює історію формування та модифікацію вибухових кратерів на Українському щиті, що дає можливість прослідкувати роль метеоритного бомбардування у формуванні літосфери. Пам’ятка природи має природоохоронне, рекреаційне, естетичне, освітньо-виховне, історико-культурне значення. За масштабами «Липовецька астроблема» поступається відомим у світі метеоритним кратерам, але в нашій країні вона входить до списку семи найбільших геологічних об’єктів імпактного походження.
Щодо планів, то наразі проводиться робота з розширення меж Національного природного парку «Кармелюкове Поділля». Відповідно до наданих картографічних матеріалів, головне управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області погодило передачу в постійне користування парку 112,4 га. У межах цієї території знаходяться орнітологічний заказник місцевого значення «Ставки» (6,9 га), землі історико-культурного призначення (17,3 га), землі запасу лісогосподарського призначення (7,7 га), землі запасу сільського господарства (25,5 га) та чагарники (7,3 га). Крім того, триває робота з включення до території парку урочище «Вишенька» (площею 47 га). Відповідно до доопрацьованого клопотання НПП «Кармелюкове Поділля» пропонується передати урочище «Вишенька» в постійне користування парку. Тому є надія, що територія найбільшого на Вінниччині Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» значно розшириться.
Крім того, в області триває переоформлення уже існуючих об’єктів та територій природно-заповідного фонду та природоохоронних зобов’язань відповідно до реформи децентралізації. І це один із викликів. Складність полягає в тому, що голови об’єднаних територіальних громад, які утворилися з новим адміністративним територіальним устроєм, не зацікавлені в створені нових об’єктів та територій природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Також природоохоронним законодавством не передбачено фінансування створення, оголошення та утримання відповідних заповідних зон та належне збереження цінних природних комплексів, ці кошти треба вишукувати у відповідних місцевих бюджетах.
Тому з метою створення нових об’єктів наше управління та інші структури Вінницької ОДА постійно проводять конференції, онлайн-наради та консультації. На них ми наголошуємо на необхідності збереження цінних об’єктів та територій навколишнього середовища, доносимо доцільність створення нових та пояснюємо необхідність розширення існуючих. Добре, що до такої «агітаційної» роботи долучаються громадські організації та молодь, але їх не так багато, як би цього хотілося.
«НІЯКОГО НЕГАТИВНОГО ЕФЕКТУ ДЛЯ ТИХ ГРОМАД, НА ТЕРИТОРІЯХ ЯКИХ ЗАТВЕРДИЛИ ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ, НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ»
Андрій ШЕКЕТА, перший заступник голови Закарпатської обласної ради:
– Рішенням Закарпатської обласної ради № 153 від 25.02.2021 статус пралісів надано заповідним масивам на площі 990,6 га. Це передовсім пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Праліси Чорноголівського лісництва» загальною площею 148,0 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Праліс і квазіпраліси Лютянського лісництва» загальною площею 98,6 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Квазіпраліс Бистрицького лісництва» загальною площею 48,0 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Праліси Щаульського лісництва» загальною площею 80,9 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Праліси Квасівського лісництва» загальною площею 327,1 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Праліси і квазіпраліси Богданського лісництва» загальною площею 165,0 га, пралісова пам'ятка природи місцевого значення «Квазіпраліс Білотисянського лісництва» загальною площею 123,0 га.
Рішеннями Закарпатської обласної ради № 154 від 25.02.2021 надано статус ще 13пралісовим пам’яткам на площі 2456,5 га, а рішенням Закарпатської обласної ради №229 від 20.05.2021 надано статус п’яти пам’яткам на площі 1136,2 га. Таким чином сьогодні загальна площа пам’яток пралісів на Закарпатті складає 4583,30 га, що становить 15,52% від адмінплощі області.
Але слід зазначити, що проєкти рішень, підготовлені депутатами обласної ради, передбачали вдвічі більшу площу пралісів, в основному на території Міжгірщини та Тячівщини, однак рішення були зняті з розгляду. Здебільшого це відбулося через позицію керівників громад, які виступають проти таких рішень, вважаючи, що вони обмежать господарську діяльність на значній території їхніх громад. Але я переконаний, що у наступному році обласна рада повернеться до розгляду цих питань і збільшить площу пралісів, оскільки вже є переконливі докази того, що ніякого негативного ефекту для тих громад, на територіях яких затвердили ці заповідні території, не сталося.
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА ВИКОНУЄ СВОЮ КОМПЛЕКСНУ ПРОГРАМУ РОЗШИРЕННЯ ЗАПОВІДНИХ ЗОН
Ірина ПОНІКАРОВА, директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА:
– В області діє Дніпропетровська обласна комплексна програма (стратегія) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016 – 2025 роки, яка затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 № 680-34/VI. Головною метою програми є створення екологічно безпечних та комфортних умов для життя населення Дніпропетровської області шляхом зменшення антропогенного навантаження, відновлення довкілля та збереження територій природно-заповідного фонду.
До скарбниці природно-заповідного фонду України у 2021 році було внесено нові «золоті краплинки»:
- Регіональний ландшафтний заказник парк «Малотернівський» на території Павлоградського (Юр’ївського) району площею 214 га.
- Регіональний ландшафтний заказник парк «Івано-Межеріцький» на території Павлоградського (Юр’ївського) району площею 100 га.
На сьогодні створено 182 об’єктів ПЗФ, загальна площа яких складає понад 100 тис. га.
Територія заказника включає різноманітні екологічні системи з мозаїчним включенням руслових, водно-болотних, озерних, лучних, заплавних та вузько – долинних природних та штучних лісових екосистем. У заказник включені природні і штучні лісонасадження, що представлені прирусловими захисними насадженнями та невеликими байрачними лісами.
Створення зазначених заказників є головною ланкою в системі заходів зі збереження рідкісних для Європи, України та Придніпров’я видів. Збереження та розширення територій природно-заповідного фону Дніпропетровщини є пріоритетним.
Підготували Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, «День», Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород, Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро
